Петро́ Хо́мович Баканчу́к (псевдо: «Булка»; 1920, с. Горинка, нині Кременецький район Тернопільська область — 24 квітня 1944, поблизу с. Гурби, нині Здолбунівський район, Рівненська область) — український військовик, учасник національно-визвольних змагань. Член ОУН (1941). Командир сотень повстанської бойової групи «Енея» і куреня «Сторчана» УПА-Південь. Загинув у бою під час битви під Гурбами. Поручник УПА. Лицар Срібного хреста бойової заслуги 1-го класу (1945, посмертно).
Життєпис Петро Баканчук народився 1920 року в селі Горинка (за польським адмінподілом — Кременецький повіт, Волинське воєводство, нині Кременецький район, Тернопільська область, Україна) . Здобув професійно-технічну освіту в ремісничому училищі в містечку (нині селище міського типу) Вишнівець. 1941 року вступив до лав Організації українських націоналістів. Проводив військовий вишкіл для молодших членів організації. Від 1942 року діяв у підпіллі, очолював військовий вишкіл перших повстанських бойових груп ОУН на Волині.
Від 1943 року був командиром сотні повстанської бойової групи «Енея» (ВО «Богун», командир Петро Олійник), від 1944 року — сотником куреня «Сторчана» (ВО «Вінниця», командир Іван Лис) в складі групи УПА-Південь.
Загинув 24 квітня 1944 року в бою з військами НКВС під час битви під Гурбами.
Наказом Головного командира УПА від 11 жовтня 1945 року Петро Баканчук («Булка») нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги класу, з наданням йому звання «поручник УПА» (посмертно).
Загибель Обставини загибелі Петра Баканчука («Булка») зафіксовані в звітах УПА про бій під Гурбами — одну з найбільших битв у історії Української повстанської армії.
Згідно з доповіддю учасника гурбенських боїв майора УПА Косенка, події на півночі від Гурбів під час наступу військ НКВС 24 квітня 1944 року розгорталися так:
За звітом командира бою під Гурбами Миколи Свистуна («Ясен(ь)», «Ворон», «Ярбей»), вранці 24 квітня 1944 року:
Нагороди Згідно з Постановою Української головної визвольної ради від 8 жовтня 1945 року й Наказом Головного військового штабу УПА ч. 4/45 від 11 жовтня 1945 року поручник УПА командир сотні куреня «Сторчана» УПА-Південь Петро Баканчук («Булка») був посмертно нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги класу
Родина За даними звіту майора УПА Косенка, «рідню командира „Булки“ вимордували совітські партизани в 1943 р<оці>».
Активну участь у національно-визвольній боротьбі брали й двоюрідні брати і сестри Петра Баканчука: Зінаїда Баканчук ( 1926) — член Юнацтва ОУН, медсестра Українського червоного хреста. Михайло Баканчук (псевдо: «Антон»; 1930—2019) — учасник українських національно-визвольних змагань, громадський і політичний діяч, інженер. Володимир Баканчук (псевдо: «Сумний», «Сірий»; ?—1944) — український військовик, з 1943 року воював у курені «Докса» в складі УПА-Південь. Загинув під час виходу з оточення під Гурбами. Ніна Теодорович (псевдо: «Ластівка»; ?—1949) — референтка Кременецької надрайонної служби безпеки Кременецької округи ОУН Східного краю. Потрапивши в оточення в криївці покінчила життя самогубством.
Пам'ять
З 2016 року матеріали з архіву родини Баканчуків зберігаються у фондах Меморіального комплексу Національний музей історії України у Другій світовій війні.
23 січня 2022 року з нагоди Дня Соборності України від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини м. Тернопіль Срібний хрест бойової заслуги класу переданий Тарасу Туницькому, внучатому племіннику Петра Баканчука — «Булки».
Коментарі
Примітки
Література
Архіви
Посилання