Балка́рці (самоназва таулу, рос. балкарцы) — один із давніх гірських тюркських народів Північного Кавказу.
Територія проживання і чисельність
Балкарці, як і карачаївці, є корінним північно-кавказьким народом, що проживає в Кабардино-Балкарії, населяючи переважно її гірські і передгірські райони у верхів'ї річок Хазнідон, Черек—Балкарський (малкарці), Черек-Безенгієвський (безенгійці, холамці), Чегем (чегемці), Баксан (баксанці або в минулому — урусбіївці) та Малка (малкарці).
Чисельність балкарців у Росії за даними перепису населення 2002 року — 108 426 особи, з них 104 951 особа (бл. 97 % усіх російських балкарців) — у Кабардино-Балкарії, де вони складають понад 11,5 % населення, будучи чисельно третім народом республіки. Російський перепис населення 2010 року зафіксував близько 113 тис. осіб, які ідентифікували себе як «балкарці»Результати перепису населення Російської Федерації 2010 року (національний склад) .
Балкарські общини є також у Казахстані, Узбекистані та країнах, куди балкарці-мухаджири в різний час емігрували — Туреччині, США тощо.
Перепис населення в Україні 2001 року зафіксував проживання в країні 206 представників балкарського етносу, з них 1/5 (40 осіб) як рідну вказали мову своєї національності, майже щошостий (36 осіб) рідною вважали українську, решта — переважно російську (115 осіб)Перепис населення в Україні 2001 року (укр.).
Т.ч. чисельність балкарців у світі становить бл. 130 тис. осіб (оцінка, поч. 2000-х рр.).
Мова і релігія Балкарці разом зі спорідненими карачаївцями розмовляють карачаєво-балкарською мовою , що належить до західно-кипчацької підгрупи тюркської групи алтайської мовної сім'ї. Переважна більшість балкарців також вільно володіє російською мовою. Писемність на основі кирилиці.
Майже всі балкарці за віросповіданням мусульмани-суніти.
Національний рух
Виноски
Джерела, посилання та література Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 203 (стаття «Балкарцы»)
Велика Росія — Балкарці Сайт про автономії та народи Північного Кавказу Алексеева Е. П. Карачаевцы и балкарцы — древний народ Кавказа, Нальчик, 1963