Михайло Іванович Юрцен (, садиба Квіге волості Неретас Курляндської губернії, тепер Латвія — розстріляний , місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський партійний діяч, голова Башкирської обласної контрольної комісії РКП(б) — народний комісар робітничо-селянської інспекції Башкирської АРСР. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1925—1930 роках.
Життєпис Народився в селянській родині. Закінчив парафіяльну школу. Навчався в Ірмлавській семінарії, потім у початковій школі міста Цесіса, де закінчив річні педагогічні курси.
З 1901 року працював вчителем у волосній школі Сунаксте, з 1903 року — у волосній школі Нерете Курляндської губернії.
Член РСДРП з 1903 року.
Брав участь у революційному русі, був організатором соціал-демократичних осередків. Учасник Вселатвійського вчительського з'їзду в місті Ризі в 1905 році.
Після поразки революції 1905 року виїхав до Німеччини, а звідти до Сполучених Штатів Америки, де працював на різних фабриках і заводах. Був членом Латиської соціал-демократичної федерації в США.
Після Лютневої революції 1917 року повернувся через Владивосток до Риги. З 1917 року працював у комісаріаті праці та в Раді профспілок міста Риги. У 1918 році опинився на території окупованої німцями Неретської волості Латвії.
У 1919 році — член виконавчого комітету Єкабпілської ради, завідувач Єкабпілського повітового відділу народної освіти, голова Революційного трибуналу Єкабпілсу в Радянській Латвії. З червня 1919 року — голова Ради народної освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення міста Лудзи; голова Революційного трибуналу Лудзи та член Лудзинського повітового комітету КП(б) Латвії.
З кінця 1919 року — секретар Ржевського повітового комітету РКП(б); завідувач Ржевського повітового відділу народної освіти Тверської губернії.
З грудня 1920 року — вчитель латиської дослідно-показової школи в Уфі; відповідальний секретар районного комітету РКП(б) міста Уфи. З весни 1921 року — член Уфимської губернської контрольної комісії РКП(б).
У 1922—1923 роках — завідувач Уфимської губернської радпартшколи; завідувач Башкирської обласної радпартшколи І і ІІ ступенів.
У 1923—1926 роках — голова Башкирської обласної контрольної комісії РКП(б) — народний комісар робітничо-селянської інспекції Башкирської АРСР.
У 1926—1928 роках — керівник групи Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції РРФСР.
У 1928—1930 роках — заступник керівника інспекції радянського будівництва Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції РРФСР.
З 1 січня 1931 по листопад 1932 року — консул СРСР у місті Виборгу (Фінляндія).
До листопада 1937 року — директор Центрального військово-історичного архіву Робітничо-селянської Червоної армії (РСЧА) в Москві.
30 листопада 1937 року заарештований органами НКВС. Військовою колегією Верховного суду СРСР 1 вересня 1938 року засуджений до страти, розстріляний того ж дня на полігоні «Комунарка» біля Москви.
4 серпня 1956 року посмертно реабілітований ухвалою Військової колегії Верховного суду СРСР.
Примітки
Джерела История латышских стрелков. От первых марксистов до генералов КГБ. Москва, 2021 Юрцен Михаил Иванович Юрцен Михаил Иванович Центральный комитет КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б). Историко-биографический справочник. Автор-составитель Горячев Ю. Москва: Граница, 2015.