Констанція Клемпіньська, у шлюбі Яворовська (; , Доманиці — , Варшава) — польська соціалістка, активістка ПСП, ПСП — Революційної фракції, ПСП — Колишньої революційної фракції. Активна учасниця боротьби за незалежність Польщі У 1948—1952 роках — член ПОРП.

Революціонерка Народилася у шляхетській родині Клемпіньських. З юності перейнялася соціалістичними ідеями. У 1901 році зблизилася з активістом ПСП Болеславом Бергером, наступного року одружилася з ним. Шлюб тривав до 1909 року.

Вступила до ПСП, поширювала нелегальну літературу. Була зв'язковою Бергера у Седльці та Білостоку.

Під загрозою арешту Констанція Бергер переїхала до Варшави, звідти у Закопане. У Варшаві працювала вчителькою. Вела політичний гурток для польських робітників, організувала бібліотеку та читальний зал. Завідувала виданням та розповсюдженням літератури ПСП.

З серпня 1905 року брала участь у діяльності Бойової організації ПСП у Варшаві та Жирардуві. Була заарештована у листопаді 1906 року, засуджена до заслання в Архангельськ, замінене висилкою за кордон. Наприкінці року переїхала до Кракова, на територію Австро-Угорщини. Незабаром нелегально повернулася до Варшави. Брала участь у заснуванні ПСП — Революційної фракції на з'їзді у Відні. Мала партійний псевдонім Ядвіга.

У 1912 році Юзеф Пілсудський і Вітольд Йодко-Наркевич доручили Констанції Бергер-Клемпінській та Норберту Барлицькому створення в Королівстві Польському селянської організації ПСП. Союз було створено та залучено до партійного збройного підпілля.

Розвідниця Легіонів На початку Першої світової війни Констанція Бергер-Клемпінська служила у розвідці Першої бригади Польських легіонів Пілсудського. У тому ж підрозділі служив Лукаш Сементковський, відомий соціалістичний активіст, майбутній варшавський гангстер на прізвисько Tata Tasiemka.

Перебувла у тимчасовому керівництві ПСП та у Польській військовій організації. Активно діяла у селянському русі, сприяла створенню лівої селянської партії ПСЛ-«Вивільнення». У листопаді 1916 року її заарештувала німецька влада, але незабаром звільнили.

У 1915 році одружилася з радикальним активістом ПСП, капітаном Легіонов Раймундом Яворовським, близьким соратником ПілсудськогоРаймунд Яворовский — первый боец Первого маршала. У подружжя Яворовських склалися довірчі стосунки та багаторічна тісна співпраця з товаришем по службі, розвідником Сементковським.

У соціалістичній політиці Після проголошення незалежності Польщі, з 1918 до 1928 рік Яворовська перебувала у Варшавському комітеті ПСП. Очолювала варшавське відділення Товариства університетських працівників. У 1919—1927 роках — депутат міської ради Варшави.

Яворовська підтримала свого чоловіка при розколі ПСП на противників Пілсудського (більшість партії) та його прихильників (група Яворовського-Морачевського) після встановлення режиму Санації. З 1928 року перебувала у керівництві ППС — Колишня революційна фракція, заснованої Раймундом Яворовським. Керувала громадськими організаціями, що примикали до партії, — Спілкою працівників освіти та Спілкою колишніх політв'язнів.

У 1930 році указом президента Мосцицького та прем'єр-міністра Славека Яворовську нагородили Хрестом Незалежності з мечамиZarządzenie o nadaniu Krzyża Niepodległosci z Mieczami, Krzyża Niepodległości i Medalu Niepodległości. M.P. 1930 nr 300 poz. 423. 19 grudzieńia 1930 r..

У роки війни та ПНР У період нацистської окупації Констанція Яворовська перебувала у Варшаві (чоловік помер 1941 року). Дочка Яніна Сташевська разом із чоловіком — поручником Армії Крайової Єжи Сташевським — загинула у Варшавському повстанні.

У 1945 році Констанція Яворовська приєдналася до «люблінського» крила ПСП, орієнтованого на союз з комуністичною ПРП. У 1948 році вступила до ПОРП. Обіймала посаду в апараті соціального страхування ПНР.

У 1952 році подала заяву про вихід з ПОРП (формально — за віком та станом здоров'я). Померла через сім років, у період «гомулківської відлиги».

Примітки

Посилання