«Річкове прибережжя»Від  — «вода» (Китайско-русский словарь: 水 ),  — «берег» (Китайско-русский словарь: 滸 ), і  — «історія», «повість». Також поширена неправильна назва «Річкові заплави», яка є помилковим автоперекладом неточного російськомовного варіанту «Речные заводи» (кит. трад.: 水滸傳, спрощ.: 水浒传, піньїнь: shuǐ hǔ zhuàn, палл.: Шуй ху чжуань) — китайський роман XV століття, заснований на народних оповідях про подвиги й пригоди 108 «шляхетних розбійників» із табору Ляншаньбо у час правління династії Сун. Автор — Ши Найань (кит. трад. 施耐庵; можливо, псевдонім Ло Гуаньчжуна). «Річкове прибережжя» — перший в історії роман в жанрі уся.

Переклади роману японською мовою (Suikoden) відомі з 1757 року. Вийшли також численні адаптації та парафрази роману. Ілюстрації до нього, у жанрі гравюр укійо-е виконали такі відомі автори як Кацусіка Хокусай та Цукіока Йосітосі.

Сюжет Дія відбувається в часи династії Сун. Країну спустошує епідемія, імператор відправив великого маршала Хун Сіня на гору Лонгху, щоб разом з Небесним Вчителем Чжаном молитися про полегшення лиха. Випадково Хун звільняє 108 духів, які втілюються у 108 героїв. Подальші події описують історії цих героїв та як вони зустрічаються.

Ши Цзінь зустрічає Ван Цзіня, викликає його на дуель, зазнає поразки та згодом визнає своїм господарем. Пізніше Ши Цзінь товаришує з трьома героями з гори Шаохуа, внаслідок чого маєток його родини імператорські війська беруть в облогу. Ши Цзінь та його нові троє товаришів проривають облогу. Потім він шукає Ван Цзіня, але випадково потрапляє до зовсім іншого місця та зустрічає Лу Да та свого колишнього учителя Лі Чжуна. Випиваючи разом, вони дізнаються що співака Цзінь Цуйляня шантажує та утискає місцевий хуліган Чжен Ту. Наступного дня Лу Да до смерті б'є Чжен Ту та втікає, щоб згодом стати ченцем.

Лу Да виганяють із монастиря за порушення поведінки і він мандрує, встряючи в різні пригоди. Йому трапляється Ши Цзінь, удвох вони вбивають хуліганів. Лу Чжишень товаришує з Лінь Чжуном, імператорським інструктором зі зброї. Того ж дня дружину Лінь Чжуна переслідує прийомний син Гао Цю, що бажає його молодої дружини. Лу Чжишень рятує Лінь Чжуна від убивства. Пізніше Лінь Чжун зустрічає багатого Чай Цзіня, в маєтку якого переховується від корумпованих імператорських військ. Лінь Чжун довідується про Чжу Гуя, ватажка повстанців з болота Ляншань. Щоб бути прийнятим до банди, він повинен убити тамтешнього мешканця Ян Чжи. Але поєдинок перериває Ван Лунь і Ян Чжи потім убиває нахабу, що хотів украсти його меч. За це його відправляють на військову службу, де Ян Чжи непогано облаштовується.

Лян Шицзе наказує Ян Чжи супроводжувати конвой з подарунками, призначеними на день народження імператорськомк наставнику Цай Цзіну. Розбійник Лю Тан знаходить спільників і вони, приспавши охоронців, захоплюють конвой. Ян Чжи, прокинувшись, тікає та стає розбійником аби уникнути покарання. Чао Гай та його загін теж приєднується до розбійників, убиває Ван Луня та очолює його фортецю на болоті.

У міру розвитку історії до банди злочинців приєднується все більше людей, включаючи військовослужбовців та цивільних чиновників, які втомилися служити корумпованому уряду, а також чоловіків з особливими навичками та талантами. Серед них — У Сун, який зустрічає та вбиває дикого тигра, людоїдів та інших лиходіїв. Окремі історії зрештою складаються докупи до 60-го розділу. До цього веде те, що Сун Цзян, тікаючи від імператорських військ, зустрічає Таємничі Пані, яка ховає його та вручає три томи небесних книг. Сун Цзян змінює Чао Гая на посаді лідера банди після того, як той гине в битві біля фортеці родини Цзен.

Урешті-решт на болоті збираються всі 108 розбійників, у яких втілилися духи. Вони мають великий вплив і військову могутність. Імператорський двір двічі пропонує їм амністію, але обидва рази цьому заважають підступні міністри. Двір послідовно відправляє Гао Цю та Тун Гуаня п'ять разів підкорювати Ляншань, але всі ці спроби були відбиті. Коли Гао Цю захоплюють, нарешті вдається домовитися про амністію. Розбійники розподіляють накопичені багатства серед жителів навколишніх земель.

Розбійники не зупиняються, захоплюють війська Таньчжоу, Цзічжоу, Бачжоу та Ючжоу, знищуючи елітні війська та командирів. Зрештою, за порадою Таємничої Володарки Дев'ятого Неба, вони розгромлюють військо Вуянь Гуана та вбивають його самого. Імператор просить миру та готовий підкоритися як васал. Однак, через погану погоду, епідемію та відкликання імператорським двором лікаря Ань Даоцюаня, розбійники зазнають величезних втрат. Вижило лише 32 командири зі 108. Сун Цзян отримує від імператора посаду військового губернатора та комісара з питань умиротворення. Через пів року його отруюють віроломні міністри. Лу Цзюньї, другий за рангом, також гине, коли його отруюють і він топиться. Але Сун Цзян з'являється уві сні імператору та повідомляє про підступність його міністрів. Прокинувшись, імператор проводить розслідування та наказує побудувати храм для героїв на болоті Ляншань, вірячи, що це забезпечить їхнє покровительство навколишнім землям.

Цензура «Річкове прибережжя» у різні епохи входило до списку заборонених книг у Китаї. Літературний критик Цзінь Шентань часів кінця династій Мін та ранньої Цін скоротив «Річкове прибережжя», видаливши всі розділи, що стосуються амністії, кампанії проти Ляо та придушення Фан Ла. Скорочена версія зробила центральною темою виправдання повстання, але засудження амністії його учасників. Коментарі Цзінь Шентаня вплинули на пізніші інтерпретації роману.

В 1642 Цзо Маоді, секретар-наглядач Управління з контролю за правосуддям, подав меморандум із вимогою спалити примірники книги, але імператор Чжу Юцзянь розпорядився просто суворо заборонити її. В 1753 імператорський указ прямо критикував «Річкове прибережжя» і забороняв переклад роману маньчжурською мовою. В 1754 Ху Дін, цензор округу Фуцзянь, подав петицію про сувору заборону книги, характеризуючи «Річкове прибережжя» як «книгу, що насправді навчає та спонукає до порушення закону»; імператор схвалив петицію. В 1868 Дін Річан, губернатор Цзянсу, запропонував заборонити та знищити примірники «Річкового прибережжя» та інші книги, з чим суд погодився.

Екранізації

Короткометражний німий фільм «» () (Гонконг, реж. Чжан Чен, 1905). «Річкове прибережжя» (水滸傳, Гонконг, 1972). «Вигнанці з боліт» (水浒, КНР, 1983—1986) — телесеріал. «Річкове прибережжя» (水浒传, КНР, 1998) — телесеріал.

Див. також Чотири класичні романи

Посилання Епізоди роману, традиційні китайські ілюстрації.

Примітки