Залі́сці — село в Україні, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва Назва села походить від назви людей за місцем проживання «залісці» — «ті, що живуть за лісом». Початково в історичних документах також згадується як «Залісся».

Географія Подільське село Залісці розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України. Поблизу села бере початок струмок, що впадає річку Мукшу. Через Залісці проходить автошлях .

Клімат Залісці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.

Історія

У люстрації 1469 року вказано, що королівські маєтності Чемерівці, Балина, Залєше і Лищовче були в управлінні Домаратка Фурмановського та Дороти і Петра СбикловськихZródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 54 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s..

Перша згадка про село Залісся, так тоді звалися Залісці, датується в офіційних документах 1493 роком.

В 1565 році присутні згадки про Залісці, як маєтність Вальковського.

1648 року побудований парафіяльний храм Успіння Пресвятої Богородиці коштом місцевого землевласника Залевського спочатку з дерева, але з часом зазнав руйнації. На його місці 1791 року місцевий поміщик Іван Комарницький побудував новий костел з дубового дерева. Мав 3 престоли, орган. Навколо костелу дерев'яна огорожа, у яку вбудована на чотирьох дерев'яних стовпах дзвіниця з трьома дзвонами. Парафіян — 2448. Настоятель — ксьондз Г. Яворський (з 1841 р.), 3 служники: органіст Станіслав Василевський, прислужники Іван Горбачевський та Миколай Слободинський. У радянські часи цю святиню знищили.

Сільська церква Покрови відома з 1740 року – дерев’яна триверха споруда. Нова дерев’яна церква збудована в 1744 – 1750 роках – існувала до побудови в 1888 році церкви Успіння.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

У 1960—1962 роках в лісах поблизу селища починається будівництво військової частини під назвою «Об'єкт 669».

1972 році на базі військової частини починає діяти Науково-вимірювальний пункт (НВП 19), пізніше реорганізований в Центр прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля (ЦПОСІ та КНП).

З 1991 року в складі незалежної України.

У 90-ті роки під опікою священика Марка Бзінковського у Залісцях було споруджено новий мурований костел, який 5 червня 1995 року консекрував єпископ Ян Ольшанський.

13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Дунаєвецької міської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1482 особи, з яких 679 чоловіків та 803 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1321 особа.

Згідно перепису 2015 року в Залісці мешкало 1253 осіб, населення села скоротилось на 5,15 % порівняно зі 2001 роком та на 15,45 % зі 1989.

Мова У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 98,65 % російська 1,35 %

Релігія Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1995, РКЦ)

Пам'ятки Богданові Хмельницькому, встановлений у 1967 році. Братська могила радянських воїнів, встановлений у 1954 році. місцевими майстрами Пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан, встановлений у 1967 році місцевими майстрами

Відомі люди Народилися Захар'єв Володимир Анатолійович ( 17 вересня 1963) — український письменник, журналіст, археолог, краєзнавець. Пенюшкевич Галина Володимирівна — українська радянська діячка. Тарногродський Микола Павлович — український радянський політичний діяч. Філімонов Дмитро Юрійович (1986—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Проживали Романчук Анатолій Михайлович (1981—2014) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни Галерея

Див. також Залісецький заказник — ботанічний заказник. Поділля — історико-географічна область. Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля. Подільський говір — різновид говорів української мови. Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади. Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Хмельницька область)

Примітки

Джерела «Реєстр димів Подільського воєводства 1493 року» [20, с. 339] Мазур Л. В. — «Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій. Збірник науково-краєзнавчих праць. Випуск V» — Дунаївці — Кам'янець-Подільський (2013) Центр прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля (ЦПОСІ та КНП)

Посилання Погода в селі Залісці