Граната ручна протитанкова № 75 (), також відома як граната Гокінса (), — британська ручна протитанкова граната, що використовувалася під час Другої світової війни. Це була одна з низки гранат, розроблених для компенсації браку протитанкової зброї після втрати більшості протитанкових гармат під час евакуації з Дюнкерка. Граната № 75 уперше з'явилася в 1942 році та була створена більш універсальною за попередні розробки, як-от граната №73 чи граната-липучка.
Конструкція Граната № 75 мала прямокутну форму, завдовжки приблизно 150 мм та завширшки 75 мм, і важила близько 1 кг. Вміст складався приблизно з 0,45 кг вибухової речовини — зазвичай амоналу або тринітротолуолу. На верхній частині корпусу розташовувалася пластина, під яку користувач вставляв хімічний . Коли транспортний засіб наїжджав на гранату, пластина розчавлювала активатор, а вилив кислоти на чутливу хімічну речовину спричиняв детонацію.
Конструкція дозволяла і метати її, як звичайну протитанкову гранату, і встановлювати в певному місці як протитанкову міну. Також корпус мав гнізда для встановлення капсуля-детонатора або детонуючого шнура, що дозволяло використовувати її як підривний заряд.
У військах гранаті Гокінса дали прізвисько «Бляшанка мастики Джонсона» (), оскільки вона нагадувала бляшанку з цим засобом для догляду за підлогою.
Використання
Британська армія отримала гранату № 75 у 1942 році та використовувала її до 1955 року. Також її застосовували канадські та американські підрозділи. США на основі британської конструкції розробили власну .
Найефективнішим було застосування проти гусениць бронемашин. Кілька гранат можна було з'єднати в ланцюжок з інтервалом приблизно 60 см і розтягнути поперек дороги. Також рекомендували цілити в борти чи задню частину корпусу, де розташовувався моторний відсік, а броня була тоншою. Кілька згрупованих гранат могли вивести з ладу середній танк.
Невеликий розмір дозволяв закладати її під рейку для руйнування секції залізничного полотна. Крім того, гранату Гокінса використовували для пробивання стін. У канадські війська застосовували такі гранати як підривні заряди, щоб створювати між будинками.
Оператори
Див. також Інша зброя, розроблена під час : Граната №73 (протитанкова, відома як «бомба-термос») Граната №74 (граната-липучка) Граната №76 (фосфорна запалювальна) Граната №77 (фосфорна запалювальна/димова) Граната №82 (більш відома як бомба Геммона) Бомбарда Блекера
(міномет) PIAT (ручний гранатомет)
Примітки