Вірусна ліцензія () — ліцензія, дія якої поширюється на значно більшу частину похідного твору, ніж безпосередньо на частину, взяту з початкового твору під цією ліцензією. Поширення похідних творів допустиме тоді й лише тоді, коли ліцензія похідного твору сумісна з ліцензією початкового (оригінального) твору.
Таку назву використовували противники копілефту (зокрема, з корпорації Microsoft) для GNU General Public License за аналогією з вірусами. Цим та подібними термінами вони наголошували на небажаності використання або розповсюдження коду під такою ліцензією разом із будь-яким іншим кодом.
Серед вільних ліцензій «вірусними» назвали б копілефтні ліцензії (наприклад, GNU GPL і Creative Commons Attribution-ShareAlike), проте «вірусна» ліцензія не обов'язково вільна. Наприклад:
похідні роботи, доступні за ліцензією «» (Ms-LRL), можна використовувати тільки на платформах Microsoft Windows; похідну роботу, що поширюється за ліцензією «Creative Commons Attribution-Noncommercial-ShareAlike» (CC BY-NC-SA, на відміну від вільної «Attribution-Share-alike»), не можна використовувати з комерційною метою.
Історія 1989 року проєкт GNU створив ліцензію GNU General Public License, яка вимагала поширення похідних робіт лише за ліцензією GPL. Після цього в незадоволених її умовами з'явилися вирази «» або «» (). Віце-президент Microsoft говорив, що ліцензія «GPL становить загрозу для інтелектуальної власності будь-якої організації, яка використовує GPL». Стів Балмер зазначив, що код, випущений на умовах GPL, марний для комерційного сектора, тому що може використовуватися тільки в тому випадку, якщо навколишній код теж доступний за GPL. Стів Балмер назвав GPL «раковою пухлиною», яка приєднує (в інтелектуальному сенсі) все, до чого дотикається.
Див. також Авторське право Embrace, Extend, and Extinguish
Примітки
Посилання