Реха Карл Семенович (Carl Simeon (Siim) Recha (Rehha); , Ревель — , Раквере) — педагог, науковець, письменник.

Життєпис Народився у Ревелі в сім'ї матроса торгового корабля у 1853 році.

Естонець. Віросповідання — лютеранське. Здобув домашню освіту.

У 1877 вступив на службу до гімназії Карла Мая помічником класного наставника. 17 вересня 1879 після іспиту екстерном при Ревельському 3-класному міському училищі отримав звання домашнього вчителя зі спеціалізацією в німецькій мові та арифметиці.

У червні 1890 року склав іспит на атестат зрілості в Ревельській губернській гімназії і вступив на філологічний факультет Імператорського Дерптського університету.

Закінчив історико-філологічний факультет Імператорського Дерптського університету зі ступенем кандидата німецького та порівняльного мовознавства (18.12.1891).

Продовжив навчання в університеті на філологічному факультеті, спеціалізувався і захищав магістерську дисертацію на кафедрі романо-германської філології (27.04.1893). Праця була присвячена питанням походження перфективуючої функції дієслівних префіксів та взаємодії синтаксичних і фонетичних чинників у мовознавстві.

Магістр порівняльного мовознавства.

Викладач німецької мови у Санкт-Петербурзькій 7-ій гімназії з 1893 по 1902.

Переведений в Пажеський Його Імператорської величності корпус виконувати обов'язки штатного викладача з 1902 по 1904.

До 1906 викладав також в Олександрівській військово-юридичній академії та в Духовній академії.

З 1912 року і до 1923 жив і працював у Полтаві. У 1921 після ліквідації Полтавського Олександрівського реального училища працював на ковбасній фабриці робітником.

У 1923 р. виїхав до Естонії. Жив у Таллінні, потім у Раквере. Джерелом коштів для життя стало видання художніх оповідань і повістей, основна тематика творів — перекази фольклорних творів, поезії.

Помер 15 квітня 1946 року у віці 92 роки. Похований на Раквереському міському цвинтарі.

Посади З 1907 р. директор народних училищ Естляндської губернії.

З 1909 директор Смоленського Олександрівського реального училища.

З 1912 року директор Полтавського Олександрівського реального училища.

Чини 12.09.1894 — колежський радник;

1.08.1901 — статський радник;

Січень 1917 — дійсний статський радник.

Літературна та наукова діяльність Карл Реха поєднував академічну філологію, педагогіку та літературну творчість.

Його ранні праці були пов’язані з релігійно-просвітницькою літературою естонською мовою. У 1870-х роках він видавав книги для народного читання, молитовники та різдвяні збірки.

Пізніше Реха став автором навчальної літератури з німецької мови для середніх навчальних закладів Російської імперії.

Особливе місце у його творчості посідають літературні обробки естонського фольклору та народних легенд. Його твори виходили у Таллінні та Юр’єві й були ілюстровані естонськими художниками.

Значення діяльності Карл Реха належав до покоління естонської інтелігенції другої половини XIX — початку XX століття, яке поєднувало педагогічну діяльність, наукову працю та культурно-просвітницький рух.

Його діяльність стала прикладом соціального й культурного піднесення естонців у межах Російської імперії через освіту та науку. Реха зробив внесок у:

розвиток викладання німецької мови; порівняльне мовознавство; естонську народну літературу; популяризацію фольклору; систему середньої та народної освіти.

Сім'я Дружина (1879) Аліна-Марія, уроджена Мазінг (1850—1886)

дружина Ольга (6.07.1875 — 24.01.1961, Раквере)

син Карл Реха (бл. 1882 - ?)

Твори

Recha, C. S. Kosma Minia : Üks Wale-Dmitri I ajal sündinud histoorika jut wenemaalt. Narva : M. Põder, 1875 (Tallinn : J. H. Gressel). — 64 с. ; 17 см. Переклад назви: Кузьма Мінін : історичне оповідання з Росії часів Лжедмитрія І. Recha, C. S. Uus Jöulu ramat : Jöuluanniks lastele ja wannematele. Narva : R. Põder, 1876 (Tallinn : Lindforsi pär.). — 33, с. ; 16 см. Переклад назви: Нова різдвяна книга : різдвяний подарунок дітям і дорослим. Recha, C. S. Uus näddala palweramat : Kus sees ka warru, pulma ja mattuse laulud ja palwed on. Tallinn : [s.n.], 1876 (Tallinn : Lindforsi pär.). Переклад назви: Нова щотижнева молитовна книга : у якій також містяться пісні та молитви для хрещення, весілля й похорону. Recha, C. S. Uus näddala palweramat : Kus sees ka warru, pulma ja mattuse laulud ja palwed on. Narva : R. Põder, 1879 (Tallinn : Eestimaa sinodi trk.). — 66 с. ; 16 см. Переклад назви: Нова щотижнева молитовна книга : у якій також містяться пісні та молитви для хрещення, весілля й похорону. Reha, Karl. Zur Frage über den Ursprung der perfectivierenden Function der Verbalpräfixe : nebst Einleitung über das Zusammenwirken des syntaktischen und phonetischen Factors : Inaugural-Dissertation zur Erlangung des Grades eines Magisters der … Dorpat, 1893 (Dorpat : Schnakenburg). — 123, с. ; 22 см. Переклад назви: До питання про походження перфективуючої функції дієслівних префіксів : разом із вступом про взаємодію синтаксичного та фонетичного чинників : інавгураційна дисертація на здобуття ступеня магістра… Реха К. С. Немецкая грамматика для русских средних учебных заведений. Ч. I. Этимология. Юрьев, 1898. Переклад назви: Німецька граматика для російських середніх навчальних закладів. Частина І. Етимологія. Recha, Mag. C. Eksituse teel : Uudisjutt Eesti rahwaelust. Jurjev : [s.n.], 1899 (Jurjev : Postimees). — 56 с. ; 22 см. Переклад назви: Помилковим шляхом : оповідання з життя естонського народу. Реха К. С. Немецкая хрестоматия. Санкт-Петербург, 1900. Переклад назви: Німецька хрестоматія. Recha, Mag. C. Rehepapp ja Wanapagan : Eesti ennemuistse jutu järele luuletanud. Tallinn : Eesti kubermangu Kooliõp. Vastastikkuse Abiandm. Selts, 1911 (Tallinn : M. Antje). — 11 с. : іл. ; 21 см. Переклад назви: Рехепапп і Старий Чорт : віршована обробка давнього естонського народного переказу. Recha, Mag. C. Näkineitsi ehk mil teel tulnud, selsamal ka läinud. Tallinn : Tallinnamaa kooliõpetajate vastastiku-abiandmise Selts, 1912 (Tallinn : J. ja A. Paalmann). — 48 с. : іл. ; 23 см. Переклад назви: Русалка, або Яким шляхом прийшла — тим самим і пішла. Recha, Mag. C. Hundi õnnepäew : Lausitsi ennemuistse jutu järele luuletanud. Tallinn : Tallinnamaa kooliõpetajate vastastiku abiandmise Selts, 1912 (Tallinn : J. ja A. Paalmann). — 32 с. : іл. ; 22 см. Переклад назви: Щасливий день вовка : віршована обробка давнього народного переказу.

Цікаві факти

У різних виданнях його прізвище зустрічається у формах: Reha, Recha, Rehha. Був одним із представників естонської інтелігенції, які поєднували німецьку філологічну школу та естонську національну культуру. Його твори видавалися друкарнями «Postimees», «Schnakenburg», «J. ja A. Paalmann» та іншими відомими балтійськими видавництвами. Працював у престижних навчальних закладах Санкт-Петербурга та Російської імперії. Брав участь у розвитку естонської просвітницької та педагогічної літератури.

Джерела http://biography.yaxy.ru/01170203.htm http://russianestonia.eu/index.php?title=Реха_Карл_Семенович#cite_note-2 Адрес-календарь Полтавской губернии (1912—1916 гг) Памятная книжка Киевского Учебного округа. Часть V. Полтавская губерния (1912 г) Несвицкий А. А. Полтава в дни революции и в период смуты 1917—1922 гг.: Дневник. — Полтава, 1995. — 280 с.: ил. Оnline catalogue ESTER