Щасливого Різдва, містере Лоуренс (, , Гепберн:Senjō no Merī Kurisumasu), також відомий як Фурйо () — воєнний фільм 1983 року, написаний у співавторстві та режисером Нагісою Ошімою, у співавторстві з Полом Майерсбергом.

У головних ролях: Девід Боуї, Рюїчі Сакамото, Такеші Кітано та Джек Томпсон.

Фільм відображає досвід сера Лоуренса ван дер Поста як військовополоненого в Японії під час Другої світової війни. Основою для сюжету фільму слугували книги ван дер Поста — «Насіння та той, що сіє» (1963) і «Ніч молодика» (1970). Сам Лоуренс виступив прототимом одного з головних героїв, Джона Лоуренса, роль якого виконує Том Конті. Основними темами стрічки є:

протистояння двох культур — західної (британські полонені) та східної (солдати Японської імперії) відношення військових табору полонених, підданих Японської імперії до полонених британських солдат та офіцерів

Сакамото також написав головну музичну тему картини, включаючи вокальну версію «Forbidden Colours», текст якої написав і виконав Девід Сільвіан.

Фільм був представлений на Каннському кінофестивалі 1983 року в конкурсі на «Золоту пальмову гілку». Музика Сакамото принесла фільму нагороду BAFTA за найкращу музику до фільму.

Сюжет На окупованій японцями Яві, у році 1942 під керівництвом капітана Йоноі та сержанта Хара табор для військовополонених утримував понад 600 військополонених. Як послідовник кодексу бушідо, Йоноі зневажає військовоплонених, які не осмілились померти з честю (сепуку) та здались у полон. Підполковник Джон Лоуренс, знайомий з японською мовою та способом мислення, намагається бути посередником між культурами та проводить багато часу з наглядачем Хара, а іноді й з Йоноі. Відправлений до Джакарти (Батавії) задля участі в суді над британським солдатом Сельєрсом, Йоноі щиро захоплюється стоїчним, впевненим у собі підсудним. Сельєрс спустився на парашуті до Японії, напав на японський конвой з невеликою групою товаришів і звинувачується в керівництві місцевими партизанами. Його переводять до табору Йоноі, де він постійно дражнить Йоноі своєю бунтівною гордістю в психологічній боротьбі за владу.

Йоноі вимагає від британського командира імена експертів зі зброї серед ув'язнених. Хікслі відмовляється, боячись, що Йоноі замінить його Лоуренсом або Сельєрсом. Традиційний дводенний піст, який Йоной нав'язує в'язням і в якому він сам бере участь після сепуку охоронця, Сельєрс порушує, таємно проносячи до табору кукурудзяні коржі. Під час подальшого розслідування виявлять і контрабандне радіо, що змусить Сельєрса та Лоуренса визнати провину. Денщик Йоноі, усвідомлюючи вплив Сельєрса на себе, намагається вбити Сельєрса уві сні тієї ночі, але зазнає невдачі по пробудженню Сельєрса, який втікає та звільняє також і Лоуренса. Йоноі ловить Сельєрса та викликає його на дуель в обмін на його свободу, але Сельєрс відмовляється. Денщик повертається та вбиває себе за свою невдачу, закликаючи Йоноі вбити Сельєрса, перш ніж почуття пересилять його.

На похороні Лоуренс дізнається, що його та Сельєрса стратять за рацію задля підтримки порядоку у таборі. Розлючений, він розгромив похоронний вівтар і був змушений повернутися до камери. Тієї ж ночі Сельєрс зізнається Лоуренсу, що в підлітковому віці покинув свого молодшого брата, якого довго цькували за горбатість, відмовивши позбавити його принизливого та травмуючого ритуалу ініціації в їхній школі-інтернаті. Це пояснює його минулі втручання за беззахистних полонених. Їх звільняє п'яний Хара на Різдво, вигукуючи англійською: «Щасливого Різдва, Лоуренсе!». Хоча Йоноі розлючений на Хару за перевищення повноважень, він лише м'яко дорікає тому.

Зрозумівши, що Йоноі хоче замінити його Сельєрсом на посаді речника, Хікслі протистоїть йому, і вони сперечаються про приховування інформації один від одного. Розлючений Йоноі наказує всьому табору вишикуватися біля казарм, включаючи хворих пацієнтів лазарету, що призводить до смерті одного з них. Оскільки Хікслі все ще відмовляється надавати будь-яку інформацію, Йоноі збирається його обезголовити. У цей момент Сельєрс, усвідомлюючи прихильність Йоноя, робить крок уперед і цілує коменданта табору в щоку. Розгублений між бажанням помститися та почуттями до Сельєрса, обурений Йоноі втрачає свідомість, а також звільняють від обов'язків. Охоронці б'ють Сельєрса та тягнуть його геть. Суворіший замінник Йоноі зариває Сельєрса в пісок по саму шию, залишаючи помирати на сонці. Вночі Йоноі пробирається до його загону та відрізає пасмо його волосся за мить до смерті.

Чотири роки по тому Лоуренс відвідує Хару, який тепер є полоненим у союзників. Хара вивчив англійську та зізнається, що наступного дня його стратять за воєнні злочини. Він жалкує, що система правосуддя союзників тепер вважає себе виправданою, як це робили Хара та Йоноі під час війни. Вони згадують Сельєрса та Йоноі, колишнього капітана, як повідомлялось, вбили. Незадовго до смерті той надіслав пасмо волосся до його родинної святині. На прощання Хара вигукує: «Щасливого Різдва, містере Лоуренсе!»

Акторський склад

Девід Боуї в ролі майора Джека «Страфера» Сельєрса Кріс Браун — Джек Сельєрс (12 років) Том Конті — підполковник Джон Лоуренс Рюїчі Сакамото — капітан Йоноі Такеші Кітано — сержант Генго Хара Джек Томпсон — капітан групи Хікслі Джонні Окура — Канемото Алістер Браунінг — Де Йонг Джеймс Малкольм — брат Джека Сельєрса Юя Учіда — комендант військової в'язниці Рюноске Канеда — полковник Фудзімура, голова суду Такаші Найто — лейтенант Івата Юдзі Хонма — рядовий першого класу Ядзіма Таміо Ісікура — прокурор Рокко Тура — перекладач Кан Мікамі — лейтенант Іто Хідео Мурота — новий комендант табору

Примітки

Посилання

Lawrence of Shinjuku: Merry Christmas Mr. Lawrence an essay by Chuck Stephens at the Criterion Collection

__ОБОВ_ЗМІСТ__