Ба́лин () — село (колишнє містечко) в Україні, у Смотрицькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва Є припущення, що село мало ще історичну назву — Чорний Брідrkc.in.ua / Балин.

Географія Село Балин розташоване вздовж річки Мукша. Через село пролягає автошлях регіонального значення .

Клімат Село Балин знаходиться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія Перша письмова згадка датується 15 листопада (24 листопада за новим стилем) 1436 року — король Володислав надає шляхтичу Домарату 40 гривень на село Балина..

У люстрації 1469 року вказано, що королівські маєтності Чемерівці, Балина, Залісці і Лищовче були в управлінні Домаратка Фурмановського та Дороти і Петра СбикловськихZródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 54 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902 — 252 s..

Балин належить до давніх поселень. 1493 року тут було 32 дими.

Король Польщі Сигізмунд I Старий надав Балин: Миколаю Сенявському та його нащадкам чоловічої статі<ref>Niesiecki Kasper.Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona …  — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 820 s.— S. 85-86 </ref>; після битви під Обертином (22 серпня 1531) — ротмістру Олександеру Сенявському, сину Миколая, який в ній відзначився; за сприяння нового власника Балин став містом; у Балині зазвичай проходили «збройні пописи» шляхти цілого Подільського воєводства; пізніше за часів Речі Посполитої стало королівщиною, центром Балинського староства, до якого також входили передмістя Майдан, село Волощина, присілок Циганівка… S. 87.

У 1809 році дідич Юзеф Дверницький «відступив» маєток у Балині Іванові (Янові) Богушу — голові подільських судів. Тут у домі Богуша часто мешкав відомий тодішній польський поет Римуальд Корсак (помер 1817 року в містечку Жванчик (нині — село Великий Жванчик) — іншому маєтку Богуша).

1814 року Балинський маєток за борги було виставлено на продаж, він поділився на дрібні володіння.

1845 році пани Садовські заклали у Балині кінний завод, один з найкращих у ті роки на Поділлі.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

У 1905 році селяни спалили панський маєток, а панські і церковні землі розділили.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

У 1932–1933 жителі села пережили сталінський голодоморСписок жертв Голодомору, Хмельницька область.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу»Національний банк репресованих.

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

Наприкінці 1940-х — початку 1950-х років селі знаходилась конспіративна квартира Дунаєвецького надрайонного проводу ОУН. А провідник Дунаєвецького надрайонну Мартюк Хома «Алкід» був схоплений чекістами 30 вересня 1951 року саме на цій конспіративній квартирі.

З 24 серпня 1991 року село у складі незалежної України.

Католицька громада Балина тривалий час послуговувалась каплицею, облаштованою у приміщенні колишнього магазину. Наприкінці 2000-х — початку 2010-х років селі було споруджено мурований костел святого Альберта Хмельовського.

29 серпня 2017 року, в ході децентралізації, шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Смотрицької селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу новоутвореного Кам'янець-Подільського району.

Релігія Церква Святого Миколая (2007, УГКЦ) Костел святого Альберта Хмельовського (2010-ті, РКЦ)

Населення За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2262 особи.

Згідно перепису 2015 року в селі мешкало 2270 осіб, населення села збільшилось на 0,35 % порівняно зі 2001 роком.

Мова

У селі поширені західноподільська та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 98,85 % російська 0,66 % вірменська 0,40 % білоруська 0,04 %

Відомі особи

Уродженці села Лалак Олександр Миколайович ( 1957) — громадський і політичний діяч, голова ВГО «Всенародний фронт порятунку України», уродженець села. Бодак Валентина Анатоліївна — українська наукова діячка, ректор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, доктор філософських наук, професор.

Проживали, перебували Болбочан Петро Федорович ( 5 жовтня 1883 — 28 червня 1919) — український військовий діяч, полковник Армії УНР. Був розстріляний 1919 року на станції . В селі Балин у 2005 році встановлено на його честь пам'ятний знак. Мартюк Хома ( 1923 — 14 листопада 1952) — український військовий та громадський діяч, вояк Дивізії «Галичина» та Української Повстанської Армії, Дунаєвецький надрайонний провідник ОУН. Схоплений у селі Балин за допомогою снодійного препарату.

Старости Миколай Стадницький (1748—1752) — балинський старостаE. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — 243 s. — S. 91. ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8 Ян Стадницький — кам'янецький та любачівський каштелян, староста летичівськийТам само. S. 72 Ян Олександр Конецпольський (1635—1719)  — військовий та державний діяч Речі Посполитої, магнат

Див. також Балин (станція) — залізнична станція. Балин (заказник) — ботанічний заказник місцевого значення. Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Хмельницька область)

Примітки

Література Балин // Е. Сецинский.'' Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 140—145 . — S. 87

Посилання