Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, БРСР () — союзна республіка у складі СРСР. Проіснувала від 1 січня 1919 до 25 серпня 1991.

Уперше проголошено 1 січня 1919 року під назвою Радянська Соціалістична Республіка Білорусь«Брыгадзін П. І., Ладысеў Ф. У.» Білорусь паміж Усходам і Захадам: Станаўленне дзяржаўнасці і тэрытарыяльнай цэласнасці Беларусі (1917—1939 рр..). — Мн.: БДУ, 2003. — С. 102., яка 31 січня 1919 року вийшла зі складу Російської СФРР, 27 лютого об'єдналася з Литовською Радянською Республікою у Соціалістичну Радянську Республіку Литви та Білорусі (РСР Литбіл)«Брыгадзін П. І., Ладысеў Ф. У.» Білорусь паміж Усходам і Захадам: Станаўленне дзяржаўнасці і тэрытарыяльнай цэласнасці Беларусі (1917—1939 рр..). — Мн.: БДУ, 2003. — 112 С...

РСР Литбіл припинила своє існування внаслідок польської окупації під час радянсько-польської війни. 12 липня 1920 року в результаті Московського договору 1920 р., укладеного між РСФРР та Литвою, РСР Литбіл було фактично ліквідовано. Юридично РСР Литбіл припинила існування 31 липня 1920 року, коли в Мінську було відновлено Радянську Соціалістичну Республіку Білорусь«Брыгадзін П. І., Ладысеў У. Ф.» Білорусь паміж Усходам і Захадам: Станаўленне дзяржаўнасці і тэрытарыяльнай цэласнасці Беларусі (1917—1939 рр..). — Мн.: БДУ, 2003. — С. 132., надалі назву змінено на Білоруська Соціалістична Радянська Республіка.

16 січня 1921 року був підписаний Союзний договір між РСРБ і РСФРР .

Мировий договір 1921 року був підписаний, поруч з РСФРР і УСРР, уповноваженими представниками уряду РСФРР також по уповноваженню уряду Білоруської Соціалістичної Радянської РеспублікиДив. текст Договору: Мирный договор между Россией и Украиной с одной стороны и Польшей с другой подписанный в г. Риге 18 марта 1921 года. Мировий договір між Україною й Росією з одної сторони й Польщею з другої. TRAKTAT POKOJU MIĘDZY POLSKĄ A ROSJĄ i UKRAINĄ PODPISANY W RYDZE DNIA 18 MARCA 1921 ROKU.

22 лютого 1922 року був підписаний Протокол, що розглядався як Угода про представництво і захист Урядом РСФРР інтересів Радянських Республік Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Бухари, Грузії, України, Хорезму і Далекосхідної Республіки на Генуезькій конференціїДокументы внешней политики СССР. Том пятый. 1 января 1922 г. — 19 ноября 1922 г.— М.: Гос. изд-во политич. лит-ры, 1961.— С. 110—112.

БСРР у числі 4 радянських республік 30 грудня 1922 року підписала Договір про утворення СРСР.

27 липня 1990 року прийнято Декларацію про державний суверенітет БРСР.

19 вересня 1991 року БРСР перейменовано на «Республіку Білорусь», а 8 грудня 1991 року підписано з РРФСР і Україною Угоду про створення СНД.

Поряд з УРСР була співзасновникомЗгідно ст. 14-15 Конституції СРСР 1936 року, формально задекларований суверенітет союзних республік був обмежений по ряду питань, переданих до загальносоюзного ведення. Стаття 20 встановлювала верховенство загальносоюзних законів над республіканськими. Це, однак, не впливало на можливість самостійного міжнародного представництва республік, яка окремо наголошувалося статтею 18-а в редакції 1944 року. і членом ООН з 1945 р.

Назви 1 січня 1919 — 31 січня 1919: Радянська Соціалістична Республіка Білорусі () 27 лютого 1919 — 6 липня 1920: після «об'єднання» РСРБ і Литви було утворено Литбіл — Литовсько-Білоруська Радянська Соціалістична Республіка () або ж Радянська Соціалістична Республіка Литви та Білорусі (). 31 липня 1920 — 11 квітня 1927: Радянська Соціалістична Республіка Білорусі () 11 квітня 1927 — 19 вересня 1991: Білоруська Радянська Соціалістична Республіка ()

Державний устрій Декларувалося, що БРСР — суверенна соціалістична держава робітників і селян, яка на основі добровільності і рівноправності ввходить до складу СРСР. БРСР нібито здійснювала державну владу самостійно, декларативно повністю зберігаючи свої суверенні права. Формально БРСР мала право вступати в безпосередні зносини з іноземними державами. Найвищим органом державної влади БРСР була її Верховна Рада, а в період між сесіями — Президія Верховної Ради. Найвищим виконавчим і розпорядчим органом державної влади БРСР була Рада Міністрів БРСР. Місцевими органами державної влади в областях, районах, містах, селищах, селах були відповідні Ради депутатів трудящих. Верховна Рада БРСР обиралась строком на 4 роки, обласні, районні, міські, селищні і сільські Ради депутатів трудящих — строком на 2 роки громадянами, які досягли 18 років. Правосуддя в республіці здійснювалось Верховним судом БРСР, обласними судами та районними (міськими) народними судами. Вищий нагляд за виконанням законів на території республіки здійснювався як Генеральним прокурором СРСР безпосередньо, так і через прокурора БРСР. Республіка мала свій державний герб, прапор і гімн.

Історія

Радянську владу в Мінську було встановлено 7 листопада 1917 (того ж дня, що і в Петрограді). 9 листопада 1917 в Мінську було створено Революційний комітет при Мінській Раді.

30 грудня 1918 в Смоленську відкрилась VI північно-західна обласна конференція РКП(б), яка винесла постанову про створення БРСР і перейменувала себе в І з'їзд КП(б)Б. 1 січня 1919 був опублікований маніфест про утворення БСРР. 5 січня 1919 Тимчасовий революційний робітничо-селянський уряд БСРР переїхав зі Смоленська до Мінська, який став столицею республіки. 2—4 лютого 1919 в Мінську відбувся 1-й з'їзд Рад БРСР, на якому було схвалено Конституцію БРСР. В її основу було покладено першу Конституцію РСФРР. Для протистояння Польщі ВЦВК РСФРР 1 червня 1919 прийняв декрет про воєнний союз Росії, України, Білорусі і Литви. Об'єднувались військове командування, ради народного господарства, залізничне управління, комісаріати праці, фінанси. В телеграмі від З червня 1919 Ленін дав вказівку Наркомпроду України про безперебійне постачання Білорусі продовольством. В липні 1920 Червона Армія звільнила від поляків всю Білорусь. Під тиском Антанти за Ризьким договором, підписаним із Польщею 18 березня 1921, від Білорусі були відрізані її західні області. Перша світова і громадянська війни вкрай зруйнували господарство республіки.

До складу СРСР БРСР увійшла 30 грудня 1922. Народне господарство на кінець 1925 досягло довоєнного рівня. Індустріалізація БРСР проводилась разом з індустріалізацією всього Радянського Союзу.

У грудні 1923 політбюро ЦК РКП(б) формально погодилось з пропозицією ЦБ КП(б)Б про приєднання до БРСР частини етнічних білоруських територій, які знаходились до того у складі Росії. 1926 року, під час погіршення відносин між СРСР та Польщею СРСР спробував завоювати симпатії західних білорусів, долучивши до БРСР Гомельщину та деякі інші райони.

У вересні 1939, внаслідок Пакту Молотова — Ріббентропа, Червона армія окупувала Західну Білорусь і Західну Україну, які були приєднані до Радянського Союзу.

За роки передвоєнних п'ятирічок Білорусь перетворилась на високорозвинуту індустріально-колгоспну республіку. Напередодні радянсько-німецької війни промисловість Білорусі давала близько 10 % союзного випуску металорізних верстатів, 36,2 % фанери, 12,5 % льоноволокна, 6,3 % паперу тощо. В 1940 валова продукція промисловості зросла проти 1913 в 14 раз; посівна площа дорівнювала 5215 тисяч гектарів (проти 4542 тисяч гектарів в 1913).

22 червня 1941 нацистська Німеччина напала на Радянський Союз. Близько 1 мільйона білорусів пішло до лав Радянської Армії. До 23 серпня вся Білорусь була окупована німцями. В тилу ворога за радянськими офіційними даними діяли 1108 партизанських загонів, в яких було порад 370 тисяч бійців, діяло 9 підпільних обкомів КП(б)Б, 174 міські і районні комітети КП(б)Б, 1113 первинних партійних організацій в партизанських загонах і 184 територіальні підпільні парторганізації, в яких налічувалося понад 25 тисяч комуністів. У ворожому тилу під керівництвом партійних організацій велику роботу провадив комсомол. Працювало 10 підпільних обласних і 206 міських і районних комітетів Ленінської Комуністичної Спілки Молоді Білорусі (ЛКСМБ), 5 тисяч первинних комсомольських організацій, які об'єднували понад 73 тисячі комсомольців. Партизани Білорусі завдали німецьким загарбникам великих втрат в живій силі і техніці. В боротьбі з гітлерівцями вони виступали в братній єдності з партизанами України. За героїзм і відвагу, проявлені на фронтах війни, понад 300 тисяч воїнів-білорусів нагороджено орденами і медалями (серед них понад 100 тисяч партизанів), 295 осіб удостоєні звання Героя Радянського Союзу, в тому числі 73 партизани. Бойові заслуги ЛКСМБ відзначено орденом Червоного Прапора (22 вересня 1945).

У липні 1944 радянські війська з допомогою білоруських партизанів повністю визволили БРСР від німецьких загарбників. Окупанти провадили масове знищення мирних жителів і військовополонених, сотні тисяч осіб вивезли в Німеччину на каторжні роботи, залишили без притулку мільйони людей, знищили багато промислових підприємств, пограбували МТС, колгоспи і радгоспи. Окупанти зруйнували й спалили 200 міст і райцентрів, 9200 сіл і селищ. Тільки підраховані прямі збитки, завдані Білорусі гітлерівцями, становили 75 млрд крб. В післявоєнні роки відбудовано зруйноване ворогом народне господарство, і досягнуто нових значних успіхів у розвитку промисловості, сільського господарства і культури.

3 червня 1945 Білорусь одночасно з Україною ввійшла до складу Організації Об'єднаних Націй. За досягнення в розвитку народного господарства і культури БРСР нагороджено двома орденами Леніна (1935, 1958).

Площа і населення РікПлоща (тис. км²)Населення (млн ч.) 1921 52,4 1,544 1924 110,6 4,2 1926 126,3 4,9 1939 223 10,2 1959 207,6 8,06 1970 207,6 9,002 1979 207,6 9,53 1989 207,6 10,15 1991 207,6 10,3

Територіальний поділ

РікОбластейОкругівРайонівСільрадМістРабочих селищСелищ міського типу 1926 -СРСР Адміністративно-територіальний поділ союзних республік на 1 жовтня 1938 року. Видавництво «Влада Радий», Москва, 1938 10 100Територіальне та адміністративний поділ Союзу РСР на 1-е січня 1926 року, Москва, 1926 1202 25 1928 - 8 1934 - - 1935 - 4 1938 5 - 90 1420 32 14 68

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 грудня 1939 року в складі БРСР були утворені Барановицька, Білостоцька, Берестейська, Вілейська і Пінська області. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 вересня 1944 року у складі БРСР були утворені Бобруйська, Гродненська і Полоцька області, Указом від того ж числа обласний центр Вілейської області був перенесений у м. Молодечно та сама Вілейська область була перейменована в Молодечненську.

Станом на 1991 рік: Берестейська область (з 4 грудня 1939) Вітебська область (з 15 січня 1938) Гомельська область (з 15 січня 1938) Гродненська область (з 20 вересня 1944) Мінська область (з 15 січня 1938) Могильовська область (з 15 січня 1938)

Раніше існували також: Барановицька область (з 4 грудня 1939 по 8 січня 1954, увійшла в Берестейську, Гродненську, Мінську і Молодечненську) Білостоцька область (з 4 грудня 1939 по 20 вересня 1944, більша частина увійшла до Польщі, менша — до Гродненської) Бобруйська область (з 20 вересня 1944 по 8 січня 1954, увійшла в Гомельську, Мінську і Могильовську) Вілейська область (з 4 грудня 1939 по 20 вересня 1944, перейменована в Молодечненську, частина увійшла до Полоцької) Молодечненська область (з 20 вересня 1944 по 20 січня 1960, увійшла в Вітебську, Гродненську і Мінську) Пінська область (з 4 грудня 1939 по 8 січня 1954, увійшла в Берестейську) Поліська область (з 15 січня 1938 по 8 січня 1954, увійшла в Гомельську) Полоцька область (з 20 вересня 1944 по 8 січня 1954, увійшла в Вітебську і Молодечненську).

Економіка