О́бласть ( < ) — місцевість, земля, край; частина якоїсь території (країни, держави, материка, суші тощо), виділена для районування за певною особливою ознакою (природними умовами, історичними традиціями, етнічними або економічними особливостями, адміністративно-політичним значенням та ін.), а також географічний простір (район, зона), у межах якого щось розташоване або поширене (зоогеографічна, флористична, геосинклінальна область тощо).
Областю також називаються адміністративно-територіальні одиниці в Україні, Росії (а також в СРСР і Російській імперії), Білорусі, а також у низці інших країн, які виділяються з урахуванням природних і економічних особливостей території, кількості населення, транспортного сполучення тощо.
Області поділяються на райони (в Україні, Білорусі, Казахстані, Киргизстані, Росії, Таджикистані, Узбекистані), етрапи (в Туркменістані), общини (в Болгарії), міста і села (у Вірменії), провінції (в Італії), округи (в Танзанії)
Україна
До складу України входять 24 області: Вінницька: утворена 27.02.1932; частини ввійшли до Київської (1932), Житомирської, Кам'янець-Подільської (1937) і Черкаської (1954), приєднана частина Київської (1937); центр — Вінниця Волинська: утворена 4.12.1939 з Володимирського, Горохівського, Камінь-Каширського, Ковельського, Луцького і Любомльського повітів; центр — Луцьк Дніпропетровська: утворена 27.02.1932; частини ввійшли до Донецької (1932), Миколаївської (1937) і Запорізької (1939); центр — місто Дніпро Донецька: утворена 17.07.1932 з частин Дніпропетровської і Харківської, районів і міст республіканського підпорядкування, у 1938 році розділена на Сталінську і Ворошиловградську; з 3.06.1938 по 9.11.1961 — Сталінська; центр — Донецьк (до 22.07.1932 — Артемівськ) Житомирська: утворена 22.09.1937 з частин Вінницької та Київської; центр — Житомир Закарпатська: утворена 22.01.1946 з території Закарпатської України; центр — Ужгород Запорізька: утворена 10.01.1939 з частин Дніпропетровської і Миколаївської; частина ввійшла до Херсонської (1944); центр — Запоріжжя Івано-Франківська: утворена 4.12.1939 з Городенківського, Долинського, Калуського, Коломийського, Косівського, Надвірнянського, Рогатинського, Снятинського, Станіславського і Тлумацького повітів; до 9.11.1962 — Станіславська; центр — Івано-Франківськ Київська: утворена 27.02.1932; частини передані до Харківської, Чернігівської (1932), Вінницької, Житомирської, Полтавської (1937), Кіровоградської (1939) і Черкаської (1954) областей, Київської міськради (1937, 1988), приєднані частини Вінницької (1932), Полтавської (1954) і Чернігівської (1987) областей; центр — Київ Кіровоградська: утворена 10.01.1939 з частин Київської, Миколаївської, Одеської і Полтавської; частина ввійшла до Черкаської (1954), приєднана частина Одеської (1954); центр — Кропивницький Луганська: утворена 3.06.1938 з частини Донецької; з 3.06.1938 по 5.03.1958 і з 5.01.1970 по 4.05.1990 називалась Ворошиловградською; центр — Луганськ Львівська: утворена 4.12.1939 з Бібрківського, Бродського, Городоцького, Жолкевського, Золочівського, Кам'янського, Львівського, Любачівського, Перемишлянського, Рава-Руського, Радзехівського, Сокальського, Яворівського повітів; частина території відійшла до Польщі (1944), приєднані частина території Польщі (1951), Дрогобицька область (1959); центр — Львів Миколаївська: утворена 22.09.1937 з частин Дніпропетровської та Одеської; частини ввійшли до Запорізької і Кіровоградської (1939), Херсонської (1944), приєднані частини Одеської області (1944, 1954); центр — Миколаїв Одеська: утворена 27.02.1932; частини передані до Миколаївської (1937, 1944, 1954) і Кіровоградської (1939, 1954), приєднані частина Молдавської АРСР (1940) та Ізмаїльська область (1954); центр — Одеса Полтавська: утворена 22.09.1937 з частин Київської і Харківської; частини передані до Кіровоградської і Сумської (1939), Київської і Черкаської (1954); центр — Полтава Рівненська: утворена 4.12.1939 з Дубенського, Здолбунівського, Костопільського, Ровенського і Сарненського повітів; до 11.06.1991 — Ровенська; центр — Рівне Сумська: утворена 10.01.1939 з частин Полтавської, Харківської і Чернігівської, частина відійшла до Чернігівської (1965); центр — Суми Тернопільська: утворена 4.12.1939 з Бережанського, Борщівського, Бучацького, Заліщицького, Збаразького, Зборівського, Капачинського, Кременецького, Підгаєцького, Скалатського, Тарнопольського, Трембовлянського і Чортківського повітів; до 9.08.1944 — Тарнопольська; центр — Тернопіль Харківська: утворена 27.02.1932; частини ввійшли до Донецької і Чернігівської (1932), Полтавської (1937) і Сумської (1939), приєднана частина Київської області (1932); центр — Харків Херсонська: утворена 30.03.1944 з частин Запорізької та Миколаївської; центр — Херсон Хмельницька: утворена 22.09.1937 з частини Вінницької; до 4.02.1954 — Кам'янець-Подільська; центр — Хмельницький (до травня 1941 року — Кам'янець-Подільськ) Черкаська: утворена 7.01.1954 з частин Вінницької, Київської, Кіровоградської і Полтавської; центр — Черкаси Чернівецька: утворена 7.08.1940 з територій Північної Буковини і північної частини Бессарабії; центр — Чернівці Чернігівська: утворена 15.10.1932 з частин Київської і Харківської; частини передані до Сумської (1939) і Київської (1987), приєднана частина Сумської області (1965); центр — Чернігів
Білорусь
До складу Білорусі входять 6 областей (): Берестейська: утворена 4.12.1939 з територій, що відійшли від Польщі; частини передані до Гродненської області і Польщі (1944), приєднані частина Барановицької області і Пінська (1954); центр — Берестя Вітебська: утворена 15.01.1938; частина входила до Полоцької (1944—1954), приєднана частина Молодечненської (1960); центр — Вітебськ Гомельська: утворена 15.01.1938; приєднані частини Бобруйської та Поліської (1954); центр — Гомель Гродненська: утворена 20.09.1944 з частин Барановицької, Берестейської і Білостоцької; приєднані частини Барановицької (1954) і Молодечненської (1960); центр — Гродно Мінська: утворена 15.01.1938; частина передана до Бобруйської (1944), приєднані частини Барановицької і Бобруйської (1954), Молодечненської (1960); центр — Мінськ Могильовська: утворена 15.01.1938; частина входила до Бобруйської (1944—1954); центр — Могильов
Болгарія
Болгарія поділена на 28 областей, утворених 1999 року: Благоєвградська (центр — Благоєвград) Бургаська (Бургас) Варненська (Варна) Великотирновська (Велико-Тирново) Видинська (Видин) Врацька (Враца) Добрицька (Добрич) Габровська (Габрово) Кирджалійська (Кирджалі) Кюстендилська (Кюстендил) Ловецька (Ловеч) Монтанська (Монтана) Пазарджицька (Пазарджик) Перницька (Перник) Плевенська (Плевен) Пловдивська (Пловдив) Разградська (Разград) Русенська (Русе) Силистринська (Силистра) Сливенська (Сливен) Смолянська (Смолян) Софійська (Софія) Місто Софія (Софія) Старозагорська (Стара Загора) Тирговиштська (Тирговиште) Хасковська (Хасково) Шуменська (Шумен) Ямболська (Ямбол)
Області, які були перейменовані або скасовані: Нижче перераховані області, які існували в 1987—1999 роках (у дужках зазначені області, які утворилися в 1999 році): Бургаська (Бургаська, Сливенська, Ямболська) Варненська (Варненська, Добрицька, Шуменська) Ловецька (Велико-Тирновська, Габровська, Ловецька, Плевенська) Михайловградська (1987—1993, Монтанська) Монтанська (1993—1999; Видинська, Врацька, Монтанська) Пловдивська (Пазарджицька, Пловдивська, Смолянська) Разградська (Разградська, Русенська, Силистренська, Тирговиштська) Софійська (Благоєвградська, Кюстендилська, Перницька, Софійська) Місто Софія Хасковська (Кирджалійська, Старозагорська, Хасковська)
Вірменія Вірменія поділена на 10 областей (марзів) та міста зі спеціальним статусом — Єревана (столиця), утворених 7 листопада 1995 року: Арагацотн (марз утворений на території Апаранського, Арагацького, Аштаракського і Талінського районів), центр — Аштарак Арарат (утворений на території Араратського, Арташатського і Масіського районів), центр — Арташат Армавір (утворений на території Армавірського, Баграмянського і Ечміадзінського районів), центр — Армавір Вайоц-Дзор (утворений на території Вайкського і Єхегнадзорського районів), центр — Єхегнадзор Гегаркунік (утворений на території району імені Камо, Варденіського, Красносєльського, Мартунінського і Севанського районів), центр — Гавар Єреван (утворений на території Єреванської міськради), центр — Єреван Котайк (утворений на території Котайкського, Наїрійського і Разданського районів), центр — Раздан Лорі (утворений на території Гугаркського, Спітакського, Степанаванського, Таширського і Туманянського районів), центр — Ванадзор Сюнік (утворений на території Горіського, Капанського, Мегрінського і Сісіанського районів), центр — Капан Тавуш (утворений на території Іджеванського, Ноємберянського і Таушського районів), центр — Іджеван Ширак (утворений на території Амасійського, Анійського, Артікського, Ахурянського і Ашоцького районів), центр — Гюмрі
Італія Італія поділена на 20 областей (із них 5 автономних, позначені зірочкою) (): Абруцці (центр — Л'Аквіла) Апулія (Барі) Базиліката (Потенца) Валле-д'Аоста* (Аоста) Венеція (Венеція) Емілія-Романья (Болонья) Калабрія (Катандзаро) Кампанія (Неаполь) Лаціо (Рим) Лігурія (Генуя) Ломбардія (Мілан) Марке (Анкона) Молізе (Кампобассо) П'ємонт (Турин) Сардинія* (Кальярі) Сицилія* (Палермо) Тоскана (Флоренція) Трентіно-Альто-Адідже* (Тренто) Умбрія (Перуджа) Фріулі-Венеція-Джулія* (Трієст)
Казахстан
До складу Казахстану входять 14 областей ():
Акмолинська: утворена 24.04.1961 в складі Цілинного краю, з 19.10.1965 самостійна; частини ввійшли до Кокчетавської (1944), Тургайської областей (1970, 1990), Астанинської міськради (1998), приєднані частини Тургайської (1988, 1997) і Північноказахстанської (1999); раніше існувала 14.10.1939—26.12.1960; з 24.04.1961 по 6.07.1992 — Цілиноградська; центр — Кокшетау (до 22.04.1999 — Астана) Актюбінська: утворена 10.03.1932; частини ввійшли до Кустанайської (1936), Кзил-Ординської (1938); центр — Актобе Алматинська: утворена 10.03.1932 з частини території колишньої Джетисуйської губернії; частини ввійшли до Джамбульської (1938), Семипалатинської (1939); з частини була утворена Талди-Курганська область (1944—1959, 1967—1997); до 28.01.1993 — Алма-Атинська; центр — Талдикорган (до 22.09.2001 — Алмати) Атирауська: утворена 15.01.1938 з частини Західно-Казахстанської; з частини була утворена Мангишлацька (1973—1988, 1990); до 9.10.1991 — Гур'євська; центр — Атирау Жамбилська: утворена 14.10.1939 з частин Алма-Атинської і Південно-Казахстанської; до 4.05.1993 — Джамбулська; центр — Тараз Західно-Казахстанська: утворена 10.03.1932; з частини утворена Гур'євська (1938); з 3.05.1962 по 6.07.1992 — Уральська; центр — Уральськ Карагандинська: утворена 10.03.1932; частини ввійшли до Північноказахстанської (1936), Павлодарської (1938), Акмолінської (1939) і Джезказганської (1939), Семипалатинської (1990); приєднані Каркаралінський округ (1937); Жезказганська область (1997); центр — Караганда (до 29.07.1936 — Петропавловськ) Кизилординська: утворена 15.01.1938 з частин Актюбінської та Південно-Казахстанської; до 17.06.1997 — Кзил-Ординська; центр — Кизилорда Костанайська: утворена 29.07.1936 з частин Актюбінської і Карагандинської; частина входила до Тургайської (1970—1988, 1990—1997); до 17.06.1997 — Кустанайська; центр — Костанай Мангістауська: утворена 17.08.1990 з частини Гур'євської; раніше існувала 20.03.1973—2.06.1988; центр — Актау Павлодарська: утворена 15.01.1938 з частин Карагандинської і Східноказахстанської; центр — Павлодар Південно-Казахстанська: утворена 10.03.1932; частина ввійшла до Джамбульської (1939), приєднана частина Сирдар'їнської області Узбецької РСР (1971); з 3.05.1962 по 6.07.1992 — Чимкентська; центр — Шимкент