Гольшанський Михайло Іванович (рус. князь Михаило Иванович Гольшаньскии, ; осінню 1433 року, Вітебськ) — син зрущеного литовського князя, київського намісника Івана Ольгимонтовича й Агрипини Святославни, смоленської княжни. Зарівно, як і брат й отець перед цим, порядкував у Києві (1422 — 1433), творячи, за словами дослідниці О. Русини, місцеву династію.
Життєпис Уперше зринає як один із воєначальників вел. кн. Вітовта під час Великої війни (1409 —1411) супроти орденців.
1422 р. Михайло Іванович став правити в колишньому престольному граді, засвідчивши у новім статусі Мельнський договір. Українська дослідниця О. Русина вважає, що він, як і інші київські правителі з династії Гольшанських були повноправними удільними князями, а не намісникамиРусина, О. Історія Київського князівства XIV - XV ст. у світлі нових даних // Україна крізь віки : Зб. наук. пр. на пошану академіка НАН України, професора Валерія Смолія / Відп. ред. О. Онищенко. - К. : Ін-т історії України НАН України, 2010. - С. 184-202..
Спільно зі своїм братом Семеном був активним учасником боротьби між Сигізмундом (Жигимонтом) Кейстутовичем та Свидригайлом Ольгердовичем за литовський великокнязівський престол. Наприкінці 1432 р. вів бойові дії проти Польщі, тоді ж до нього звертався хан Улу-Мохамед з пропозицією скоординувати дії зі Свидригайлом.
На чолі війська Свидригайла в серпні 1433 року розгромив війська великого князя Сигізмунда під командуванням Петра МонтигердовичаKrupska A. Montygierdowicz Piotr (Petrassius, Pietrasz, Petrasy), (zm. po r. 1456) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/4, zeszyt 91. — S. 675. ); невдовзі перейшов, разом із братом, на бік Сигізмунда Кейстутовича.
У другій половині 1433 року спійманий Свидригайлом у Борисові, як прихильник Сигізмунда Кейстутовича втоплений у Двіні поблизу Вітебська. Польська дослідниця Ґ. Малаховська в ПСБ вказує на помилковість цього твердження, бо в 1439-1448 роках згадується в джерелах його перебування в Червоній РусіMałaczyńska Gertruda. Holszański Michał h. Hippocentaurus (zm. 1448)… — S. 589. .
У 1440-х роках щодо права патронату над Унівським монастирем мав судові суперечки з Сеньком Лопатичем, кожен з яких хотів поставити ігуменом свого кандидатаГрушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 483..
Був одружений з Марією, що, може, походила, з Червоної Русі. В 1440 році дружина подарувала йому села Залунів, Дички, Підкамінь у Галицькій земліAkta grodzkie i ziemskie… — T. 12. — S. 81. — № 807. . 1439 року згаданий як Гольшанський і Бибельський, тому можна припустити, що його дружина — донька Ходка Бибельського.
Примітки
Джерела Małaczyńska G. Holszański Michał h. Hippocentaurus (zm. 1448) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — T. IX/4, zeszyt 43. — S. 589.
Посилання Івакін І. Історичний розвиток Києва XIII — середина XVI ст. Гольшанські (Дубровицькі) . Династії литовських князів . Michał ks. Holszański z Holszan h. Hipocentaur (ID: 7.753.18) .
ПопередникАндрій Гольшанський Князь Київський1422-1433 НаступникМихайло Болобан