Мєхув (або Міхов, Мехув; ; ) — місто в південній Польщі. Адміністративний центр Меховського повіту Малопольського воєводства.
Історія У часи існування Королівства Польського і Речі Посполитої входив до складу Краківського воєводства. 1290 року отримав магдебурзьке право від Пшемисла II — князя великопольського і краківського.
За правління Владислава І Локетка самоврядування міста було частково обмежено, але свобода міщан від повинностей лишалася непорушною. Місто ніколи не було багатим. У Російській імперії був центром Міховського повіту Келецької губернії Царства Польського.
Розташовувався на старій дорозі Кельці — Краків, віддалений на одну третину від Кракова й на дві третини від КельцівWielka encykłopedia, t. XLV—XLVI. — str. 1010; Baliński M. Starożytna Polska. — Warszawa, 1844. — T. II. — S. 154—157..
Під час Другої світової війни в місті діяла делегатура Українського допомогового комітету.
Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Відомі люди
Народилися Мацей із Мехова (1457—1523) — краківський канонік, історик, королівський лікар і астролог.
Мешкали Лев Левинський — український архітектор, автор багатьох церков у Східній Галичині. Станіслав Стемпковський — генеральний пробощ каноніків регулярних Божого гробуNiesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 204. .
Примітки
Джерела
— S. 322—325.