Амнон Вайнштейн (; 21 липня 1939, Тель-Авів — 4 березня 2024) — ізраїльський скрипковий майстер. Засновник і промоутер колекції музичних інструментів «Скрипки надії» ().
Біографія Амнон Вайнштейн народився 21 липня 1939 року в Тель-Авіві у період Підмандатної Палестини.
Батько Вайнштейна, Моше (), народився 1909 року в Польщі і навчався грі на скрипці в консерваторії у Вільнюсі, Литва, яка на той час була частиною Польщі. Він навчався на скрипкового майстра у Яакова Циммермана у ВаршавіFreeman Whalen, Meg, «Violins of Hope: Demonstrate the Power of Memory and Art», The Jewish Magazine, November 2011; retrieved 2018-03-13. 1938 року Моше емігрував до Британської Палестини і заснував у Тель-Авіві фірму скрипкових майстрів Вайнштейн. Однією з перших його робіт було обслуговувати Палестинський симфонічний оркестр, заснований Броніславом ГуберманомEren Frucht, Leora, «Israeli Life: Breaking the Silence», Hadassah Magazine, March 2008; retrieved 2018-03-13. Коли звістка про переслідування євреїв у Німеччині дійшла до Палестини, музиканти, які раніше любили свої німецькі скрипки, або зламали їх, або спалили, а деякі сказали Моше, що викинуть їх, якщо він їх не купить. Так батько Вайнштейна почав колекціонувати скрипкиMorgan, Dan, «Forgotten strings recall Holocaust horror» , Edition CNN, January 27, 2011; retrieved 2018-03-13. Коли після війни він дізнався, що всі його родичі, які залишилися у Східній Європі, були вбиті, у нього стався серцевий напад. З того часу Моше Вайнштейн більше ніколи не хотів говорити про свою родину.
Спершу Амнон учився у свого батька, а пізніше навчався ремеслу створення та ремонту скрипок у Кремоні у Гаетано та П'єтро Сгаработто, Джузеппе Орнаті та Фердінандо Гарімберті.
Вайнштейн є одним із засновників музичного центру «Кешет Ейлон».
Амнон одружений із журналісткою Ассаелі Бєльською, дочкою Асаеля Бєльського, одного з антинацистських партизанів Бєльського, увічненого у фільмі «Виклик» (2008).
Помер 4 березня 2024 рокуhttps://slippedisc.com/2024/03/violins-of-hope-restorer-dies/.
«Скрипки надії»
У 1980-х роках Амнон Вайнштейн вперше побачив скрипку часів Голокосту. Якийсь молодий чоловік приніс йому на ремонт ту, що належала його дідові. Коли Вайнштейн відкрив її, він знайшов усередині чорний порошок, який виявився попелом із крематорія табору Аушвіц, де дідусь востаннє грав на інструментіEren Frucht, Leora, «Israeli Life: Breaking the Silence», Hadassah Magazine, March 2008; retrieved: 2018-03-13.
З 1996 року Вайнштейн почав систематично збирати струнні інструменти, пов'язані з Голокостом. Тоді в Ізраїлі ніхто не купував німецькі інструменти, тож їх законсервовували. Вайнштейн відновлював ці інструменти та збирав історії. Спочатку обмежувався скрипками емігрантівRothert, Frank, «Geigen mit Geschichte», Jüdische Allgemeine, April 29, 2009; retrieved: 2018-03-13, але згодом Вайнштейн почав зосереджуватися на інструментах, які певним чином мали стосунок до Голокосту. Станом на 2018 рік його колекція налічувала понад 60 інструментів.
Наприкінці 2000-х Вайнштейн почав використовувати інструменти з колекції, щоб ініційовувати концерти та поєднувати концерти з освітніми заходами про Голокост.
1985 року був перший концерт у Стамбулі, у синагозі, із чотирма скрипками. 2007 року — у Парижі. У 2008 році великий концерт до 60-ти річчя Ізраїльської Держави у Єрусалимі. Під диригуванням Омера Велбера Стамбульська філармонія та оркестр «Симфонетт Раанана» акомпанували ізраїльському віртуозу Шломо Мінцу, а також ізраїльському музиканту Яїру Далалу та турецькому виконавцю Чихату Аскіну, які грали на шістнадцяти скрипках, що пережили ГолокостDW Culture, «After Decades of Silence, Holocaust Violins Sound in Jerusalem» , Deutsche Welle, September 25, 2008; retrieved: 2018-03-13.
У 2010 — Сьйон, ШвейцаріяViolinist.com, «The Violins of Hope: World Premiere in Sion, Switzerland», Violinist.com, September 3, 2010; retrieved: 2018-03-13, 2011 — МадридActualidadevangelica, «Violins de la Memoria y de la esperanza, para recordar el Holocausto», Actualidadevangelica.es, February 2, 2011; retrieved: 2018-03-13, Маастрихт, Нідерланди«Amati Tefaf concert» , amati-ensemble.nl, 24.03.2011.
2012 року Вайнштейн і скрипки з його колекції вперше подорожували у США. Виставку та концерти організував Університет Північної Кароліни в Шарлотті, штат Північна КаролінаBrown, Steven, «Violins of Hope tell their stories in sound», The Charlotte Observer, April 10, 2012; retrieved: 2018-03-13.
У травні 2013 року на скрипках з колекції грав філармонічний оркестр Монте-Карло у Грімальді-Форум в МонакоGrimaldiforum Monaco, «THE VIOLINS OF HOPE», Grimaldiforum Monaco, May 5, 2013; retrieved: 2018-03-13. 2014 року — концерти та виставки в РиміVivaToscanini, «Violins of Hope. Auditorium of Rome tools 'survivors Holocaust», Viva Toscanini, January 14, 2014; retrieved: 2018-03-13 та у Віллі Музіка в Нойвіді, Німеччина.
2015 року, з нагоди святкування 70-ї річниці визволення Аушвіца, виставка та концерт із Берлінським філармонічним оркестром під керівництвом сера Саймона Реттла в Берлінській філармоніїHudson, Alexandra, «Holocaust victims 'Violins of Hope' to resound in Berlin Philharmonic», Reuters, January 27, 2015; retrieved: 2018-05-16. Також концерт у Клівленді, ОгайоZaleski, Anne «Violins of Hope: See Fully-Restored Holocaust-Era Violins on Display and in Concert only in Cleveland» , Thisiscleveland.com, 25.09.2015.
У 2016 і 2017 роках Вайнштейн організував концерти та виставки в Монтереї, МексиціEnlace Judio, «Los 'Violones de la Esperanza' tocarán para México, en el Festival Lejaim», enlacejudio.com, December 9, 2015; retrieved: 2018-03-13; Х'юстоні, ТехасHodge, Shelby, «Extraordinary violins and Ted Koppel enrich Holocaust Museum Houston's $1.2 million dinner», culturemap Houston, October 6, 2016; retrieved: 2018-03-13; ДжексонвілліJacksonville Symphony, «Violins of Hope» , Jacksonville Symphony; retrieved: 2018-03-13; Сарасоті, Флорида; Бібліотеці Конгресу у ВашингтоніLibrary of Congress, «Israeli Violinmaker Amnon Weinstein to speak on „The Violins of Hope“ March 23», Library of Congress, March 13, 2017; retrieved: 2018-03-13 і в Бухаресті, Румунія.
У 2018 року «Скрипки надії» виступили у Цинциннаті, Огайо; з Нешвільським симфонічним оркестром у Нешвіллі, штат ТеннессіTeegue, Cass, «Nashville Brings Violins of Hope to the Middle Tennessee Community», Pride Publishing Group, March 8, 2018; retrieved: 2018-05-16. Виставки та концерти продовжилися і далі: НімеччинаRögner, Katharina «Geigen gegen das Vergessen», Jüdische Allgemeine, 7.11.2018Elling, Elisabeth «Geigen von Holocaust-Opfern im Konzerthaus Dortmund: Violins of Hope» , Wa.de, 12.11.2018, СШАMcRary, Amy «Violins of Hope exhibit: When a musical instrument is more than its sound», knox news, 09.01.2019Blomquist, Mala «The Valley's connection to the Violins of Hope», Arizona Jewish Life, 31.01.2019, ПольщаDavis, Barry «Auschwitz Exhibit shows how Prisoners used Faith to Survive», The Jerusalem Post, 04.07.2019 тощо.
Амнон Вайнштейн управляє колекцією музичних інструментів «Скрипки надії» (Violins of Hope) разом зі своїм сином Авшаломом Вайнштейном (), який працює скрипковим майстром у Стамбулі.
Членство та нагороди 1982 року Вайнштейн отримав золоту медаль і сертифікат відмінності за звучання скрипки в Солт-Лейк-Сіті від Скрипкового товариства Америки (The Violin Society Of America) .
Вайнштейн був суддею на конкурсі скрипалів у Солт-Лейк-Сіті в 1998 році.
У 2014 році Ізраїльська поштова компанія випустила нову марку на честь «Скрипок надії»Siegel-Itzkovich, Judy, «Israeli violin stamp recalls 'tortured' Jewish violins and their owner from Holocaust era», The Jerusalem Post, April 16, 2014; retrieved: 2018-03-13. На марці під назвою «Скрипки, які пережили Голокост» зображена скрипка, прикрашена зіркою Давида, загальним символом «Скрипок Надії». На задньому плані — ескіз огорожі з колючого дроту в Аушвіці.
Вайнштейн отримав медаль ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», підписану президентом і вручену йому міністром закордонних справ Франком-Вальтером Штайнмаєром на церемонії, що відбулася в Єврейському музеї в Берліні 14 грудня 2016 рокуFederal Foreign Office, «Violins of Hope: Order of Merit of the Federal Republic of Germany presented to Amnon Weinstein», Auswaertiges-Amt.de, December 15, 2016; retrieved: 2018-03-13. 2016 року він також отримав медаль Ернста-Крамера за проект «Скрипки надії» від Ізраїльсько-німецької асоціації (Deutsch-Israelische Gesellschaft e. В.)Hessische Staatskanzlei, «Festakt 50 Jahre Deutsch-Israelische Gesellschaft (DIG) mit Verleihung der Ernst-Cramer-Medaille on Amnon Weinstein» , Staatskanzlei.hessen.de, October 30, 2016; retrieved: 2018-03-13.
Вайнштейн є членом Міжнародної асоціації майстрів скрипки та смичка (Entente International des Maitre Luthiers et Archetiers d'Art), Асоціації майстрів скрипки та смичка Франції (Groupement des Luthiers et Archetiers d'Art de France).
Виноски
Читати далі Grymes, James A. Violins of Hope: Violins of the Holocaust: Instruments of Hope and Liberation in Mankind's Darkest Hours. Harper Perennial, New York, Levin, Daniel Violins and Hope: From the Holocaust to Symphony Hall. George F. Thompson Publishing, Staunton VA,
Посилання Офіційний веб-сайт Музика і Голокост 'Restoring hope by repairing violins of the Holocaust', PBS Newshour 2016