Василь Валерійович Поліщук — молодший сержант Збройних сил України, відзначився у ході російського вторгнення в Україну, учасник російсько-української війни, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Життєпис Василь Поліщук народився 25 серпня 1995 року в селі Старий Іржавець Оржицької селищної громади на Полтавщині. У сім'ї він був довгоочікуваним первістком. Після закінчення загальноосвітньої школи в рідному селі в 2013 році разом із сестрою пішов до коледжу в Лубнах здобувати лісогосподарський фах, але з початком Революції Гідності покинув навчання і поїхав до Києва на Майдан. Не маючи досвіду військової служби після закінчення Революція гідності він пройшов 40-денні курси для вступу до батальйону «Дніпро-1». Через кілька місяців служби в антитерористичній операції на сході України перейшов до «Азову» бойовим медиком та переїхав до Маріуполя. Там він познайомився зі своєю першою дружиною, яка, тікаючи від війни, переїхала в Маріуполь з Донецька. У Маріуполі в нього у 2016 році народився син. І саме в районі цього міста військовий отримав своє перше поранення. 7 вересня 2017 року разом з побратимами він пішов на завдання, де його та ще трьох хлопців було важко поранено: множинні осколкові поранення — великий осколок пройшов біля серця і пробив легеню, половину якої видалили. Він відмовився від групи інвалідності: пролікувавшись місяць у клініці, побув вдома десь пів року, а потім вирішив знову повертатися на службу. У 2018 році йому вдалося переконати лікарів та повернувся на військову службу. В цей час він розлучився з першою дружиною. Ніс військову службу в складі 30-ї окрему механізовану бригаду на Житомирщині. На «нулі» він познайомився з другою дружиною Олею, яка теж є бойовою офіцеркою та служить у 30-й бригаді. Василь Поліщук пройшов службу від старшого солдату, згодом отримав звання молодшого сержанта і став головним сержантом взводу. На Звягельщині у нього у 2020 році з'явилася на світ донька Анюта. Також у 2020 році вступив на заочне відділення до Рівного у Національний університет водного господарства та природокористування за спеціальністю історика.

Початок повномасштабного російського вторгнення в Україну Василь Поліщук з побратимами зустрів на позиціях у Донецькій області. 7 квітня 2022 року отримав друге множинне осколкове поранення, однак повернувся до служби, перебував на Харківщині. Загинув 27 серпня 2022 року. Росіяни неочікувано почали атаку — неподалік їхніх позицій вискочив ворожий танк. Василь зреагував миттєво: схопив ручний протитанковий гранатомет і відкрив вогонь, перевівши увагу ворога на себе, поки побратими заправляли снаряди у зброю. Йому вдалося підбити той танк, але, як виявилося, у кущах ховався ще один танк. Цей танк влучив у мужнього воїна прямим попаданням. Він загинув миттєво, але зробив те, що збирався — виграв час для своїх побратимів, які змогли зарядити зброю і дати відсіч росіянам. 30 серпня рідні забрали тіло Василя Поліщука й повезли до Києва на кремацію, як він заповідав. 1 вересня урну з прахом загиблого воїна поховали у рідному селі на Полтавщині.

22 липня начальник Полтавської обласної військової адміністрації Філіп Пронін підписав розпорядження про перейменування вулиць Полтави, які не встигли декомунізувати. Завдяки цьому зʼявилися 7 нових назв на честь героїв, якими назвали вулиці Полтави. Так вулицю Гвардійську перейменували на вулицю Василя Поліщука.

Родина У загиблого залишились батьки, двоє дітей (син Іван, донька Анна), брат та сестра.

Нагороди звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29 вересня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові. Нагороду вручив родині загиблого президент України Володимир Зеленський 13 березня 2024 року, в День українського добровольця. звання "Почесний громадянин Звягеля" (посмертно) — за мужність і відвагу при захисті Вітчизни. Рішенням міської ради міста Звягель від 01 червня 2023 року. нагороджений почесним нагрудним знаком від командувача військ оперативного командування "Північ" Сухопутних військ Збройних Сил України Валерієм Залужним — медалюю "За сумлінну службу" 15 серпня 2020 року. нагрудний знак «Ветеран війни — учасник бойових дій»

Примітки

Джерела