Лорд — у середньовічній Англії — феодальний землевласник (лендлорд або поміщик), згодом — збірний спадковий титул англійського дворянства (герцоги, маркізи, графи, барони, віконти).
Етимологія
Англійське слово «lord» (давніші форми lorde, lourde) походить від давньоанглійського hlāford < hlāfweard, яке утворене зі слів hlāf («хліб») і weard («хоронитель», «сторож»). Первісне значення — «хоронитель хліба», «наглядач хлібних комор», надалі його стали уживати у тому ж сенсі, що й латинське dominus («пан», «владика»). Слово «lady» («леді») того ж походження.
Історія Надавався перам королівства, які утворювали палату лордів британського парламенту. З 19 століття титул лорда надається також громадським діячам, видатним науковцям, письменникам, музикантам тощо.Українсько-український тлумачний електронний словник англійських запозичень (англізмів). Автор словника — випускник кафедри прикладної лінгвістики НУ «Львівська політехніка» Хохліч Андрій Анатолійович.
Від слова лорд також походить: Палата лордів — House of Lords, the Lords Лорд-канцлер — Lord Chancellor Лорд-мер — Lord Mayor
Див. також Дворянство Шляхта
Примітки
Посилання Лорд //