Ярова́ Слобі́дка — село в Україні, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Населення становить 28 осіб.

Походження назви

Назва села — словосполучення. Яр — тюркізм, означає урвище, прірву, високий скелястий берег. Село розташоване у глибокому яру річки Ушки — звідси і «Ярова». Також на території села є багато ярів і ярків.

Слобідка — це поселення вільних людей, або таких людей, котрі мали чи отримали якісь пільги або привілеї.

Інші варіанти назв: Ярова(1665), Słobudka Jarowa (пол. 1784), Jarowa Słobudka (пол. 1787), Слоб. Ерова (рос. 1805), Słobudka Jarowa, Słoboda Jarowa (пол. 1820), Ярова Слободка (рос. 1862), д. Яровая Слободка (рос. 1893), Ярова Слобідка (укр. 1926).

Символіка

Герб

Щит скошений зліва срібним хвилястим пеерв'язом. У першій лазуровій частині золоте усміхнене сонце з шістнадцятьма променями, прямими і хвилястими поперемінно, у другій зеленій три трипалі гілочки в лівий перев'яз, крайні золоті дубові, середня срібна соснова. Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «ЯРОВА СЛОБІДКА» і дата «1615». Автор - Олег Мельник.

Герб не затверджений сесією міської ради.

Прапор

Квадратне полотнище поділене від верхнього древкового кута нисхідною білою діагональною смугою шириною в 1/6 від ширини прапора. На верхній синій частині жовте усміхнене сонце з шістнадцятьма променями, прямими і хвилястими поперемінно, на другій зеленій три трипалі гілочки, розташовані по нисхідній діагонала, крайні жовті дубові, середня біла соснова.

Прапор не затверджений сесією міської ради.

Пояснення символіки Сонце — символ Поділля. Хвилястий перев'яз символізує річку Ушку, що протікає через село. Гілочки символізують широколистяні та хвойні ліси, серед яких розкинулася Ярова Слобідка. Зелений колір символізує чистоту природи села. Корона означає статус населеного пункту.

На прапорі повторюються кольори герба.

Географія

Територія

Територія сільських земель Ярової Слобідки є невеликою і розташована досить компактно. Її протяжність із заходу на схід становить близько 3,5 кілометрів, з півночі на південь — 2,5 кілометри.

Площа Ярової Слобідки складає 74,1 гектари, в тому числі 26,5 гектарів — це землі у власності громадян, 20,2 гектарів — землі загального користування та 27,4 гектарів — резервні території. Площа сільських земель Ярової Слобідки становить 377,6 гектарів (включаючи 91,0 гектарів земель лісів Кам'янець-Подільського лісгоспзагу), з них 135,6 га — орні землі, 50,9 га — сільські ліси, 12,2 га — луки та пасовища і 8,9 га — інші землі.

В Яровій Слобідці є лише 2 вулиці загальною довжиною 7,5 кілометрів, зокрема: вулиця Набережна — 2,4 кілометри; вулиця Нагірна — 1,9 кілометри.

Географічне положення

Село Ярова Слобідка розташована на заході України, на півдні Хмельницької області, в північно-східній частині Дунаєвецького району. Землі Ярової Слобідки межують: на півночі, сході та південному сході — із землями Гути-Морозівської, на півдні та південному заході — із землями Синяківців, на заході та північному заході — із землями Сприсівки.

Село знаходиться за 12 кілометрів на північ від автомобільної дороги Т-23-08 Гуків — Дунаївці — Могилів-Подільський та за 5 кілометрів на південь від автомобільної дороги О-230607 Міцівці — Морозів. Ярова Слобідка є кінцевим пунктом автомобільної дороги О-230623 Сивороги — Ярова Слобідка.

Відстань від Ярової Слобідки до найближчих сіл така: до Гути-Морозівської — 1 кілометр; до Сприсівки — 2 кілометри; до Синяківців — 3 кілометри; Малої Кужелівки — 5 кілометрів; до Морозова — 5 кілометрів; до Руди-Гірчичнянської — 8 кілометрів; до Маліївців — 10 кілометрів. До районного центру — міста Дунаївці з Ярової Слобідки 24 кілометри, до обласного центру — міста Хмельницький 92 кілометри (через Дунаївці, через Сприсівку та Маліївці — 71 кілометр), до Києва — 476 кілометрів (через Дунаївці та Хмельницький, через Нову Ушицю, Бар, Вінницю — 406 кілометрів). Найближча залізнична станція Дунаївці на лінії Гречани — Кам'янець-Подільський розташована за 23 кілометри (через Сприсівку та Маліївці, через Дунаївці — 41 кілометр).

Рельєф

Село розташоване в центральній частині Подільської височини (Придністровська височина), у нижній течії річки Ушки (правої притоки Ушиці, басейн Дністра). Територія села — річкова долина, порізана ярами та балками. Пересічні висоти становлять 200—280 метрів над рівнем моря.

Абсолютна висота — 294 метри над рівнем моря (поле на південний захід від Ярової Слобідки). Амплітуда висот становить 116 метрів.

До несприятливих природних процесів, що проявляються на території сільських земель належать площинний змив, карстоутворення та лінійна ерозія (утворення ярів та балок).

Корисні копалини Довкола Ярової Слобідки є поклади корисних копалин осадового походження. Вони представлені в основному нерудними корисними копалинами, які використовують у будівництві. Це зокрема глини, піски, пісковики, будівельний камінь. В долині річки Ушки є поклади фосфоритів — корисних копалини осадового походження, котрі сформовані головним чином з фосфату кальцію (Ca3(PO4)2). Ще на початку XX століття у Яровій Слобідці видобувалася фосфоритна сировина, однак сьогодні видобуток її не проводиться.

В долині річки Ушки є багато джерел мінеральних вод.

Клімат Клімат у Яровій Слобідці помірно континентальний. Пересічна температура січня — ‒5,6˚, липня — +18,9˚. Радіаційний баланс 40-45 ккал/см², сумарна сонячна радіація 100—105 ккал/см², кількість сонячного сяйва 1900—2000 годин в рік. Сума активних температур (вищих 10 °C) — 2600°. Чило днів з температурою повітря вище 15°C — 110, число днів з температурою повітря від 5 °C до 15°C — 95. Середня тривалість безморозного періоду становить 170 днів на рік. Опадів випадає близько 560 міліметрів на рік.

Село належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони (Передкарпатський вологий, теплий район). Пересічна температура січня — ‒5,8˚, липня — +18,2˚. Опадів випадає близько 566 міліметрів на рік. Ґрунтові та агрокліматичні ресурси сприяють розвитку у селі сільського господарства, рекреаційної діяльності та відпочинку.

Поверхневі та підземні води Вся територія Ярової Слобідки та сільських земель належить до річкового басейну Ушки, яка є правою притокою річки Ушиця, що належить до басейну Дністра.

Через Ярову Слобідку із північного заходу на південний схід протікає річка Ушка, загальна довжина якої становить 34 км. Ярова Слобідка розташована у нижній течії річки по обидва її береги. Ушка протікає сільськими землями Ярової Слобідки близько 2,5 кілометри. Тут вона приймає дві ліві притоки довжиною 1,5 км та 0,55 км.

В долині Ушки є мінеральні джерела.

Ґрунти На території Ярової Слобідки та її земель переважають ясно-сірі та сірі опідзолені, глеюваті середньо та слабо змиті, середньосуглинкові ґрунти (височинна частина села та сільських земель). В долині річки Ушки та її приток переважають дерново-карбонатні, слабо розвиті, легкосуглинкові ґрунти, а також — лучно-болотні та делювіально-балкові ґрунти.

Рослинний світ

Рослинний світ Ярової Слобідки представлений лісостеповими видами рослинності. Тут переважають грабово-дубові та соснові ліси, в яких чітко виділяється ярусність. Верхній ярус утворюють дерева, середній ярус (підлісок) — кущі, нижній ярус — трав'янисті рослини, гриби. Основні лісотвірні породи дерев — граб і дуб, ростуть також клен, ясень, липа, сосна, ялина, береза, вільха, берест, осика. Серед підліску росте ожина, шипшина, барбарис, ліщина, малина, бузина. Навесні в лісах першими зацвітають підсніжники, печіночниця, ряст, медунка, анемони. Пізніше — конвалія, фіалки, купина, любка. Влітку під деревами вегетують лише вологолюбні, тіньовитривалі рослини — папороті, мохи, копитняк. Інші трав'янисті рослини ростуть на галявинах і узліссях. Серед них: звіробій, деревій, валеріана, ромашка, іван-чай. У лісах багато грибів.

Загалом лісами вкрито 142,0 гектари сільських земель. Лісистість території становить 37,61 %.

Майже всі ділянки колишнього степу розорані й зайняті різноманітними сільськогосподарськими культурами. Природна степова рослинність (різнотрав'я) у Яровій Слобідці збереглася лише на схилах ярів та балок.

Тваринний світ Тваринний світ сільських земель представлений лісовими та степовими видами. Представники тваринниго світу лісу — лисиця, вепр, сарна, лісова куниця, їжак, вивірка, вуж тощо. Представники тваринного світу степу — заєць, ящірка, тхір, полівка, мідянка. Багато видів птахів — дятли, синиці, сойки, дрозди, зяблики, ворони, граки, круки, горобці, жайворонки, ластівки, лелеки.

Поблизу водойм зустрічаються ондатра, видра.

Фізико-географічне районування Село розташоване в межах Західноукраїнської лісостепової фізико-географічної провінції, Середньо-Подільської фізико-географічної області, Верхньоушицького фізико-географічного району. Тут переважають луко-широколистянолісові височинні розчленовані та терасові рівнинні східноєвропейські ландшафти. В долині річки Ушки переважають заплавні лучно-болотні ландшафти. Вони розташовані на денудаційно-акумулятивних лесових рівнинах. До несприятливих природних процесів, що проявляються на території Ярової Слобідки належать карстоутворення, лінійна ерозія (утворення ярів та балок) та зсувні процеси.

Населення

За весь час свого існування Ярова Слобідка належала до малих сільських населених пунктів. Чисельність населення села майже ніколи не перевищувало кількості 300 осіб. З початку XIX століття число мешканців постійно зростала і цей процес тривав аж до Другої світової війни. Із середини XX століття відбувається процес депопуляції населення, причому до кінця століття він значно посилився.

Згідно Всеукраїнського перепису населення 2001 року у Яровій Слобідці мешкало 96 осіб. Національний склад населення однорідний. Українці становили 97,92 % від загальної кількості. З інших національностей у Яровій Слобідці проживали росіяни (2,08 %). Більшість мешканців села — 97,92 % розмовляли та вважали своєю рідною мовою українську мову.

Природний приріст населення — від'ємний (коефіцієнт смертності значно перевищує коефіцієнт народжуваності). Сальдо міграції також від'ємне.

За віковою структурою населення Ярової Слобідки розподілялося наступним чином: особи, молодші працездатного віку — 10,42 %; особи працездатного віку — 43,75 %; особи, старші працездатного віку — 45,83 %.

Вікова структура населення Ярової Слобідки за переписом 2001

Розподіл населення Ярової Слобідки за віком та статтю (2010)

Згідно Всеукраїнського перепису населення з 96 мешканців Ярової Слобідки 27 осіб — це чоловіки та 69 осіб — жінки. Жіноче населення складало 71,88 % від загальної кількості, а чоловіче — лише 28,12 %.

За віросповіданням переважна більшість мешканців Ярової Слобідки є православними (87,5 % усіх мешканців села). Значно менше у селі римо-католиків — (12,5 %).

Густота населення Ярової Слобідки становила 25,42 осіб/км², що значно нижче, ніж середня густота в Дунаєвецькому районі, Хмельницькій області та Україні.

Зміна кількості населення Ярової Слобідки

Топоніми села

Ярова Слобідка складається з таких історично сформованих земель: полів — Гранички, Пасічиськ; лісів — Дубини, Вушки, Зрубів; урочищ — Виспи, Долинів, Яньової гори, Балок тощо.

Балки — назва урочища, що знаходиться на лівому високому березі річки Ушки на північний схід від Ярової Слобідки. На цьому підвищеному схилі є невеликі від'ємні форми рельєфу (видолинки), дно яких заболочене.

Брід — назва північно-східної частини Ярової Слобідки, що розташована за річкою Ушкою (на її лівому березі). Річка тут, меандруючи, робить велике коло і є набагато мілководнішою, ніж в інших місцях, тому тут люди завжди переправлялися через неї в брід. Саме на Броді у Яровій Слобідці протягом XVIII — середини XX століть розташовувався водяний млин, збудований з каменю.