«Трактат про сутність і засади економічної системи» (; в буквальному перекладі зустрічаються назви «Нарис про природу торгівлі загалом» або «Есе про природу торгівлі взагалі») — фундаментальна праця ірландсько-французького мислителя й фінансиста Річарда Кентіллона, створена орієнтовно у період між 1730 та 1734 роками.

Праця вважається першим у систематизованому вигляді трактатом з політичної економії, який викладає цілісну концептуальну модель макроекономічного обігу та охоплює більшість розділів теоретичної економіки, за винятком системи оподаткування.

Історія створення, текстологія та відкриття праці Попри те, що автор помер у 1734 році, манускрипт поширювався у вигляді рукописних копій у французьких інтелектуальних колах і був анонімно опублікований лише у 1755 році у Франції. З метою уникнення цензурних обмежень та переслідувань з боку французьких владних інституцій на титульному аркуші було зазначено фальсифіковані вихідні дані: «Traduit de l'Anglois. A Londres, chez Fletcher Gyles, dans Holborn» («Перекладено з англійської. Лондон, видавництво Флетчера Ґайлоса»).

Наукова рецепція праці пройшла декілька етапів. Після десятиліть забуття у першій половині XIX століття трактат заново відкрив у 1881 році британський економіст Вільям Стенлі Джевонс у своїй програмній праці «Річард Кентіллон та національна приналежність політичної економії» (). Джевонс розгадав загадку походження поодиноких посилань Адама Сміта на «містера Кентіллона» і наголосив, що витоки економічної науки лежать поза традиційною англоцентричною чи французькою школами. Джевонс підсумково охарактеризував трактат Кентіллона як «колиску політичної економії» ().

Надалі австрійський економіст Фрідріх Гаєк підкреслив методологічну самостійність та високий рівень абстракції праці:

Методологічна унікальність дослідження полягає в цілковитому відмежуванні аналізу економічних процесів від нормативних, етичних чи теологічних імперативів, що становить докорінний розрив із традицією меркантилізму та схоластики.

Особливості перекладу та категоріального апарату Переклад назви та ключових термінів праці Кентіллона сучасною українською мовою вимагає врахування епістемологічного контексту епохи Просвітництва: Концепт : У XVIII столітті (у працях Дж. Лока, Д. Юма, М. Монтеня) жанр essai означав не коротку есеїстичну замітку, а систематизоване дослідження чи фундаментальний трактат. Семантика терміна : Поняття «природа» у контексті філософії Просвітництва позначає імманентну сутність, внутрішню логіку та об'єктивні закони функціонування явища, а не його фізичні чи географічні параметри. Обсяг поняття : У понятійній системі XVIII століття слово «commerce» виконувало функцію загальної категорії на позначення всієї системи ринкового господарювання (виробництво, обіг, кредит, гроші, ціноутворення). Термін «économie» на той час усе ще зберігав вужче значення управління приватним домогосподарством (oikonomia). Методологічне значення : Даний зворот підкреслює макроекономічний характер аналізу — дослідження економічної системи як цілісного організму у її фундаментальних засадах, на противагу опису конкретних галузей торгівлі.

Отже, буквальні кальки («Есе про природу торгівлі взагалі») спотворюють науковий масштаб праці, тоді як адаптований академічний переклад «Трактат про сутність і засади економічної системи» точніше відтворює її понятійний зміст.

Основні концептуальні положення

Визначення багатства та факторів виробництва Кентіллон формулює двофакторну теорію походження багатства, заклавши підвалини подальших досліджень класичної школи:

Теоретична концептуалізація підприємництва Кентіллон уперше увів у науковий обіг категорію «підприємець» () як самостійний суб'єкт економічного аналізу. Автор структурує суспільство за критерієм характеру отримання доходу: Суб'єкти з гарантованим (фіксованим) доходом (наймані робітники, землевласники); Суб'єкти з негарантованим (непевним) доходом, які функціонують в умовах невизначеності.

За Кентіллоном, функція підприємця полягає в купівлі факторів виробництва чи товарів за відомими цінами з метою подальшої реалізації за цінами, які на момент угоди є невідомими, що означає свідоме взяття на себе ризику. До категорії підприємців автор зараховує не лише торгівців, а й фермерів та ремісників:

Двохрівнева модель вартості та ціноутворення У трактаті чітко розмежовано епістемологічні категорії «внутрішньої вартості» та «ринкової ціни»: Внутрішня вартість () є об'єктивною величиною, яка пропорційна обсягу витраченої землі та праці з урахуванням ґрунтової родючості та кваліфікації робітників. Ринкова ціна формується під впливом суб'єктивних чинників — співвідношення попиту та пропозиції, а також «гумору та фантазій людей». У довгостроковій перспективі ринкові ціни тяжіють до рівня внутрішньої вартості.

Монетарна концепція та «ефект Кентіллона»

Кентіллон піддав критиці спрощену версію кількісної теорії грошей Джона Лока, довівши некоректність припущення про пропорційне та одночасне зростання цін унаслідок інфляції.

Згідно з Кентіллоном, надходження додаткової грошової маси в економіку відбувається нерівномірно. Первинний імпульс зростання цін виникає в секторах, безпосередньо пов'язаних із першоотримувачами нових грошей (наприклад, видобуток дорогоцінних металів чи експортні галузі). Поспільний розподіл додаткових засобів змінює структуру відносних цін, а отже, перебудовує пропорції споживання та виробництва в масштабах всієї країни. Цей асиметричний механізм перерозподілу дохідних потоків відомий як «Ефект Кентіллона».

Демографічні детермінанти та ринок праці Задовго до Томаса Мальтуса Кентіллон висунув концепцію залежності демографічного зростання від обсягу засобів існування:

Формулюючи теорію заробітної плати, автор доводив, що ставка оплати праці робітника нижчої кваліфікації повинна принаймні вдвічі перевищувати рівень його індивідуального фізіологічного прожиткового мінімуму для забезпечення відтворення робочої сили з урахуванням показників дитячої смертності.

Вплив на еволюцію економічної думки Результати аналізу Кентіллона слугували теоретичним підґрунтям для формування ключових економічних шкіл: Фізіократи: Франсуа Кене адаптував тези Кентіллона щодо виключної ролі землі у створенні чистого продукту та використав їх під час написання статті «Grains» для «Енциклопедії» Дені Дідро. Маркіз де Мірабо прямо вказував на вирішальну роль рукопису Кентіллона у формуванні його концептуальних поглядів. Класична політекономія: Адам Сміт прямо посилався на праці Кентіллона під час аналізу факторних доходів та формування рівня заробітної плати в праці «Багатство народів». Грошова теорія: Праці Девіда Г'юма та Етьєна Бонно де Кондільяка щодо механізмів міжнародного грошового обігу розроблялися під безпосереднім впливом монетарних розділів трактату.

Див. також Річард Кентіллон Ефект Кентіллона Фізіократи Історія економічної думки

Примітки

Джерела та література Brewer, A. (1992). Richard Cantillon: Pioneer of economic theory. Routledge. Cantillon, R. (1959). Essai sur la nature du commerce en général (H. Higgs, Ed. & Trans.). Frank Cass and Company Ltd. (Original work published 1755) Hayek, F. A. (1985). Richard Cantillon (M. Ó Súilleabháin, Trans.). The Journal of Libertarian Studies, 7(2), 217—247. Jevons, W. S. (1881). Richard Cantillon and the nationality of political economy. The Contemporary Review, 39, 61–80. https://www.econlib.org/book-chapters/chapter-richard-cantillon-and-the-nationality-of-political-economy-by-w-stanley-jevons/

Посилання Оцифроване перше видання праці (1755 року) на сайті Internet Archive Повний текст «Essai sur la Nature du Commerce en Général» (PDF) на сайті UCLA