Угорсько-югославський договір про постійний мир і вічну дружбу — міжнародний договір між Угорським королівством та Королівством Югославією, підписаний 12 грудня 1940 року в Белграді угорським міністром закордонних справ Іштваном Чакі та югославським міністром закордонних справ Александром Цінцаром-Марковичем. Ратифікований на початку 1941 року. Угорщина та Югославія взяли на себе зобов'язання жити в постійному мирі та вічній дружбі, консультуватися з усіх питань, що стосуються інтересів обох держав.
Наслідки Гітлерівська Німеччина сподівалася, що цей договір полегшить перетворення Югославії на німецького васала. 24 березня 1941 року югославський уряд Драгіші Цветковича приєднався до агресивного пакту трьох держав.
Однак у Белграді спалахнуло повстання проти пронімецького уряду, і генерал Душан Симович, який орієнтувався переважно на Англію, сформував новий уряд. Під впливом цього перевороту Німеччина почала поспішно готуватися до нападу на Югославію. 27 березня 1941 року Гітлер звернувся до Міклоша Горті з листом, у якому просив, щоб Угорщина також узяла участь у нападі на Югославію і пропустила німецьку армію через свою територію. У разі задоволення прохання він обіцяв Угорщині Бачку і Банат. Хоча прем'єр-міністр граф Пал Телекі не погоджувався на прийняття німецьких вимог, він усе ж не наважився вчинити опору Гітлеру. Рятуючись від відповідальності, Телекі наклав на себе руки 3 квітня.
Уряд Ласло Бардошші, утворений 4 квітня 1941 року, задовольнив вимоги німців. 10 квітня 1941 року Угорщина приєдналася до німецької агресії.
Публікація Договір опублікований 13 грудня 1940 року в угорській збірці «Magyar Törvénytár 1941. Evi Törvénycikkek», Bdpst, [s. d.], 5—7 old.
Примітки
Література