Сім'я́Рідко також «сімейство» або роди́наРоди́на // Етимологічно-семантичний словник української мови / Митрополит Іларіон; ред. і доповнення др. Магдалина Ласло-Куцюк; Інститут дослідів Волині. — Ч. 39. — Т. 4. П-Я. — Вінніпег: Накладом Товариства «Волинь», 1994. — С. 184.Родъ // Лексикон словенороський / Памво Беринда. — Київ: Печерська лавра, 1627. — соціальна група з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей та інших осіб, або їх самих, дітей та без інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.
15 травня — Міжнародний день сім'ї.
Етимологія Слово «сім'я» походить від , яке вважається спорідненим з , і («дім»), («сільце»), («село») — всі ці слова виводяться від , утвореного від кореня *k̂ei («лежати»). Деякі мовознавці () припускають, що *sěmьja являє собою утворення від кореня *sěmь за допомогою суфікса *ьja — аналогічно *bratьja < *bratъСемья // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973. Прикладом народної етимології є тлумачення «сім'я» як похідного від поєднання слів «сім» + «я» — начебто за числом членів сім'ї.
Юридичне визначення
Сім'я — первинний та основний осередок суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли люди, що його складають, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім'ї має одинока особа. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Регулювання сімейних відносин здійснюється Сімейним кодексом України з метою: зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
Історія сім'ї Сукупність різноманітних етнографічних, історичних даних та соціальна статистика свідчать про те, що людська сім'я є інститутом соціальним, а не біологічно зумовленимLacan 1938—2001, pp. 24-25, 56Fugier Pascal, 2007, p.226-8.
Перші теорії сім'ї намагалися пристосувати для аналізу еволюції родинних стосунків між людьми дарвінівську теорію еволюції. У книзі «Стародавнє суспільство» 1877 року американський антрополог Люїс Морган виділив три стадії в розвитку людства: дикунство, варварство і цивілізацію. Книга Моргана послужила натхненням для праці Фрідріха Енгельса «Походження сім'ї, приватної власності та держави», що побачила світ 1884 року.
Енгельс розвив гіпотезу Моргана про те, що перетворення первісного суспільства у класове було зумовлене економічними причинами. На основі цієї теорії Енгельс, Карл Маркс та їхні послідовники провели детальний аналіз змін структури та функцій сім'ї. Теорія Енгельса домінувала до 1980-х, коли здобули визнання інші теорії, зокрема теорія структурного функціоналізму.
Типи сімей
сім'я, з якої людина походить; сім'я, яку людина збудувала; нуклеарна (від ядро) — вперше назву вжив 1949 року американський соціолог Джордж Мердок; це сімейна група, що характеризується незалежністю (відокремлена від близьких та сусідів), нечисельністю (батьки та діти) і динамічністю (може швидко змінювати місце проживання, професію, соціальний статус); розширена (або складна) сім'я — сімейна група, що складається більше як з двох поколінь рідні, які проживають в одному помешканні або дуже близько одне від одного; довго була традиційною для українського суспільства; — група людей, не пов'язаних біологічно, які підтримують одне одного так само, як члени родини; повна сім'я, в якій присутні разом обидвоє членів (членкинь) подружжя; неповна сім'я (за кордоном прийнятий термін соло-родина), в якій тільки один (одна) із батьків (мати, бабуся, батько, далека родичка чи родич) виховує дитину чи дітей; реконструйована сім'я, де один (одна) з батьків помер/ла, другий (друга) взяв(-ла) новий шлюб або вони розлучилися; зведена сім'я — родина з дітьми від попереднього шлюбу чи співжиття; кровна сім'я — діти є кровно рідними; прийомна сім'я — діти є усиновленими/удочереними або неофіційно прийнятими до родини (наприклад, від далекої рідні); багатодітна сім'я — сім'я з трьома та більше дітьми; бездітна сім'я — сім'я, яка не має дітей через небажання або неможливість; гетеро-сім'я — подружжя гетеросексуальне (чоловік та дружина); гомо-сім'я (одностатева) — подружжя гомосексуальне (лесбійки або геї); поліаморна — сімейний союз більш ніж двох людей будь-якої статі; шведська — співжиття трьох людей різної статі зі стосунками чи без них; бостонський шлюб — співжиття жінок без обов'язкових сексуальних стосунків між ними; патріархальна сім'я (керівна роль чоловіка, діти і дружина носять прізвище батька); матріархальна сім'я (керівна роль жінки);
Історичні типи шлюбних стосунків Історії людства відомі наступні типи шлюбних відносин: груповий шлюб — притаманний первісному суспільству і санкціонує одночасне сімейне співжиття кількох чоловіків та (або) жінок, які не створюють відокремлених подружніх пар; полігамія — шлюбний союз більш як двох партнерів. Може реалізовуватись у варіантах: полігінії (чоловік має двох і більше дружин); поліандрії (жінка має двох і більше чоловіків); моногамія — шлюб між двома людьми; за вибором шлюбного(-ї) партнера(-ки): ендогамний (шлюб між людьми однієї соціальної групи); екзогамний (шлюб людей з різних соціальних груп). за мотивацією партнерів: шлюб за коханням, шлюб за розрахунком; шлюб за шаблоном: укладається під репродуктивним тиском, коли спрацьовує міркування «всі мої однолітки одружуються» або оточуючі вимагають від жінки народити дітей. за економічним критерієм: рівний шлюб; нерівний шлюб (різниця у віці, прибутках); морганатичний шлюб; калимний шлюб (викуп за наречену): існує у народів Азії та Африки і має риси торгівлі людьми. Вітчизняні феномени-аналоги — віно (придане). гостьовий — подружжя живе окремо, відвідуючи одне одного з комфортною обом періодичністю; цивільний шлюб — оформлений в органах державної влади без участі церкви; повторний шлюб (вступ у шлюб з іншою людиною після розірвання попереднього шлюбу); за сексуальною орієнтацією партнерів: різностатевий шлюб — укладається між гетеросексуальними чоловіком і жінкою; одностатевий шлюб — укладається між людьми однієї статі (геями, лесбійками, іншими нонгетеро людьми); ранній (дитячий) шлюб — укладається з чи між дітьми, які не досягли 17-18 років, віку шлюбної згоди або віку сексуальної згоди, часто примусовий та асоційований з педофілією, зґвалтуваннями та торгівлею жінками; конкубінат — зв'язок одруженого чоловіка із неодруженою жінкою, яка народила від нього дітей; відкритий шлюб — шлюб, що передбачає дозволені романтичні та (або) сексуальні стосунки партнерів поза шлюбом; свінгерство — шлюбне утворення, що передбачає домовлений обмін партнер(к)ами.
Традиції сім'ї
Весілля, Весільна обрядовість Дошлюбне та шлюбне прізвище Обручка
Сімейні традиції — це звичаї, прийняті в сім'ї норми, манери поведінки, звичаї та погляди, які передаються з покоління в покоління. Сімейні традиції та ритуали є, з одного боку, однією з важливих ознак здорової (за визначенням В. Сатир) або функціональної (за визначенням Е. Г. Ейдеміллера та інших дослідників) сім'ї, а, з іншого боку, наявність сімейних традицій є одним із найважливіших механізмів передання наступним поколінням сім'ї законів внутрішньосімейної взаємодії: розподілу ролей в усіх сферах сімейного життя, правил внутрішньосімейного спілкування, зокрема способів розв'язання конфліктів та подолання проблем, що виникають. Сімейні традиції та обряди ґрунтуються на суспільних, релігійних та історичних традиціях і обрядах, але творчо перетворяться і доповнюються власними, тому вони унікальні для кожної родини.
В. Сатир здоровими вважала сім'ї, в яких:
кожен член сприймається як рівний іншим; довіра, чесність і відкритість є суттєвими; внутрішньосімейне спілкування є конгруентним; члени підтримують один одного; кожен член несе свою частину відповідальності за сім'ю в цілому; відпочивають, отримують задоволення і радіють члени разом; суттєве місце посідають традиції та ритуали; члени приймають особливості та унікальність кожного з них; поважають право на приватність (на наявність особистого простору, на недоторканність приватного життя); почуття кожного члена приймаються і опрацьовуються.
Релігійні аспекти
Положення сім'ї в Ісламі Іслам підкреслює принцип шлюбу для створення сім'ї і вважає його однією із найкращих справ, а також прекрасною традицією пророків і посланців Аллаха. Пророк (мир йому і благословення Аллаха) сказав: «Іноді я пощу, іноді ні; я звершую нічну молитву, і сплю; я одружуюсь із жінками. Хто не слідує моїй Сунні, той не від мене». (Сахіх Аль-Бухарі: 4776; Сахіх Муслім: 1401) Серед незліченних і найбільших милостей, які Аллах дарував нам, Коран згадує любов і ніжність, яку Він помістив між подружжям: «Серед Його знамень — те, що Він створив вам дружин із вас самих, щоб ви знаходили в них спокій, i встановив між вами любов i милосердя». (Сура Ар-Рум 30:21)
Іслам наказує своїм послідовникам одружуватися. Він спростив шлюб для тих, хто шукає його, аби охороняти свою цнотливість. Як сказав Пророк: «Є три людини, яким Аллах, безсумнівно, допоможе». Серед цих трьох він згадав «людину, яка хоче одружитися, аби вберегти свою цнотливість» (Сунан Ат-Тірмізі: 1655) Він також наказує молодим людям одружуватись. Адже шлюб є правильним вибором, аби контролювати свою статеву потребу і знаходити спокій у подружньому житті.
Біблія про сім'ю Господнє походження шлюбу вказане у книзі Буття. За велінням Божим Адам дав імена усім звірам і птахам небесним, та не знайшов серед них собі друга й помічника, подібного собі. Тоді Бог навів на Адама міцний сон і, коли він заснув, узяв одне з ребер його і закрив те місце плоттю (тілом). І створив Бог з ребра, взятого в людини, жінку. Адам назвав її Євою, тобто матір'ю людей.
Бог благословив перших людей у раю і сказав їм: «Плодіться і розмножуйтеся, наповнюйте землю і володійте нею».І промовив Адам: «Оце тепер вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка. Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, — і стануть вони одним тілом» (Буття 2:23-24). Бог створив чоловіка, а потім жінку — з його кістки. Як написано, Бог «узяв одне із ребер його» (Буття 2:21-22).
Ужите тут єврейське слово буквально означає «бік людини». Таким чином, Єва була взята з «боку» Адама, і вона повинна бути поруч із ним.
«І назвав Адам імена свій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була» (Буття 2:20). В оригіналі слова «помочі, щоб подібна до нього була» — це одне слово. Воно означає оточувати, захищати, допомагати чи помічник. Тобто, Єва була створена, аби перебувати поруч з Адамом як його «половинка» і допомагати йому. Чоловік і жінка у шлюбі стають однією плоттю. Новий Заповіт додаває зауваження щодо цієї «єдності»: «Тому-то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, — людина нехай не розлучує!» (Матвія 19:6).