Володи́мир Олексі́йович Щуко́ (17 липня 1878, Берлін, Німецька імперія — 1939, Москва, РРФСР, СРСР) — російський та радянський архітектор, театральний художник та декоратор, академік (з 1911). Один з творців сталінської архітектури.
Звання архітектора отримав 1904 року за спільний з архітектором Андрієм Вайтенсом проєкт «Палац намісника його імператорської величності на Далекому Сході».
В Україні його твір — будинок колишньої Київської губернської земської управи (1913) у стилі української архітектури 18 ст. — згодом перероблений у формах класицизму; конкурсний проєкт вокзалу в Києві (1914) через воєнні події не реалізований.
Кар'єра У 1901 році брав участь у Шпіцбергенській експедиції та експедиціях з вимірювання та обліку пам'яток російської архітектури. У 1905-1907 роках відвідав Константинополь,Грецію та Італію. З 1906 року читав лекції у Школі соціального сприяння мистецтвам. З 1912 року став директором Вищих архітектурних курсів. У 1917-1927 роках займав посаду професора архітектури Академії мистецтв.У 1934 році відвідав Італію, Сполучені Штати Америки, Париж та Лондон.https://prabook.com/web/mobile/#!profile/740287
Обрані твори
Книги В.А. Щуко: рисунки и акварели, Издательство Академии Архитектуры СССР, 1940, 87с.https://books.google.com/books/about/%D0%92_%D0%90_%D0%A9%D1%83%D0%BA%D0%BE.html?hl=ru&id=iDfyoAEACAAJ Родина Перша дружина — Ольга Володимирівна Щуко.
Син — Юрій (Георгій) Щуко, архітектор. Син — Борис Щуко, театральний художник, репресований. Донька — Наталія Щуко. Донька — Марина Щуко, акторка Вологодського драматичного театру, народна артистка РРФСР.
Друга дружина — Олена Михайлівна Леушина.
Донька — Тетяна Щуко, акторка, народна артистка РРФСР.
Сестра — Людмила Олексіївна Щуко (1880—1948 ?(1950).
Племінниця другої дружини — радянська та російська телеведуча Валентина Леонтьєва.
Див.також Іван Жолтовський Гвідо Рені Йофан Борис Михайлович Леонардо да Вінчі
Примітки
Література
Володимир Олексійович Щуко