Емі Джейд Вайнга́уз (; , Лондон — , Лондон) — британська співачка та автор пісень, відома своїм контральто-вокалом«Amy Winehouse: The Next Tragic Talent?» observer.com Процитовано 14 листопада 2025 та ексцентричним виконанням суміші музичних жанрів, включаючи R&B, соул та джаз«Frank — Amy Winehouse | AllMusic» allmusic.com, визнана критиками однією з провідних британських виконавиць 2000-х років«Amy Winehouse biography» allmusic.com Процитовано 14 листопада 2025.
Двічі лауреат премії Ivor Novello, перший альбом Frank (2003) був номінований на Mercury Prize. 14 лютого 2007 року співачка отримала Brit Award як «Найкраща британська виконавиця». Другий альбом Back to Black (2006) приніс їй шість номінацій «Греммі» та перемогу у п'яти з них (включаючи «Запис року»), після чого її занесли до Книги рекордів Гіннесса як першу та єдину британську співачка, яка виграла п'ять нагород цієї премії«Guinness World Records — News — Guinness World Records Launches 2009 Edition» guinnessworldrecords.com Процитовано 14 листопада 2025. У серпні 2011 року Back to Black визнали найуспішнішим альбомом XXI століття у Великій Британії. За версією газети The Sunday Times, посідала 10-те місце в списку найбагатших музикантів Великої Британії віком до 30-ти років. Її статок оцінювався в 16,5 мільйонів доларів«В Лондоні поховали Емі Уайнхаус» tsn.ua Процитовано 14 листопада 2025.
Вайнгауз зробила значний внесок у популяризацію соул-музики, а також британської музики. Її стиль одягу, що запам'ятовується, зробив співачку музою для модельєрів, таких як Карл Лагерфельд.
Співачка страждала від алкогольної та наркотичної залежності, через що тривалий час перебувала в центрі публічних скандалів та судових розглядів. Померла у своєму будинку у Камдені від серцевого нападу, спричиненого алкогольною інтоксикацією.
Ранні роки Емі Джейд Вайнгауз народилася у єврейській родині в лікарні Chase Farm Hospital в Енфілді, на півночі Лондона, 14 вересня 1983 року. Її батько, Мітчелл Вайнгауз, працював монтажником панелей, а згодом став таксистом і співаком-аматором; а мати, Дженіс, була фармацевтом; вони одружилися 1976 року, за сім років до народження доньки«Death of Amy Winehouse spurs mourning among friends, family and fans as music world loses troubled star» mancunianmatters.co.uk Процитовано 5 листопада 2025. 2003 року у матері діагностували розсіяний склероз«Janis Winehouse: Amy would be proud of how I'm coping with MS» irishnews.com Процитовано 5 листопада 2025. У неї був старший брат, Алекс Вайнгауз, народжений 1979 року. У віці п'яти років Емі пішла до початкової загальноосвітньої школи Osidge Primary School у Саутгейті (північний Лондон), де також навчався її брат. Там вона записалася на заняття з балету і познайомилася з Джульєттою Ешбі та Лорен Гілберт, які згодом стали її найкращими подругамиWinehouse, Mitch (2012). Amy, Minha Filha. Brasil: Editora Record. ISBN 978-85-014-0134-2. По неділях Емі вивчала основи юдаїзму і надалі вважала себе частиною єврейської громади, хоча так і не стала достатньо релігійною людиною. Дженіс описувала її як дитину з сильним характером, дуже активну і допитливу, але сором'язливу. З дитинства музика була для Емі частиною її повсякденного життя, особливо джаз, оскільки багато її дядьків були професійними музикантами цього жанру, як і її бабуся по батькові, Синтія, яка свого часу зустрічалася з саксофоністом і власником джаз-клубу «Charmed and dangerous» theguardian.com Процитовано 5 листопада 2025. Крім того, Мітч співав Емі пісні ветеранів цього жанру, таких як Френк Сінатра та Елла Фіцджеральд, що ще більше посилило її пристрасть до музики. Вчителі навіть скаржилися на Емі, яка не переставала співати навіть під час уроківJohnstone, Nick (2011). Amy, Amy, Amy — A História de Amy Winehouse. Brasil: Madras Editora. ISBN 978-85-370-0648-1«Amy Winehouse's mother explains why she feels powerless to stop her troubled daughter’s descent into hell of addiction» dailymail.co.uk Процитовано 6 листопада 2025.
Незважаючи на зовні гармонійну атмосферу в родині, Емі провела значну частину свого дитинства та юності, знаючи про подружню невірність батька. В інтерв'ю Мітч зізнався, що приблизно 1984 року почав роман з колегою по роботі на ім'я Джейн, яка 1996 року стала його дружиною. Про ці стосунки знала вся родина, навіть діти, які називали Джейн «татовою дружиною по роботі»How my affair made Amy suffer, by her father Mitch Winehouse standard.co.uk Процитовано 15 лютого 2025. Мітч часто був відсутній удома, після чого вони з Дженіс офіційно розлучилися 1993 року. Емі та її брат продовжили жити з матір'ю у (Лондон), а до батька та його співмешканки у (Ессекс) приїздили на вихідні«Amy Winehouse: Singer who won the hearts of millions but was unable to overcome her dependency on drink and drugs» independent.co.uk Процитовано 5 листопада 2025. У цей період за дітьми в основному доглядала їхня бабуся по материнській лінії, поки Дженіс працювала. Батьки вважали, що розлучення вплинуло на Емі емоційно і у підсумку призвело до її бунтарства.
Надалі паралельно із загальною освітою вона навчалася у спеціалізованих театральних та музичних закладах. З 1992 року, за порадою бабусі Синтії, Емі Вайнгауз щосуботи відвідувала Мистецьку школу Сьюзі Ерншоу, де здобувала вокальну освіту і вчилася танцювати чечітку. Саме під час навчання там, у віці 10 років (1993 рік), вона разом із подругою Джульєттою Ешбі заснувала свій перший реп-гурт Sweet 'n' Sour. У 1994 році Емі перейшла до Середньої школи Ешмол, а у 1996 році 12-річна дівчина успішно пройшла прослуховування до престижної Театральної школи Сільвії Янг у Лондоні, виконавши джазовий стандарт «On the Sunny Side of the Street». Вражена глибоким вокалом та яскравою особистістю дівчини, Сільвія Янг зарахувала її на навчання. Емі відвідувала уроки акторської майстерності, танців та вокалу, де демонструвала неабиякий талант. У цей період вона почала грати на гітарі свого брата, після чого батько купив їй власний інструмент. У цій же школі вона познайомилася зі своїм близьким другом Тайлером Джеймсом, який пізніше допоміг їй укласти перший музичний контракт. Хоча викладачі відзначали її вроджений хист, традиційні академічні уроки Емі швидко набридали. Згодом з'явилися чутки, що у 14-річному віці її виключили зі школи через погану поведінку, носіння пірсингу в носі та брак старанності. Проте сама директорка Сільвія Янг пізніше заперечувала факт офіційного відрахування, уточнюючи, що Емі просто перевелася до іншого навчального закладу за згодою сторін. Попри зміну школи, Сільвія Янг продовжувала підтримувати талановиту дівчину.
У 1998 році Емі завершила середню освіту, успішно склавши іспити GCSE з англійської мови, літератури, математики, природничих наук та музики. Після цього вона вступила до престижної Британської школи виконавських мистецтв і технологій (BRIT School) у Селгерсті, Кройдон. Під час навчання вона написала свої перші авторські пісні, почала виступати в невеликих джаз-клубах Лондона, а також уперше спробувала алкоголь і легкі наркотичні речовини. Проте вже на початку 1999 року Емі вирішила залишити заклад, щоб повністю присвятити себе музичній кар'єрі. У 16-річному віці, прагнучи фінансової незалежності, Вайнгауз почала виступати з музичним гуртом Bolsha Band. Паралельно вона працювала в студії пірсингу, магазині одягу та підробляла журналісткою в лондонському інформаційному агентстві World Entertainment News Network (WENN), яке заснував Джонатан Ешбі — батько її близької подруги Джульєтт. Улітку 2000 року Сільвія Янг зв'язалася з Біллом Ештоном, керівником Національного молодіжного джазового оркестру (NYJO), і організувала для Вайнгауз прослуховування, зазначивши, що ні її закладу, ні BRIT School не вдалося повністю розкрити унікальний потенціал дівчини. Після успішного перегляду 16-річну Емі прийняли як вокалістку. Вона розпочала регулярні виступи з цим колективом, що згодом дозволило їй записати перші демо-плівки та підписати свій перший серйозний музичний контракт.
Кар'єра
2002—2005: початок кар'єри, альбом Frank
Ще виступаючи з Національним молодіжним джазовим оркестром, Вайнхауз отримала пропозицію від Тайлера Джеймса зробити демо-запис, який він мав намір надіслати своїм музичним менеджерам. Джеймс був присутній на одному з її виступів з гуртом і негайно зв'язався з Ніком Шиманскі, співробітником PR-агентства Brilliant!, з яким він щойно підписав контракт. Емі Вайнгауз надала йому компакт-диск, запис якого був зроблений за допомогою одного з її викладачів з Театральної школи Сільвії Янг, і Тайлер передав його Шиманскі, який швидко зв'язався зі співачкою, щоб зустрітися з нею і відвідати один з її концертів.
Після того, як він побачив її виступ, Нік представив її своєму босові в Brilliant!, Ніку Годвіну, який підписав з нею контракт на артистичне представництво. Однак незабаром Brilliant! припинили свою діяльність, але частина компанії, до якої входили Вайнхауз, Годвін і Шиманскі, була придбана компанією 19 Entertainment, що належала Саймону Фуллеру. Після цього співачка підписала контракт із Саймоном, який платив їй 250 фунтів стерлінгів на тиждень — сума, яка вираховувалася з майбутніх доходів, — щоб вона могла зосередитися на розвитку своїх музичних навичок і не працювати на півставки. На ці гроші вона придбала свою першу квартиру, в яку переїхала разом з Джульєттою Ешбі.
Однак, навіть після офіційного підписання контракту з Brilliant!, Вайнхауз продовжувала виступати в лондонських клубах, включаючи Cobden Club, де її навіть помітила і хвалила Енні Леннокс. Крім того, вона продовжувала привертати увагу інших музичних представників, таких як Virgin Records та EMI Music. В результаті вона підписала контракт на управління своїми авторськими правами з Гаєм Мутом, представником відділу артистів і репертуару EMI, який призначив її працювати з продюсерами Салаамом Ремі та Гордоном Вільямсом, при цьому вирішивши спочатку тримати її ім'я в секреті у сфері музичної індустрії. Даркус Бізі, голова відділу артистів і репертуару Universal Music UK, почув один із її записів, коли представник музичного продюсерського дуету Lewinson Brothers прийшов показати йому кілька пісень, які вони продюсували, і випадково увімкнув одну з пісень Вайнгауз. Коли Бізі запитав, хто співає, менеджер сказав, що не уповноважений відповідати. Вирішивши підписати з нею контракт, Бізі знадобилося близько шести місяців, щоб знайти співачку. На той час Вайнгауз ще не записала жодного матеріалу, оскільки перебувала на стадії становлення, і Бізі організував живе прослуховування в офісах Universal перед комісією з високопоставлених керівників 2002 року, де співачка заспівала свою версію пісні «There Is No Greater Love» 1936 року, спочатку виконану Вуді Германом, у супроводі лише гітари. Після цього молода артистка підписала контракт з лейблом і однією з його дочірніх компаній, Island Records, яка відповідала за її релізи у Великій Британії.
Емі Вайнхауз розпочала сесії написання пісень для свого першого альбому відразу після приєднання до команди EMI Music, і на момент підписання контракту з Universal через два роки, вона вже завершила роботу над такими піснями, як «Amy Amy Amy» та «October Song», а також налагодила робочі стосунки з Ремі. Щоб забезпечити продовження цього творчого процесу, Universal запросив його працювати з співачкою. Матеріал, з якого складався альбом, був записаний між 2002—2003 роками в студіях у Маямі та Нью-Джерсі. Співачка поєднала в альбомі різні стилі, від джазу та хіп-хопу (жанри, які вона найбільше слухала на момент його створення), до нео-соулу та реггі. Салам Ремі, Гордон Вільямс, Джиммі Гогарт і Метт Роу брали участь у створенні матеріалу як продюсери, а всі оригінальні композиції були написані співачкою у співавторстві. Ремі, який продюсував більшість пісень і брав участь у написанні інших, зізнався, що був вражений талантом Вайнхауз до написання пісень: "На першій сесії ми завершили «Cherry», а потім «I Heard Love is Blind». Я пам'ятаю, як подумав: «Якщо ти така в 18 років, то якою будеш у 25?».