Арті́ль — добровільне об'єднання групи осіб однакової професії або ремесла, для спільної праці на основі усуспільнення засобів виробництва. Були поширені у 1920 — 1930-х роках, на теренах дореволюційної України, Росії та інших республік СРСР після його утворення 1922 року.

Також, Арті́ль побуто́ва — форма тимчасового (сезонного) трудового об'єднання невеликого числа людей (5 — 50 осіб) на основі усного договору, що існувала у багатьох народів світу в період феодалізму і формування капіталізму.

Артілі побутові давали можливість колективно виконувати роботи (вантаження, збирання врожаю, заготівля лісу) або вести промисли (рибальство, полювання тощо), які були не під силу одній людині. З питання про походження слова артіль є щонайменше дві точки зору. Перша, стверджує західноєвропейське походження слова «артіль». Воно веде від італійських arte («мистецтво») та artiere («ремісник»). Латинський корінь artis є й у іспанському слові artesanía («артесанія»), що означає «ремесло», «кустарні промисли».

Друга, слово потрапило з тюркських мов, де її походження пояснюють по-різному: від («частина», «тил») + іл («народ», «община»), від тобольсько-татарського урталай («навпіл», «разом»), або від («спільний», «спільник»)В.Дубровський/ Словник московсько-український. Видавництво: Рідна мова. Київ, 1918..

Історія У східних слов'ян ще в 12—13 ст. існували риболовецькі і мисливські («ловчі дружини») артілі.

З 16 століття відомі Артілі побутові в землеробстві, скотарстві та ін. галузях сільського господарства і промислів.

У 16—18 століттях значного поширення в Україні набувають артілі («валки») чумаків та рибалок («ватаги забродчиків»); у 19 столітті було багато артілей косарів, молотників, чередників, мулярів, столярів, вантажників та ін. З розвитком капіталізму побутові артілі поступово зникають, не витримуючи конкуренції капіталістичних підприємств, або перетворюються в капіталістичні кооперативні об'єднання.

Правове регулювання

Види: промислові, сільськогосподарські, риболовецькі та інші види артілі.

Форма господарювання: на правах юридичної особи.

Управління: на демократичних засадах виборними органами.

Артіль — 1) Добровільне трудове об'єднання громадян для ведення колективного господарства на основі усуспільнення засобів виробництва. Економічною основою артілей є кооперативно-колгоспна власність на знаряддя і засоби виробництва та продукцію, вироблену колективною працею.

Як форма соціалістичної виробничої кооперації, артіль ґрунтується на таких принципах: рівність усіх членів артілі в правах і обов'язках; виконання всіх робіт в артілі головним чином силами її членів, оплата праці залежно від її продуктивності, забезпечення членів Артілі в старості, при інвалідності та при втраті годувальника; управління справами артілі самими її членами на демократичних принципах ; планування діяльності артілі . Держава встановлює межі майнової відповідальності артілі перед кредиторами.

Мета створення артілі — переведення приватного («дрібнотоварного») господарства землеробів і ремісників на шлях контрольованого комуністичним апаратом («громадського соціалістичного господарства»).

Діяльність артілі регулюється статутом, який визначає її правоздатність і приймається вищим органом управління артілі (загальними зборами) на підставі зразка («примірного») Статуту. В СРСР залежно від роду виробничої діяльності та особливостей членського складу були такі артілі: а) сільськогосподарська; б) рибальська (рибколгосп) — об'єднання трудящих-рибалок для ведення колективного господарства з вилову риби і морського звіра, а також підсобного сільськогосподарського; в) промислова сільськогосподарська (промколгосп) — об'єднання громадян, які поряд з яким-небудь промислом займаються сільським господарством; промколгоспи входять до системи промкооперації; г) промислова — основна форма промислової кооперації виробників; за родом виробничої діяльності вони поділяються на кравецькі, шевські, текстильно-трикотажні, галантерейні, культтоварів, ремісничо-художніх виробів тощо; ґ) інвалідів — об'єднує інвалідів, пенсіонерів, а також працездатних осіб в межах, встановлених статутом; входить до системи промкооперації. В Україні налічувалося (1959) артілей: рибальських — 139; промколгоспів — 15, промислових — 1439, інвалідів — 376.

2) Як форма виробничого об'єднання людей артіль відома давно. Протягом віків питання, зв'язані з артіллю регулювались звичаями. В дореволюційній Росії і в Україні існували т. з. побутові артілі теслярів, лісорубів тощо.

Примітки

Див. також Бригада (виробництво) Хліборобська артіль

Джерела та література Вільшанська О. Л. Артіль // О. В. Савченко. Артіль //

Література Диба Юрій. Будівельна справа на Русі в світлі біблійних настанов Диба Юрій. Спадкова професійна діяльність в світлі іменослову будівничих Русі ХІ-XIV ст. Диба Юрій. Поховання архітекторів у давній Русі у світлі українських легенд про будівничих Диба Юрій. Експонування проектних вирішень у княжу добу Маркс К. Критика Готської програми. В кн. : Маркс К. і Енгельс Ф. Вибрані твори, т. 2. К., 1955; Энгельс Ф. Письмо А. Бебелю от 20—23. І. 1886. В кн.: Маркс К. и Энгельс Ф. Сочинения, т. 27. М., 1935; Ленін В. І. Про споживчу і промислову кооперацію. Твори. Вид. 4, т. 32.

Посилання АРТІЛЬ // Артіль // Артіль //