Новоросійський морський порт — один із найбільших портів Чорного моря, найбільший порт Росії. Рекордсмен російських портів за довжиною причальної лінії, що сягає 8,3 км. Порт розташовано на північно-східному узбережжі Чорного моря в зручній для судноплавства Новоросійської або Цемеської бухті, яка не замерзає.
Навігація в порту триває весь рік, хоча і може перериватися в зимовий період, коли з північного сходу дме вітер бора, що становить небезпеку для суден. Новоросійська бухта доступна для суден з осадкою до 19,0 метрів, а внутрішня акваторія порту — до 12,5 метрів. Глибини вздовж наливних терміналів (від 8,4 до 15,6 метрів) дозволяють приймати танкери дедвейтом до 250 000 тонн.
Характеристика порту Новоросійський морський порт знаходиться на перетині міжнародних транспортних коридорів, які пов'язують Росію з країнами Середземномор'я, Близького Сходу , Африки, Південної та Південно-Східної Азії, Північної та Південної Америки, є кінцевим пунктом відгалужень низки міжнародних транспортних магістралей — «Північ — Південь», міжнародного транспортного коридору № 9.
За вантажообігом порт — найбільший у Росії та Чорноморському басейні та третій у Європі. Зокрема, у 2011 році на нього припало 21 % всього вантажообігу Росії. На 2017 рік у порту функціонувало 89 причалів загальною довжиною 15 627 метрів. Його пропускна спроможність за даними того року становила 208,793 млн тонн на рік, у тому числі 160,688 млн тонн наливних вантажів (нафта, нафтопродукти тощо), 37,509 млн тонн сухих вантажів і 883 тисячі контейнерів у двадцятифутовому еквіваленті (TEU). Основні вантажі, що проходять через порт — зерно, вугілля, мінеральні добрива, лісоматеріали, нафта та нафтопродукти, контейнери, харчові та хімічні вантажі. У 2014 році вантажообіг порту склав 121,59 млн тонн, у тому числі 720 тис. TEU (другий за величиною показник у Росії та перший у Чорноморському регіоні). Загальна довжина причалів Новоросійського порту — 8,3 км. У складі порту діють три вантажні райони — Східний, Центральний та Західний, пасажирський район та нафтогавань «Шесхаріс».
Історія
Новоросійськ та порт у середині XIX століття Суджуцька бухта та інші частини чорноморського узбережжя перейшли від Туреччини до Росії в 1829 за умовами Адріанопольського мирного договору, який завершив Російсько-турецьку війну 1828—1829 років. За вказівкою Миколи I бухту почали називати Новоросійською або Цемеською (від назви річки Цемес, що впадає в неї. Формування Чорноморської берегової лінії перервало торговельні зв'язки між турецькими купцями та горцями, і укріплення було вирішено перетворити на торгові вузли. Рішенням Комітету у справах Закавказького краю від 11 березня 1844 року в Новоросійську було спрощено митний огляд судів іноземних держав, зменшено збори та засновано безмитну складку товарів. У 1845 році в Новоросійську було відкрито невеликий торговий порт.
Примітивні склади були зведені з місцевого обробленого каменю, розвантаження та завантаження суден проводилося на рейді бухти. Суходолом товари доставляли на кінних підводах і возах, по воді — на баркасах і фелюгах. На той момент Новоросійськ не грав істотної ролі в торговому житті Росії через відірваність від багатого Кубанського краю та центральних губерній. У роки Кримської війни Новоросійськ був зруйнований вщент, і в 1858 на його місці почалося зведення Костянтинівського укріплення. У 1860 році місто Новоросійськ було офіційно скасовано і відновлено 27 вересня 1866 як адміністративний центр новоствореного Чорноморського округу, після чого в 1868-69 роках Костянтинівська фортеця була розібрана на потреби міста.
Кінець XIX — початок XX століття У 1872 році за наказом імператора Олександра II була створена комісія для визначення місць будівництва нових портів на Чорноморському узбережжі, яка в 1874 році дійшла висновку про недоцільність будівництва головного порту в Цемеській бухті через сильні північно-східні вітри і рекомендувала побудувати там порт. Міністерством шляхів сполучення розробило кілька проектів порту, які відрізнялися вантажообігом, вартістю і терміном будівництва, і Державна рада зупинилася на варіанті з плановим вантажообігом близько 30 млн пудів.
Будівництво за затвердженим проектом почалося на найбільш захищеному від вітру північно-східному березі Цемеської бухти. У 1888 році, незабаром після завершення рейкової колії до Новоросійська, із Новоросійського морського порту вийшов перший пароплав — завантажене зерном французьке судно «Мінгреллі». До 1895 були побудовані західний і східний моли і казенні причали, один з яких орендувало товариство «Чорноморський цемент», яке відвантажувало цемент, виготовлений з виявлених поблизу Новоросійська покладів мергелю. Приватний капітал відіграв значну роль у становленні Новоросійського морського порту.
У 1890-х роках Новоросійський морський порт з вантажообігу посідав 7-ме місце в Російській Імперії та 4-е місце серед усіх портів на Азовсько-Чорноморському узбережжі. На експорт йшли зерно, цемент та нафта, імпортувалися продукція легкої та важкої промисловості, овочі та фрукти. У 1900—1910 роках в Новоросійський морський порт заходило до 600 російських та 400 іноземних суден на рік. До початку Першої світової війни вантажообіг Новоросійського морського порту досяг 1,5 млн тонн на рік, з яких понад 1 млн тонн становив експорт зерна. Загалом у ті роки через Новоросійський морський порт експортувалося ⅔ всього зерна Півдня Росії. У порту працювало 38 причалів загальною довжиною 5,7 кілометрів. Зростання вантажообігу в порту Новоросійська сприяло розвитку всієї економіки міста, розвитку підприємств та комерційних банків.
ХХ століття
У роки Громадянської війни Новоросійський морський порт значною мірою зруйнований у боях між Червоною та Добровольчою арміями. Після встановлення контролю більшовиків господарство Новоросійського порту було націоналізовано. У 1921—1922 роках Новоросійський порт зіграв важливу роль у відправленні продовольства голодуючим Поволжя. Паралельно йшло відновлення інфраструктури порту та його вантажообігу. У 1926—30 роках Новоросійський морський порт перевищив довоєнні обсяги відвантаження хліба, а роки другої п'ятирічки — довоєнний вантажообіг. Ряд дерев'яних пристаней були замінені залізобетонними, для обслуговування суден каботажного флоту було вирито ківш, побудовано набережну та холодильник.
До 1940 Новоросійський морський порт став найважливішим портом на півдні СРСР. Він включав 4 вантажно-розвантажувальні райони, імпортний та цементний пірс, каботажну ділянку та Східну набережну загальною площею 106,5 га. У порту діяв 41 причал загальною довжиною 4,69 км. У порту працювало 2076 осіб, включаючи 509 вантажників. В 1940 Новоросійський морський порт обробив 416 суден і перевалив 1554 тисячі тонн вантажів. Після початку Великої Вітчизняної війни через порт було організовано евакуацію людей і підприємств, постачання спорядження та боєприпасів на фронт. За виконання бойових завдань, мужність і відвагу багато працівників порту було відзначено державними нагородами. На момент звільнення міста у вересні 1943 року з усієї портової інфраструктури збереглася лише одна пристань. За рішенням Державного комітету оборони того ж року розпочався ремонт, і 1 жовтня 1944 року порт офіційно відновив роботу. До 1950 порт був відновлений, до середини 1960-х були побудовані Широкий пірс № 1 в Західному районі порту, нафтогавань «Шесхаріс» в Центральному районі, морський вокзал з пасажирськими причалами, Палац моряків, майстерні та інші об'єкти.
28 вересня 1981 року сталася аварія на танкері «Гавана», в результаті якої загинула одна людина і були поранені ще четверо.
31 серпня 1986 року в Цемеській бухті сталося зіткнення пасажирського пароплава «Адмірал Нахімов» та балкера (навалочника) «Петр Васєв», внаслідок чого 423 особи загинули.
ХХІ століття
Російське вторгнення в Україну (з 2022) 4 серпня 2023 року Сили оборони Україна опублікувала прибережне повідомлення № 118, в якому попередила про воєнну загрозу в акваторіях внутрішніх і зовнішнього рейдів портів Анапа, Новоросійськ, Геленджик, Туапсе, Сочі та Тамань. 4 серпня 2023 під час удару по військово-морській базі в Новоросійську морським дроном пошкоджено великий десантний корабель «Оленегорский горняк».
17 травня 2024 року Новоросійськ зазнав атаки безпілотників; у місті повідомлялося про вибухи, пожежу та ураження портової і нафтової інфраструктури.
3 липня 2024 року Новоросійськ зазнав атаки морських безпілотників; влада повідомила про вибухи, перекриття прибережних районів і відбиття атаки без повідомлень про значні пошкодження. 11 січня 2025 року безпілотники атакували портову інфраструктуру Новоросійська, повідомлялося про пожежу в районі порту. 6 липня 2025 року повідомлялося про атаку безпілотників і морських дронів на Новоросійськ, вибухи та роботу ППО; офіційні дані про значні пошкодження відсутні.
14 листопада 2025 року внаслідок ракетно-дронової атаки було тимчасово призупинено експорт нафти через порт Новоросійськ; повідомлялося про пожежу на терміналі «Шесхаріс» та пошкодження двох нафтових причалів. 25 листопада 2025 року через атаку безпілотників Каспійський трубопровідний консорціум (КТК) тимчасово призупинив відвантаження нафти на своєму терміналі поблизу Новоросійська; згодом роботу було відновлено. 29 листопада 2025 року внаслідок атаки морських безпілотників було пошкоджено виносний причальний пристрій ВПУ-2 морського термінала КТК поблизу Новоросійська, після чого вантажні операції було припинено.
15 грудня 2025 року СБУ провела про унікальну операцію 13-го Головного управління військової контррозвідки СБУ та Військово-морських сил України. Вперше підводні дрони «Sub Sea Baby» підірвали російський підводний човен класу 636.3 «Варшавянка» (за класифікацією НАТО — Kilo) у порту Новоросійська. Судно зазнало критичних пошкоджень і було виведене з ладу. На борту човна розміщувалися чотири пускові установки крилатих ракет «Калібр», які Росія використовувала для ударів по Україні. Судно перебувало в порту Новоросійська через успішні спецоперації надводних морських дронів «Sea Baby», які витіснили російські кораблі та субмарини із Севастопольської бухти в тимчасово окупованому Криму.
13 січня 2026 року повідомлялося про атаку безпілотників на три нафтові танкери (Delta Harmony, Delta Supreme та Matilda), що перебували поблизу морського термінала Каспійського трубопровідного консорціуму біля Новоросійська. 8 лютого 2026 року в Новоросійську повідомлялося про атаку дронів і ракет, вибухи в районі порту та роботу систем ППО.
2 березня 2026 року внаслідок атаки безпілотників виникла пожежа на території нафтоналивного термінала «Шесхарис» у Новоросійську, уражено російський фрегат Чорноморського флоту проєкту 11356 «Адмірал Ессен».
6 квітня 2026 року під час атаки безпілотників на Новоросійськ було уражено нафтовий термінал «Шесхаріс», зокрема причали № 1 і № 2 та вузлову інфраструктуру трубопровідної системи, після чого порт припинив роботу; повторно уражено військовий фрегат «Адмірал Ессен». 9 квітня в терміналі вдалося відновити експорт сирої нафти.
Вночі на 23 травня 2026 року ударні БпЛА повторно атакували нафтовий термінал «Шесхаріс» та «Грушевая», після вибухів на об'єкті спалахнула масштабна пожежа, загорілися декілька технічних та адміністративних будівель. 8 червня 2026 року БпЛА 1 ОЦ БпС, ССО та інших підрозділи СОУ атакували нафтобазу «Грушова». Загалом, після двох послідовних атак, пошкоджено 10–15 резервуарів.