Олександр Сергійович Ануфрієв (1940, Москва, РРФР, СРСР — 17 жовтня 2024, Вашингтон, США) — радянський та український художник, один з творців Одеської школи неофіційного мистецтва.

Біографія Народився в 1940 році. З 1959 по 1963 рік навчався в Одеському художньому училищі ім. М. Б. Грекова.

Один із зачинателів неофіційного мистецтва Одеси. Квартира Олександра і Маргарити Ануфрієвих була місцем проведення однієї з перших «квартирних» виставок Одеси, а самі Олександр і його дружина Маргарита були душею нонконформістського руху в місті.

З 1964 року брав участь у неофіційних виставках в Одесі, Москві, Ленінграді, виставлявся за кордоном.

Акція Олександра Ануфрієва та москвича Чернишова на Красної площі в Москві потрапила в поле зору «голосів» і західної преси. Це призвело до загострення відносин з владою, і восени 1980 року емігрував до США.

Роботи знаходяться в зборах

Музей сучасного мистецтва Одеси. Україна, Одеса. Приватні коллекції. США.

Персональні виставки

2002 — «Александр Ануфриев». Галерея «Ліберти». Україна, Одеса.

Сім'я

Ануфрієва Маргарита (1943—1998) — дружина, український художник, арт-критик, творець і перший директор Центру та Музею сучасного мистецтва «Тирс». Ануфрієв Сергій Олександрович (народ. 1964) — син, російський художник, представник школи Московського концептуалізму та один із засновників групи «Інспекція «Медична герменевтика»».

Цитати

«Зараз важко сказати, чому саме Саша Ануфрієв тоді став об'єднавчою ланкою групи молодих авторів, які відмовилися крокувати в ногу з радянським офіціозом. Можливо, цьому сприяв його романтичний і екстравагантний характер, нескінченність ідей і мобільність їх реалізації і, звичайно ж, знаменита „комуналка“ на Осипова, 9, де він жив. Його невичерпний талант експериментатора притягував і зачаровував, змушував дивитися на прості, здавалося б, речі, новими очима. До цього можна додати і величезну працездатність, вперту непокірність будь-якого диктату» — Тетяна Василенко, 2002.

Примітки

↑ Собств. корр. «Портреты» сопротивления // День. — 2011. — 8 апр. ↑ Голубовский Е. Одесситам представляют работы «Одинокого бунтаря» Архивная копия от 17 января 2013 на Wayback Machine // Вікна Одеса. — 2009. — 25 окт. Василенко Т. Прошлое и настоящее Александра Ануфриева // Юг. — 2002. — 17 окт.

Посилання Олександр Ануфрієв на сайті «НОН арт. Художники Одессы»