«Галілей» () — французьке видавництво, розташоване в Парижі та засноване 1971 року Мішелем Делормом. Воно спеціалізується на філософії, французькій літературі, мистецтві та гуманітарних науках. «Галілей» видає творидеконструктивістського руху, теоретизованого Жаком Дерріда, також близьке до постмодерністської думки (Жан Бодріяр, Жан-Франсуа Ліотар тощо).
У 2008 році каталог містив приблизно 900 назв, а його очолював Мішель Делорм (генеральний директор, редактор).
Історія Засноване 1971 роцку видавництво опублікувало 1973-го «Critique du capitalisme quotidien» (Критику повсякденного капіталізму) Мішеля Боске, «Les Figures juives de Marx» (Єврейські постаті Маркса) Елізабет де Фонтене, «Le Discours impur de» (Нечистий дискурс) Жан-Ноеля Вурне, «Camera obscura» (Камеру-обскуру) та ін.
Менш ніж через рік Дерріда, Нансі, Лаку-Лабарт і Кофман створили збірку «La philosophie en effet», якою Дерріда започатковує публікацією «Glas». Саме в цій збірці Сара Кофман невдовзі після цього публікує «Quatre romans analytiques» (Чотири аналітичні романи).
1974 року Жорж Перек опублікував «Espèces d'espaces» у "Галілеї, а невдовзі за ним у 1976 році — «Alphabets».
Зустріч з митцями, робота з авторами в книгах і через книги — основоположний принцип «Галілеї» — розгорнулася з публікаціями грандіозного художнього твору Марселя Дюшана та Жана Клера «L'Invention du corps chrétien» Жан-Луї Шефера, тим часом Віфредо Лам опублікував «Dessins» (1975).
1979 року Крістіан Болтанскі розробив оригінальну обкладинку для роману Жан-Марі Туратьє «Farce» та створив окремий відбиток, у якому вікно, вирізане безпосередньо в книзі, вставляло в дротяну клітку кубик цукру, вирізьблений Болтанскі в 1971 році. Того ж року П'єр Рестані опублікував «L'Autre Face de l'art cette même année».
1980 року Жан Бодрійяр опублікував «De la séduction», Жан Урі «Onze heures du soir à la Borde», Жан-Кларанс Ламбер «Le Noir de l'azur», потім у 1984 році Жан-Жозеф Гу «Les monnayeurs du langage», Крістін Бюсі-Глюксманн «La Raison baroque» та в 1986 році Мішель Рагон «25 ans d'art vivant»; нарешті, щоб завершити це десятиліття, видавництво «Галілей» опублікувало 1989 року «Essais sur Sartre» Мішеля Сікара та «Cartographies schizoanalytiques» Фелікса Гваттарі.
До них протягом років приєдналися: Бернар Стіглер, чия перша книжка у видавництві «Галілей» — «La Technique et le Temps» (1994), Філіп Боннефіс (перша книжка у «Галілеї» — «Parfums», 1995), Ігнасіо Рамоне («Géopolitique du chaos», 1997), Елен Сіксу («Voiles», разом із Жаком Дерріда, 1998), Мішель Дегі («La Raison poétique», 2000), Серж Маргель («Logique de la nature», 2000), Мішель Онфре («Célébration du génie colérique», 2002), Марк Крепон («Terreur et poésie», 2004), Паскаль Кіньяр («Écrits de l'éphémère», 2005, серед п'яти інших книжок цього автора, опублікованих того ж року), Джозеф Коен («Le spectre juif de Hegel», 2005), Стефан Санграль («Méandres et Néant», 2013) та багато інших.
Основні колекції
«Débats» «L'espace critique» «Incises» «Écritures/Figures» «La philosophie en effet» «Lignes fictives»
Основні автори
Марк Оже Жан Бодріяр Ів Боннефуа Елен Сіксу Мішель Дегі Жак Дерріда Серж Дубровський Фелікс Гваттарі Андре Горц Сара Кофман Філіп Лаку-Лабарт Жан-Франсуа Ліотар Серж Маргель Жан-Люк Нансі Мішель Онфрей Паскаль Кіньяр Жак Рансьєр
Покликання