Абрам Маркович Бра́зер (25 січня 1892, Кишинів — 15 липня 1942, Мінськ) — білоруський радянський скульптор і художник; член Бессарабського товариства любителів мистецтв у 1900-ті роки, Єврейського товариства заохочення мистецтв з 1918 рокуБразер Абрам Маркович / Инвестиции в искусство. , Революційної організації художників Білорусії, у 1927—1930 роках, Спілки художників Білоруської РСР з 1940 року. Заслужений діяч мистецтв Білоруської РСР з 1940 року.

Біографія Народився 25 січня 1892 року в місті Кишиневі (нині Молдова). 1910 року закінчив Кишинівське художнє училище, де навчався у Володимира ОкушкаСергей Петренко, Владимир Цуркан. Таещёдоска: художнику Владимиру Окушко. / Locals.md. 30 березня 2017. . Упродовж 1912—1916 років жив у Франції (оселився у будинку «Ла-Рюш»), де протягом 1912—1914 років навчався у Паризькій академії мистецтв.

З 1916 року мешкав у Петрограді; у 1918—1923 роках — у Вітебську, де викладав у Державному художньо-практичному інституті, брав участь у святковому оформленні Вітебська до першої річниці Жовтневої революції, виконував декорації для міського театру Вітебська.

З 1923 року — у Мінську. Під час німецько-радянської війни, 15 липня 1942 року, розстріляний у мінському геттоИрина Воронович. Судьба мастера. / Мишпоха № 25. .

Творчість Працював у галузях станкової та монументальної скульптури, станкового живопису і станкової графіки. Серед робіт:

Живопис, графіка: портрет Єгуди Пена (1921, олія; Національний художній музей Білорусі); портрет Семена Тимошенка (до 1935 року, пастель; Центральний музей Збройних сил Російської Федерації); «Жнива» (1927, свинцевий картон, туш, перо; Національний художній музей Білорусі); «Розстріл у Дукорах у 1920 році» (1928); «Маслобойка» (1928). Скульптура: погруддя Йоганна Генріха Песталоцці у Вітебську (1919—1920, не зберенлося); фігура Сергія Кірова (1937); портрети Карла Маркса (1920—1921, гіпс); Франциска Скорини (1925, гіпс); Соломона Міхоелса (1926, бронза; Національний художній музей Білорусі); Володимира Леніна (1932, гіпс); учителя Голуба (1940, гіпс); поета Ізі Харіка; письменника Давида Бергельсона; Гірша Леккерта. <small>Портрет Є. Пена.<small>«Жнива».<small>Портрет Ф. Скорини.<small>Портрет С. Міхоелса.<small>Портрет І. Харіка.<small>Портрет Г. Леккерта. Експонувався на Осінньому салоні в Парижі у 1913 році. У 1917 році брав участь у виставці «Світ мистецтва» у Петрограді. Персональні виставки його творів відбулися у Вітебську у 1922 році, Мінську у 1941 році.

У мистецтві Скульптурний гіпсовий портрет митця у 1934 році виконав скульптор Заїр Азгур (Національний художній музей Білорусі).

Примітки

Література