Качур Хома Корнійович, відомий також як Фома Качура (1877 — ?) — учасник революційного руху в Російській імперії, терорист, член партії соціалістів-революціонерів та її «Бойової організації», який вчинив замах на вбивство харківського губернатора Оболенського.
Біографія Автобіографія
Замах на І.М.Оболенського У червні 1902р. Гершуні повернувся в Росію і влаштувався в Києві, періодично роз'їжджав Росією, минаючи Петербург. В кінці цього місяця йому представили кандидата на роль виконавця. Це був Х. К.Качура — добра і усміхнена, фізично сильна людина. Народився він у сім'ї робітників, закінчив сільську школу. Юнаком у пошуках істини побував на Новому Афоні, думав піти до монастиря; влітку 1897р. два місяці провів у Женеві; потім працював вантажником у Новоросійську, а з 1900 р. – столяром у Катеринославі. З 1897 і до кінця 1901 року входив у соціал-демократичні гуртки. Своє відчуття Качура, «яскравий тип так званого свідомого робітника», відобразив у наївних за змістом рукописах «Мисляча тварина і людина», «Враження про поїздку Росією», «Думка на Володимирській горі». Його брат, зустрівши Хому у листопаді 1901р., вразився зміні: замість колишнього одягу простого робітника Хома носив накрохмалену сорочку, гарний піджак і пальто. Хома Качур сказав братові, що бере участь у таємному гуртку. Більше докладні розпитування він зі сльозами на очах відповів: «Я не можу з тобою говорити» https://izvuz_gn.pnzgu.ru/files/izvuz_gn.pnzgu.ru/4108.pdf| М. И. Леонов «ДЕЛО ОБОЛЕНСКОГО».
У січні 1902 року харківським губернатором призначено І.М. Оболенського, який здобув популярність рішучим придушенням великих селянських заворушень у Валківському повіті, за що був нагороджений орденом Святого Володимира 2-го ступеня. «На пам'ять Бойовій организації» Гершуні взял фотокартку Качури і, давши йому 50 рублів, сказав їхати до Харкова, де його мав зустріти представник "розвідувального бюра", що вело спостереження за Оболенським. З Харкова Качуру треба було поїхати до Петербурга, щоб отримати "вирок Бойової організації". Пізніше в магазині «Спорт» Качур придбає револьвер і набої, також Гершуні вмовить його залишити "Лист для робітників", в якому Хома мав написати про причини свого вчинку. На "Браунінгу", який Качура віддавав Гершуні, було написано: «За пролиту селянську кров. Бойовая організація. Смерть царському катові!» Кулі, якими було заряджено револьвер, боли змащенні стрихніном.
29 липня 1902 року в саду «Тіволі» Хома (Фома) Качур(а) вистрілив кілька разів, але схибив, і Оболенського було лише легко поранено. Затриманий Качур назвав себе членом «Бойової організації» і заявив, що діяв за її постановою.
Суд і вирок На суді Качур поводив себе гідно та спокійно. Був засуджений до страти через повішення, але через клопотання самого Оболенського до царя, Микола ІІ замінив страту на безстрокову каторгу.
Відбуваючи покарання в Шліссельбурзькій фортеці, Х. К. Качур 15 липня 1903 р. написав заяву про своє каяття, був викликаний на допит, дав відверті свідчення, які потім підтвердив на процесі Г.А.Гершуні, А.І.Вейценфельда та інших. Він не заперечував своєї вини та не перебільшував провини інших. Докладні свідчення Качура під час процесу у Петербурзькому військово-окружному суді (18–25 лютого 1904 р.) справили величезне враження. Він говорив про шкоду, яку завдають своїми діями революціонери, не намагався вигородити себе та звалити провину на інших. Ці покази, як засмучено визнавали редактори «Революційної Росії», завдали БО удару тієї ж сили, яку завдали «Народній волі» зізнання Рисакова. Адвокати Г.Гершуні просили відправити Качуру до психіатричної лікарні, але ці вимоги були відкинуті судом.
Каторжні роботи Х.К.Качуру у квітні 1904 р. замінили засланням на до Сибіру строком на 10 років. Згідно з указом від 21 жовтня 1905 р., термін заслання скоротили до чотирьох років, а 31 травня 1906 р. йому дозволили відбувати покарання за місцем проживання батьків в Архангельській губернії. З весни 1904 р. революційні видання не згадували про «народного героя», його ім'я губиться...
Примітки