Трудова́ мігра́ція — переміщення працездатної особи з метою працевлаштування на певний термін.

Відповідно до Закону України «Про зовнішню трудову міграцію», трудова міграція — це переміщення громадян України, пов'язане з перетинанням державного кордону, з метою здійснення оплачувальної діяльності в державі перебування.

Види трудової міграції Однією з основних ознак міграції фізичних осіб є перетинання державних кордонів або меж адміністративно-територіальних одиниць — держави, області, міста, району тощо. На цій підставі вирізняють зовнішню та внутрішню міграції. Зовнішню міграцію фізичних осіб, пов'язану з перетинанням державного кордону, називають також міжнародною.

Для виокремлення потоків мігрантів, які прямують з конкретної країни, застосовується поняття еміграція (від  — «виселення», «переселення») — масове переселення з батьківщини в іншу державу; тривале перебування за межами батьківщини внаслідок переселення.

Для потоків у країну — імміграція (від  — «вселення») — в'їзд у державу іноземця чи особи без громадянства на тривале або постійне проживання.

Розрізняють ще міжконтинентальну та внутрішньоконтинентальну міграцію фізичних осіб.

Заробітча́нство — тенденція до територіального переміщення працездатних осіб з метою працевлаштування на певний термін та заробітків.

Праця за кордоном — оплачувана трудова діяльність трудящого-мігранта за кордоном, заради якої він виїжджає за межі країни, громадянином якої є та в якій постійно проживає.

Трудовий мігрант — особа, яка на тимчасовий термін виїжджає займатися, займається (або займалася) оплачуваною діяльністю до іноземної країни.

Член сім'ї трудового мігранта — особа, що перебуває з мігрантом у шлюбі, діти та інші особи, що перебувають на їхньому утриманні та визнаються членами родини відповідного до чинного законодавства країни походження.

За даними Bloomberg, у 2019 році приблизно 20% польських компаній-роботодавців наймають українців на постійній основі або за тимчасовими трудовими договорами. За прогнозами, вже до кінця 2019-го ця цифра виросте до 30%. А всього за приблизними підрахунками в Польщі зараз працює близько 1,5 млн українців, тобто близько 4% від населення країни.

За даними hh.ua, найбільш затребувані в Україні працівники низької кваліфікації — це представники всіх робітничих професій (вантажники, будівельники, трактористи, швачки і т. Д.). Претендентів на такі робочі місця дуже мало: часто на одну вакансію припадає менше одного резюме. Хоча, в середньому, по ринку праці за одну вакансію може змагатися 3-4 здобувача, а в деяких професійних сферах на одне місце претендують до 25 осіб.

Див. також Трудова міграція в Україні Міграційне право Грінкартка Гастарбайтер Трудовий мігрант Економічні мігранти

Примітки

Література

Україна у світових процесах трудової міграції / І. І. Кукурудза, Т. І. Ромащенко ; Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. — Черкаси: ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2012. — 252 с. : іл., табл. ; 21 см. — Бібліогр.: с. 207—239 (307 назв). — 300 пр. — ISBN 978-966-353-267-7 Ukrajinská pracovní migrace v Česku : migrace – remitence – (rozvoj) / Univ. Karlova v Praze ; ed. Dušan Drbohlav. - Praha : Karolinum, 2015. - 282 s. : obr., tab. - Рез.: англ. - Бібліогр. в кінці ст. - ISBN 978-80-246-2995-7

Посилання Міграція робочої сили // Брич, В. Я. Шляхи вдосконалення регулювання зовнішньої трудової міграції населення /В. Я. Брич, П. Г. Шушпанов //Україна: аспекти праці.– 2010.– № 4.– С. 28-30. Чехович С. Б. Елементарний курс міграційного права України: Конспект лекцій: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.: МАУП, 2004. — 216 с. Інтернет-портал для мігрантів Юськів Б. М. Глобалізація і трудова міграція в Європі: монографія / Б. М. Юськів. — Рівне: видавець О. М. Зень, 2009. — 476 с.