Зино́вій Миха́йлович Книш (псевдонім: Богдан Михайлюк; 16 червня 1906, Коломия — 14 листопада 1999, Торонто, Канада) — український політичний діяч, журналіст, історик, перекладач з есперанто.

Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.

Життєпис

Народився в Коломиї в родині вчителів. Здобув освіту в початковій народній школі імені Тараса Шевченка та українській гімназії в Коломиї. Успішно завершив студії у Львівському університеті і 1929 року здобув ступінь магістра, а 1930 — доктора права та політичних наук.

Брав активну участь в українському суспільному житті. Від 1924 року — член Окружної команди Української військової організації (УВО) у Коломиї, згодом — член Бойової референтури (псевдоніми Ренс, Голіят, Ю. Мохнацький).

1929 року був заарештований польською поліцією і три місяці провів у в'язниці. 1930 призначений бойовим референтом Крайової Команди УВО. Брав участь у роботі першої конференції ОУН на західноукраїнських землях 24–25 лютого 1930 року, де була створена Крайова Екзекутива ОУН, у червні 1930 в Празі — в роботі конференції Проводу українських націоналістів (ПУН) з представниками Крайової Екзекутиви ОУН і Крайової Команди УВО, на якій обговорювалося розмежування завдань ОУН і УВО.

У листопаді 1931 року вдруге був заарештований і засуджений до 8 років тюрми за приналежність до УВО.

У червні 1936 року звільнений по амністії. Працював секретарем дирекції «Центросоюзу» у Львові. В липні 1939-го знову заарештований. Вийшов на свободу після окупації Польщі у вересні 1939.

Після розколу ОУН став на боці Андрія Мельника. Від 1940 року — член Проводу і секретаріату ПУН (Краків), брав безпосередню участь в організації Похідних груп ОУН. У 1940—1941 роках — начальник канцелярії Українського центрального комітету (УЦК), у 1941—1942 — секретар дирекції «Народної торгівлі» (Львів), посадник повітів у Калуші (1942), Золочеві (1943—1944).

Від травня 1944 року — в Австрії, від 1946 — у Франції. Був провідником ОУН у Західній Європі, секретарем світського відділу греко-католицької місії для українців Західної Європи і створеної при ній Суспільної служби.

Від 1949 року — у Канаді. Обіймав посади першого заступника Голови ПУН і генерального судді ОУН.

Твори Зиновій Книш. Твори Твори Зиновія Книша в бібліотеці «Чтиво» Сьогодні й завтра. Думки націоналіста. — Вінніпег, 1950. Дух, що тіло рве до бою…(Юліян Головінський, Крайовий Командант У.В.О.). — Вінніпег, 1951. — 199 с. Історія української політичної думки до кінця XVIII століття. — Париж; Вінніпег, 1952. Устрій Організації Українських Націоналістів (порівняльна студія). — Вінніпег, 1952.— 173 с. Дрижить підземний гук. Спогади з 1930 і 1931 рр. у Галичині. — Вінніпег, 1953. На порозі невідомого. Спогади. — Париж, 1955. За чужу справу. — Торонто, 1961. Так перо пише… Вибрані статті. — Торонто, 1965. Справа Східних Торгів у Львові. — Торонто, 1965. — 205 с. Власним руслом. Українська Військова Організація від осени 1922 до літа 1924 року. — Торонто, 1966. Далекий приціл: Українська військова організація в 1927—1929 роках. — Торонто, 1967. На повні вітрила. Українська військова організація в 1924—1926 рр. — Торонто, 1970. При джерелах українського організованого націоналізму. — Торонто, 1970. ЗУНРО: Західно-Українська національно-революційна організація. Історично-політичний аналіз. — Торонто, 1974. Розбрат. Спогади й матеріали до розколу ОУН у 1940—1941 рр. — Торонто, б. р. в. Б'є дванадцята. Спогади й матеріали до діяння ОУН напередодні німецько-московської війни 1941 р. — Торонто: Срібна сурма, 1963. У сутінках зради. — Торонто, 1975. На життя і смерть… Сторінки з історії Української Військової Організації. — Торонто, 1980. Смерть Станіслава Собінського. На тлі шкільного народовбивства в Західній Україні. — Торонто, 1982. З таємних документів польської окупації Західної України: Збірник документів (Вступна стаття, переклад і пояснення Зиновія Книша). — Торонто, 1983. Ярослав Барановський. — Париж, 1990. — 132 с. Варшавський процес ОУН на підложжі польсько-українських відносин тієї доби: У 2 томах. — Торонто, 1986. ОУН: минуле й сучасне. — К., 1993. Михайлюк Б. (Книш З.). Бунт Бандери

Джерела та література Дорожинський П. У 90-ліття Зиновія Книша // Самостійна Україна. — 1996. — Ч. 3. — С. 3–8. Ковальчук О. О., Черченко Ю. А. Книш Зиновій Михайлович // Коломия й Коломийщина. Зб. споминів і статей про недавнє минуле. — Філадельфія, 1988. — С. 6, 145, 183, 194, 393, 477, 824, 883, 887, 889. Марунчак М. Біографічний довідник до історії українців Канади. — Вінніпег : Накладом УВАН, 1986. — С. 304–305. Михальчук Василь. Зиновій Книш. Спроба змалювання громадської сильветки. До 85-ліття ювілею // Самостійна Україна. — 1991. — № 3 — С. 34–44. Мудрик-Мечник С. Ненавистю і видумками історії не зфальшувати // Визвольний шлях. — 1993. — № 4. — С. 483–491. Некролог // Самостійна Україна. — 2000. — Квітень — червень. — Ч. 2/476. — С. 65. У 90-ліття Зиновія Книша // Українське слово. — 1996. — 8 серп. Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с. Державний архів Івано-Франківської області, ф. 631, о. 14, спр. 484 «Метрична книга народжень №16 м. Калуш, 1926—1944», а. 161).

Примітки