Гіпо́тези про заснува́ння Кам'янця́-Поді́льського — гіпотези, які роблять спробу з'ясувати, коли було засновано місто Кам'янець-Подільський (нині один із районних центрів Хмельницької області України).
Загальний огляд гіпотез
Про важливість проблеми ще 1965 року зазначив доктор історичних наук Леонід Коваленко: «Посилений інтерес до питання про час виникнення Кам'янця-Подільського — це не просто історія самого міста, а по суті йде справа про ширше коло питань: про Поділля в часи Давньоруської держави загалом, ступінь економічного й культурного життя краю» Коваленко Л. А. З історіографії Поділля // Тези доповідей Подільської історико-краєзнавчої конференції. — Хмельницький, 1965. — С. 53..
У науковій і науково-популярній літературі зафіксовано чотири гіпотези щодо заснування Кам'янця-Подільського Расщупкін О. І., Трубчанінов С. В. Кам'янець на Поділлі. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2008. — С. 8—10., які умовно можна назвати: литовською — про 1360-ті роки, вірменською — про 1062 рік, дако-римською — про II—III століття, давньоруською (домонгольською) — про другу половину XII століття (або кінець XII — початок XIII століття).
Зрідка в популярній літературі можна натрапити на п'яту — грецьку — версію. Так, у путівнику «Хмельницька область» (Київ, 2010) зазначено: «Одні науковці стверджують, що початки Кам'янця сягають II ст. до н. е., й ідентифікують його з легендарною грецькою колонією Клепідава на р. Смотрич» Путівник. Хмельницька область. — К.: Богдана, 2010. — С. 94..
Більшість сучасних істориків притримуються четвертої гіпотези — про формування Кам'янця-Подільського як ранньофеодального міста у другій половині XII століття. Так, в «Енциклопедії історії України» (2007) зазначено: «За археологічними джерелами, виникнення Кам'янця датується кінцем XII — початком XIII століття» — С. 55..
Щодо термінології, то науковці, крім варіанту «гіпотези», вживають також терміни «версії» Пламеницька Ольга, Пламеницька Євгенія. Кам'янець-Подільський — місто на периферії Римської імперії // Пам'ятки України. — 1999. — № 4. — С. 2—3. та «концепції» Завальнюк Олександр, Комарніцький Олександр. Нариси з історії Кам'янця-Подільського. — Львів, 2006. — С. 5—9..
Досить часто історики виключають із розгляду вірменську гіпотезу, вважаючи її спростованою працями Ярослава Дашкевича. По суті до двох версій (литовської та давньоруської) зводили питання про першопочатки Кам'янця-Подільського Іон Винокур і Микола Петров, оскільки, на їхню думку, дако-римська гіпотеза «не має під собою жодних конкретних історичних реалій» Краєзнавство. — 1999. — № 1—4. — С. 21..
Щодо давньоруської версії, то первісно вона опиралася на звістки про Кам'янець у літописах (Київському, Галицько-Волинському, Густинському). Після проведення у 1960–1982 роках ґрунтовних архітектурно-археологічних досліджень у Кам'янець-Подільській фортеці та в Старому місті Кам'янця-Подільського давньоруська версія набула нового формату Пам'ятки України. — 1999. — № 4. — С. 2..
2004 року Ольга Пламеницька (співавтор однієї з гіпотез) писала: «Напевне, немає в Україні іншого міста, щодо дати виникнення, історії та архітектурної спадщини якого точилося би стільки дискусій. Упродовж двохсот років дослідники не можуть поставити крапку в питанні щодо часу заснування Кам'янця. Розбіжність між датами становить… ціле тисячоліття» Пламеницька Ольга. Кам'янець-Подільський. — К., 2004. — С. 232..
Кам'янець у Київському та Галицько-Волинському літописах
Для багатьох міст невідомо, коли їх засновано. Тому для них замість дати заснування розглядається, як правило, дата першої згадки у писемних джерелах (наприклад, у літописах).
У Київському (12 століття) та Галицько-Волинському (13 століття) літописах Кам'янець згадується 13 разів: один раз у Київському літописі — у записі під 1196 роком, 12 разів у Галицько-Волинському літописі — у записах під 1210, 1211, 1228, 1235, 1238, 1240, 1262, 1276 (двічі), 1287, 1288 та 1289 роками. Проте у Волинській землі та в Галицько-Волинській державі тоді було декілька Кам'янців — Кам'янець-Волинський (лежав на лівому березі річки Случ у нинішньому Романівському районі Житомирської області; до 1957 року — село Кам'янка, від 1957 року — в складі новоутвореного селища міського типу Миропіль), Кам'янець-Литовський (нині місто Кам'янець Берестейської області Білорусі), Кам'янець-Каширський (нині місто Камінь-Каширський — один із районних центрів Волинської області), Кам'янець у Пониззі (нині Кам'янець-Подільський) Краєзнавство. — 1999. — № 1—4. — С. 11.. Історики також вели мову про Кам'янець на річці Цвітоха біля Ізяслава та про Кам'янець неподалік від Кобрина Грушевський Михайло. Історія України-Руси. — Т. 2. К., 1992. — С. 608—609..
Загальні висновки дослідників XIX—XX століть
Дослідники 19—20 століть літописні свідчення про Кам'янець 12—13 століть трактували по-різному. Так, Денис Зубрицький в «Історії давнього Галицько-Руського князівства» (Львів, 1855) вважав, що літописні повідомлення про Кам'янець мали на увазі Кам'янець на Поділлі Зубрицкий Д. И. История древнего Галицко-Русского княжества. — Часть 3. — Львов, 1855. — С. 137.. Натомість Микола Дашкевич у праці «Князювання Данила Галицького за руськими та чужоземними відомостями» (Київ, 1873) стверджував, що відомості в літописах стосуються тільки Кам'янця-Волинського Дашкевич Н. Княжение Даниила Галицкого по русским и иностранным известиям. — Киев, 1873. — С. 52.. Цю позицію Дашкевича підтримав один із засновників російської школи історичної географії Микола Барсов у «Нарисах російської історичної географії» (Варшава, 1885) Барсов Н. П. Очерки русской исторической географии. — Варшава, 1885. — С. 117.. Олександр Андріяшев у праці «Нарис історії Волинської землі до кінця 14 століття» (Київ, 1887) доводив, що всі літописні свідчення про Кам'янець варто розподілити між Кам'янцем-Волинським, Кам'янцем-Литовським (Лоснянським), Кам'янцем (Каменем)-Каширським і Кам'янцем-Кобринським Андриашев А. М. Очерк истории Волынской земли до конца XIV столетия. — К., 1887. — С. 74..
Підсумовуючи ці та інші наукові розвідки, подільський дослідник Юхим Сіцінський у книзі «Місто Кам'янець-Подільський», виданій 1895 року у Києві, зазначив: «З якого саме часу Кам'янець-Подільський з'являється в історії, донедавна в історичній літературі була недостовірна думка. Історики стверджували, що наш Кам'янець у літописах згадується вже в 12—13 століттях, що тут, у Кам'янці, жили руські князі, що це місто брав у облогу страшний Батий тощо. Але новітні, достовірніші дослідження вчених (професорів Барсова, Дашкевича й Шараневича) з'ясували, що така думка помилкова: до Кам'янця-Подільського відносили літописні звістки про Кам'янець Волинський (існував на межі Волині з Київською землею) чи Кам'янець Литовський (нині Гродненської губернії)» Сецинский Е. Город Каменец-Подольский: Историческое описание. — К., 1895. — С. 6.. Того ж 1895 року цю позицію закріпив Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона. У статті «Кам'янець-Подільськ», вміщеній у томі 14, зазначено, що достовірні відомості про місто припадають тільки на 14 століття .
Михайло Грушевський у другому томі «Історії України-Руси» (друге видання, Львів, 1905) теж жоден із літописних Кам'янців не зіставив із Кам'янцем-Подільським.
1989 року в Києві було видано «Літопис руський за Іпатським списком» (переклад із давньоруської мови, передмова, примітки та покажчики Леоніда Махновця). До книги увійшли «Повість минулих літ», Київський і Галицько-Волинський літописи. Про вартісність видання свідчить те, що 1990 року його творців (перекладача, редактора, художників) було відзначено Шевченківською премією. Жоден із Кам'янців, згаданих у «Літописі руському», Леонід Махновець не ідентифікував в укладеному ним географічно-археологічно-етнографічному покажчику із Кам'янцем-Подільським. Перші сім записів (під 1196, 1210, 1211, 1228, 1235, 1238, 1240 роками) він відніс до Кам'янця на Волині, наступні два записи (під 1262 роком і перший запис під 1276 роком) — до Каменя (нині Каменя-Каширського), який помилково в Іпатському списку літопису був названий Кам'янцем, останні чотири записи — до Кам'янця-Литовського Літопис руський. — К.: Дніпро, 1989. — С. 553..
Наприкінці 20 століття детальне вивчення літописних повідомлень про Кам'янець під названими роками спонукало Іона Винокура та Миколу Петрова зробити висновок, що ідентифікувати згаданий у літописах Кам'янець із Кам'янцем на Поділлі досить важко. Цей висновок вони оприлюднили в статті, опублікованій 1999 року в журналі «Краєзнавство»,Краєзнавство. — 1999. — № 1—4. — С. 12. повторили в доповіді на Міжнародній науково-практичній конференції «Кам'янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв'язків: історія і сучасність», що відбулася 16—17 травня 2003 року в Кам'янці-Подільському Кам'янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв'язків: історія і сучасність: Збірник наукових праць за підсумками міжнародної науково-практичної конференції. — Кам'янець-Подільський, 2004. — С. 4..
Запис під 1196 роком
Одним із записів, який найбільше привернув увагу дослідників тим, що згаданий у ньому Кам'янець можна ідентифікувати з Кам'янцем-Подільським, виявився запис під 1196 роком у Київському літописі: Літопис руський. — К.: Дніпро, 1989. — С. 361.
«Пам'ятна книжка Подільської губернії» на 1859 рік Памятная книжка Подольской губернии на 1859 год. — Каменец-Подольский, 1859. — С. 2., зіславшись на «Журнал Міністерства внутрішніх справ» за 1853 рік Историческая записка о Каменце-Подольском // Журнал Министерства внутренних дел. — Ч. 2. — Санкт-Петербург, 1853. — С. 1—48., назвала 1196 рік найдавнішою згадкою про Кам'янець-Подільський.
Леонід Махновець співвідніс згаданий у цьому епізоді Кам'янець із Кам'янцем-Волинським (на лівому березі Случі). Проте молодий дослідник Олександр Баженов (син професора Льва Баженова), який 2005 року захистив кандидатську дисертацію «Давньоруське Пониззя середини 12 — середини 13 століть: соціально-економічний, військово-політичний і культурно-духовний аспекти» (науковий керівник Іон Винокур) , більше схильний до того, що мова йде про Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв'язків: історія і сучасність: Збірник наукових праць за підсумками міжнародної науково-практичної конференції. — Кам'янець-Подільський, 2004. — С. 31.
Географічна енциклопедія України (1990) — С. 94., економіко-географічний довідник «Міста України» (1990) Ковтун В. В., Степаненко А. В. Города Украины: Экономико-географический справочник. — К.: Вища школа, 1990. — С. 236. подають 1196 рік як одну із найдавніших згадок про Кам'янець-Подільський. Напевне, цю ж дату мала на увазі Тамара Будянська, коли в праці «Замок у Кам'янці-Подільському» (Київ, 1961) писала, що Кам'янець-Подільський уперше згадується у літописах 12 століття Будянська Т. М. Замок у Кам'янець-Подільському. — К., 1961. — С. 3.. Підсумовуючи архітектурно-археологічні дослідження в Кам'янець-Подільській фортеці, 1970 року архітектор Євгенія Пламеницька писала: «Нові дані стають ще одним доказом щодо існування міста Кам'янця-Подільського в давньоруські часи, а також дають підставу вважати, що, коли в Іпатіївському літопису під 1196 роком згадується Кам'янець, то мова йде про Кам'янець-Подільський, хоч деякі дослідники вважають, що в даному разі йдеться про Кам'янець на річці Случ» Пламеницька Є. М. Початкові етапи будівництва Кам'янець-Подільського замку // Матеріали третьої Подільської історико-краєзнавчої конференції. — Львів, 1970. — С. 142—143..