Ва́цлав Шірц (; 4 грудня 1919, Чеські Дорогостаї, Волинь — 14 серпня 2002, Прага, Чехія) — історик волинських чехів.
Народився на Волині, де також вступив до підпільної організації «Бланік», а згодом — добровольцем до 1-го чехословацького армійського корпусу під керівництвом підполковника Людвіка Свободи. Разом з армією Свободи брав участь у Карпатсько-Дуклінській операції та потрапив на батьківщину своїх предків. Після закінчення війни бійці чехословацької армії були дислоковані в місті Жатець. Туди ж у 1947 році переїхала і його родина. Паралельно з роботою він здобув вищу освіту та став викладачем середньої школи в Жатці.
Ще під час війни він став кореспондентом видавництва Naše vojsko та щоденної газети Za svobodné Československo, і продовжував писати після прибуття до Чехословаччини. Він досліджував долі солдатів на фронті, збирав їхні спогади та історії. Він був одним із авторів, завдяки яким збереглася історія волинських чехів. Окрім зазначених публікацій, він брав участь у підготовці збірника Dukla věčně živá («Дукла вічно жива»). У листопаді 2018 року він разом зі своєю сестрою Марією був посмертно удостоєний звання Праведника народів світу.
Примітки
Література