Граната № 82 (), більш знана як бомба Геммона (Gammon bomb)— британська універсальна ручна граната часів Другої світової війни, розроблена як заміну небезпечній у використанні «гранаті-липучці» № 74.

Бомба Геммона унікальна тим, що у військовій історії вона відома як єдиний офіційно прийняти на озброєння боєприпас типу «зроби сам»: користувачі самостійно визначали потужність вибуху, закладаючи потрібну кількість вибухівки залежно від завдання.

Конструкція Гранату № 82 розробив капітан Річард Геммон з 1-го парашутного полку. Вона не мала жорсткого корпусу і складалася лише з еластичного трикотажного мішечка трубчастої форми та інерційного запалу всебічної дії № 247, прикритого металевим або бакелітовим ковпачком. Перед використанням у мішечок закладали пластичну вибухівку, після цього боєць відкручував захисний ковпачок, під яким знаходилася тканинна стрічка зі свинцевим важком. Під час кидка стрічка розмотувалася, витягуючи запобіжну чеку, після чого ударник утримувався лише слабкою пружиною і при будь-якому контакті з ціллю наколював капсуль-детонатор.

Довжина стрічки у прототипів та ранніх серійних моделей становила 4,5 дюйма (11,4 см), і її розмотування займало приблизно 4 секунди. Протягом війни стрічку з міркувань безпеки користувача подовжили до 11,5 дюйма (29 см), щоб зведення займало 7 секунд. Варіант з короткою стрічкою теж залишили у виробництві для використання в ситуаціях, коли гранату використовували на близькій відстані чи коли потрібна була негайна активація після кидка. Для відмінності ковпачки гранат з короткими стрічками були пофарбовані в червоний колір.

Граната призначалася для використання з вибухівкою . Порожні гранати і стіки вибухівки видавали окремо, і користувач сам закладав до мішечка потрібну кількість залежно від мети: 1 фунт (прибл. 450 г, половина стіка) при використанні проти піхоти, 1,5 фунта проти незахищених будівель (таких як дерев'яні будинки) та максимальна кількість 2 фунти (прибл. 900 г) проти бронетехніки або бетонних бункерів. У протипіхотний варіант додавали вражаючі елементи, нерідко з підручних матеріалів — цвяхів, підшипників, осколків кераміки чи скла тощо. Втім, оскільки граната Геммона в першу чергу була розроблена як протитанкова, у ролі протипіхотної вона була менш ефективна, ніж спеціально створені для такої мети гранати через менший радіус розлету осколків, які затримувала тканина мішечка.

Окрім бойових гранат Геммона виготовлялися навчальні, заповнені невибуховим матеріалом аналогічної ваги. Вони мали полотняний мішечок замість трикотажного, горловина якого не зав'язувалася шнурком, а була зашита.

Бойове застосування Гранати № 82 надійшли на озброєння у травні 1943. Переважно їх отримували спецпризначенці, як-от повітряні десантники SAS, які особливо цінували бомбу за її компактні розміри і малу вагу в незарядженому стані та її універсальність. Бомба Геммона була ефективною навіть проти бронетехніки, і десантники називали її своєю «ручною артилерією».

Наприклад, у 1943 році в Північній Африці бійці 1-ї парашутної бригади з засідки знищили гранатами Геммона дві розвідувальні машини разом з екіпажами. 6 червня 1944 під час операції «Дедстік» в Нормандії британські десантники підбили 14 танків Panzer IV, здебільшого, за допомогою гранат Геммона. У серпні того ж року під час операції «Драгун» у південній Франції десантники 5-го парашутного батальйону результативно зірвали пересування німецького підкріплення до плацдарму висадки Союзників, зайнявши позиції на деревах під'їзними дорогами. Гранати Геммона, споряджені звичайним щебенем як імпровізованої шрапнелі, закидували у відкриті кузови вантажівок противника з катастрофічним результатом для особового складу, що в них їхав.

Гранати Геммона постачали з повітря у парашутних контейнерах для потреб Французького опору. Цими гранатами були оснащені всі оборонні точки у долині Дром та вздовж крутих під'їзних доріг до . Зокрема, 13 червня 1944 гранати № 82 було використано щоб відбити німецький наступ під Сен-Нізьє-дю-Мушротт, 28 червня під Уршем, Ла-Рошетт-дю-Бюї, бійці Опору знищили такою гранатою легку броньовану машину, а 21 липня під Ауст-сюр-Сі з їх допомогою тимчасово зупинили ворога, який атакував південний фланг Веркору.

Також бомби Геммона у певних кількостях одержали та американські і канадські війська. В цілому граната виявилася настільки вдалою, що швидко здобула популярність, і її переважно називали на честь винахідника, «бомба Геммона» або «граната Геммона», і офіційне найменування «граната № 82» взагалі мало хто у військах знав.

На жаль, використання гранат Геммона і їх транспортування у спорядженому стані становило ризик: навіть сам Геммон отримав поранення під час випробування свого винаходу. А 28 червня 1944 поблизу Комбовена у Франції внаслідок випадкового вибуху мішка з цими гранатами загинув один боєць Опору, а інший був важко поранений.

Цікаво, що окрім ефективності при використанні за призначенням граната Геммона була популярна серед британських спецпризначенців завдяки властивостям її вибухового заряду. Без детонатора пластикова вибухівка лишається стабільною, цілком безпечна і добре горить, не виділяючи шкідливих речовин і майже не створюючи диму. Тому взявши трохи вибухівки з боєкомплекту з її допомогою можна було швидко і без демаскування нагріти кухоль води або .

Після війни З 1945 року бомби Геммона замінили менш потужними, але й менш небезпечними гранатами, а також гранатометами «Bazooka». На початку 1950-х років гранати № 82 оголосили застарілими, і більшість запасів було знищено. Деяку кількість продовжували використовувати у тренувальних цілях у Британії щонайменше до 1957 року, а в деяких інших країнах й довше — принаймні у Франції в вересні 1976 їх застосовували в навчальному центрі командос № 8 (26-й піхотний полк) у Пон-Сен-Венсан у кількості приблизно десять одиниць на роту на кожному навчальному курсі.

Оператори (армія, ополчення)

Див. також Інша зброя, розроблена під час : Граната №73 (протитанкова, відома як «бомба-термос») Граната №74 (граната-липучка) Граната №75 (протитанкова граната/міна Гокінса) Граната №76 (фосфорна запалювальна) Граната №77 (фосфорна запалювальна/димова) Бомбарда Блекера

(міномет) PIAT (ручний гранатомет)

Примітки