Адо́льф Штрю́мпель () — німецький невролог, відомий описом кількох симптомів і хвороб.
Біографія Народився в маєтку Ной-Ауц у Курляндії, і провів свою юність у Дерпті, Естонія, де його батько, Людвіг Штрюмпель, уроджений Брауншвейгер, був професором філософії в місцевому університеті, одночасно куратором провінції Балтийського моря, статським радником. Отримав російське особисте дворянство у 1870 році.
Штрюмпель спочатку один семестр вивчав філософію в німецькому університеті в Празі, але в 1870 році перейшов на медичний факультет. Після того, як його батько отримав кафедру в Лейпцигу, він переїхав туди із сім'єю в 1872 році.
Після того, як йому було присуджено докторський ступінь з медицини у 1875 році, він пішов працювати асистентом лікаря в клініку медичного університету, яку очолював Карл Вундерліх. Після габілітації в 1883 році Штрюмпель був призначений доцентом у Лейпцизькому університеті. Перші лекції Штрюмпеля були присвячені інфекційним захворюванням, спочатку їх відвідував один студент, який пішов, коли лектор увійшов до класу.
У 1886 році отримав звання повного професора в університеті Ерлангена — Нюрнберга в Ерлангені. Згодом очолив поліклініку в Лейпцигу. У 1903 році він переїхав до Сілезького університету імені Фрідріха Вільгельма, у 1909 році — до Віденського університету, а в 1910 році повернувся до Лейпцизького університету. У 1915 році став ректором Лейпцизького університету. Решту життя провів у Лейпцигу. Був посвячений у лицарі в 1893 році, ставши Адольфом Густавом Готфрідом фон Штрюмпелем.
Ґрунтуючись на власному досвіді, Штрумпель у 1883—1884 роках опублікував підручник із внутрішньої медицини «Підручник спеціальної патології та терапії внутрішніх хвороб». Зробив важливий внесок у широкий спектр медичних тем. Його роботи з неврології мають таке фундаментальне значення, що його слід зарахувати до числа засновників неврології як клінічної освітньої дисципліни в Німеччині. Його дослідження стосувалися, серед багатьох питань, спинної сухотки, системних захворювань спинного мозку, дитячого паралічу, акромегалії та прогресуючої м'язової атрофії. Більшість його статей було опубліковано в Zeitschrift für Nervenheilkunde, журналі, який він видавав разом з іншими лікарями з 1891 року, і в якому він сам був редактором.
Був оптимістичною та доброю людиною, відданою своїм пацієнтам і лібералом у житті, поважав традиції. Уже в юності він відзначився як скрипаль, а в дорослому віці його любов до музики дала йому особистий контакт із багатьма видатними митцями того часу.
Хвороби і симптоми, які названо на його честь Енцефаліт Марі—ШтрюмпеляWhonamedit? Marie-Strümpell encephalitis Хвороба Штрюмпеля IWhonamedit? Strümpell's disease I Симптом Штрюмпеля IWhonamedit? Strümpell's sign I Симптом Штрюмпеля IIWhonamedit? Strümpell's sign II Симптом Штрюмпеля IIIWhonamedit? Strümpell's sign III Симптом Штрюмпеля IVWhonamedit? Strümpell's sign IV Енцефаліт Штрюмпеля — ЛіхтенштернаWhonamedit? Strümpell-Leichtenstern encephalitis Хвороба Штрюмпеля — Лоррейна Whonamedit? Strümpell-Lorrain disease A. G. G. von Strümpell. Beiträge zur Pathologie des Rückenmarks. Archiv für Psychiatrie und Nervenkrankheiten, Berlin, 1880, 10: 676-717. M. Lorrain. Contribution à l’étude de la paraplégie spasmodique familiale. Thesis de Paris, 1898.
Основні твори Spindelförmige Erweiterung des Ösophagus ohne nachweisliche Stenosebildung. In: Deutsches Archiv für Klinische Medizin. Band 29, 1881, S. 211 ff. / Веретеноподібне розширення стравоходу без видимого стенозу. Lehrbuch der Speciellen Pathologie und Therapie der inneren Krankheiten. Für Studirende und Aerzte. 2 Bände. F. C. W. Vogel, Leipzig 1883–1884; 11. / Підручник спеціальної патології та терапії внутрішніх хвороб. Einige Gedanken über d. Entwicklung u. d. ferneren Aufgaben d. Neurologie, ebd. 81, 1924, S. 62–68; / Деякі думки щодо подальшого розвитку завдань неврології Ueber die Entstehung und die Heilung von Krankheiten durch Vorstellungen. Rede beim Antritt des Prorectorats der Königlich Bayerischen Friedrich-Alexanders-Universität Erlangen am 4. November 1892 gehalten / Про походження та лікування хвороб через ідеї. Промова на інавгурації Проректорату Королівської Баварії. Bemerkung über die chronische ankylosirenden Entzündung der Wirbelsäule und der Hüftgelenke. In: Deutsche Zeitschrift für Nervenheilkunde. Band 11, 1897, S. 338 ff. / Коментарі про хронічне анкілозивне запалення хребта та тазостегнових суглобів. Aus der Werkstatt des Arztes. Zwei Vorträge gehalten im Wiener Volksbildungsverein. Verlag Hugo Heller, Wien/Leipzig 1911. / З майстерні лікаря. Дві лекції, прочитані у Віденському Товаристві Народної Просвіти. Aus dem Leben eines deutschen Klinikers. Erinnerungen und Beobachtungen, Leipzig 1925 (Verlag F.C.W. Vogel) / З життя німецького клініциста. Спогади та спостереження.
Пам'ять На честь Адольфа Штрюмпеля названо вулиці у Дюссельдорфі, Ерлангені та Пробстеді ().
Примітки
Джерела Strümpell, Ernst Adolf Gustav Gottfried von (bayerischer Personaladel 1893) Whonamedit? Ernst Adolf Gustav Gottfried von Strümpell