Канада — північноамериканська країна, що займає всю північну частину континенту . Загальна площа країни — 9 984 670 км² (2-ге місце у світі, 1-ше на континенті), з яких на суходіл припадає 9 093 507 км², а на поверхню внутрішніх вод — 891 163 км². Площа країни трохи більша за площу США.

Етимологія Офіційна назва — Канада (). Назва країни походить від ірокезького слова каната, що означає селище, поселення. Ця назва відносилася до індіанського селища Стадакона (), поселення поруч із сучасним Квебеком. Вже 1545 року в європейських книжках та на картах увесь регіон було прийнято називати Канадою. На політичній карті назва Канада з'явилась 1791 року, коли згідно з конституційним актом, прийнятим британським парламентом, були утворені володіння Нижня і Верхня Канади, які об'єднались 1841 року.

Історія дослідження території

Географічне положення Канада — північноамериканська країна, що межує лише з однією державою: на півдні — з США (спільний кордон — 8893 км, включно з 2477 км кордону з Аляскою). Канада — найбільша країна світу, що межує лише з однією іншою державою. Загальна довжина державного кордону — 8893 км, це найдовший у світі державний кордон який не охороняється. Девіз Канади «Від моря до моря» повністю відповідає географічним реаліям. Канада на півночі омивається водами Північного Льодовитого океану; на заході — Тихого; на сході — Атлантичного. Загальна довжина морського узбережжя 202,08 тис. км; це найдовша берегова лінія серед усіх країн світу. Це сприяє розквіту торгівлі як на сході, так і на заході країни. Від 1925 року Канада відстоює свої права на сектор Арктики між меридіанами 60° і 141° західної довготи до Північного полюса; проте, ці права не є загальновизнаними. Прогнозне літнє танення морського льоду Північного Льодовитого океану відкрило б новий торговий шлях через Північно-Західний прохід.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76).

Крайні пункти

Канада лежить між 83°6′40′′ і 41°40′35′′ паралелями північної широти, 141°00′ і 52°37′ меридіанами західної довготи.

Крайні пункти: крайня північна точка — мис Колумбія () на острові Елсмір ; крайня південна точка — острів Мідл () на озері Ері ; крайня західна точка — Прикордонний пік №187 на канадсько-американському (Юкон—Аляска) кордоні () ; крайня східна точка — мис Спір () на острові Ньюфаундленд .

Крайні пункти материкової частини: крайня північна точка — мис Мерчисон () на півострові Бутія ; крайня південна точка — мис Пілі () на озері Ері ; крайня західна точка — Боундарі-Пік №187 на канадсько-американському (Юкон—Аляска) кордоні () ; крайня східна точка — мис Сент-Чарльз () на півострові Лабрадор .

Час

Час у Канаді: UTC-5 (-7 годин різниці часу між Оттавою і Києвом). Літній час вводиться другої неділі березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в першу неділю листопада переводом годинникової стрілки на 1 годину назад. Територія Канади лежить у 6 годинних поясах: UTC-8 (Тихоокеанське узбережжя); UTC-7; UTC-6; UTC-5; UTC-4; UTC-3,5 (острів Ньюфаундленд).

Геологія

Сейсмічність

Вулканізм

Рельєф

Середні висоти — 487 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Логан (5959 м).

Рельєф Канади дуже різноманітний. Основну частину країни займають рівнини прерій і плато Канадського щита з висотами 300—1500 м. На захід від прерій розташовуються континентальні низовини Британської Колумбії і Скелясті гори (частина Кордильєр, найвища точка — гора Логан, 5959 м), на сході, від півдня від Квебека до приморських провінцій, підносяться Аппалачі. На північ від цієї області знаходиться обширний Канадський щит, скельний регіон, очищений останнім льодовиковим періодом, позбавлений родючих земель, багатий мінералами, озерами і річками. На сході Канади річка Святого Лаврентія впадає у затоку Святого Лаврентія, де знаходиться острів Ньюфаундленд, а острів Принца Едварда знаходиться на південь від нього. Нью-Брансвік і Нова-Скотія розділені затокою Фанді, яка знаменита найвищими припливами у світі. Ці чотири приморські провінції розташовані на схід від Квебека. Онтаріо і Гудзонова затока розташовані в центрі Канади, тоді як від Манітоби на захід через Саскачеван і Альберту розкинуті обширні рівнини канадських прерій аж до Скелястих гір, які відокремлюють їх від Британської Колумбії. На північ від 60-ї паралелі розташовані три канадських території — Нунавут, Північно-західні території і Юкон, — усипані численними озерами (найбільші з яких Велике Ведмеже і Велике Невільниче) і перетнуті щонайдовшою річкою в країні — річкою Маккензі. До того ж, континентальні землі Канадської Півночі з півночі граничать з великим архіпелагом, Канадським Арктичним архіпелагом, що включає деякі з найбільших островів світу. Протоками між цими островами проходить Північно-Західний прохід з Лабрадорського моря до моря Бофорта, повз Баффінову затоку. Крім того, в цьому регіоні, між островами Королеви Єлизавети, знаходиться північний магнітний полюс.

Узбережжя

Острови

Клімат

Основними факторами канадського клімату є розкид по широті (від паралелі 43° пн. ш. до 80° пн. ш.), перешкоди на заході західному масопереносу вологи з Тихого океану у вигляді високих Скелястих гір, протяжність континентальних територій на відносно високих широтах, що призводить до сильного охолодження взимку, і близькість Північного Льодовитого океану, що робить літо прохолодним. Канадський клімат характеризується холодною зимою і прохолодним або помірним і вологим літом з великою тривалістю дня. Клімат і температури сильно змінюються залежно від регіону. Територія Канади лежить у трьох кліматичних поясах, з півночі на південь: полярному, субполярному і помірному.

Над Канадським Арктичним архіпелагом і на берегах Північного Льодовитого океану весь рік панують полярні повітряні маси. Поверхня скута кригою цілий рік. Морозні зима й літо, опадів мало. Арктичний клімат (ET за класифікацією Кеппена), найвища середньомісячна температура не досягає і 10 °C, зима приблизно така ж холодна, як і в континентальній області.

Південніше (провінції Юкон, Нунавут, Північно-Західні території) влітку переважають помірні повітряні маси, взимку — полярні, проте рівнинний рельєф не заважає останнім вторгатися далеко на південь навіть влітку. Чітко відстежується сезонна зміна переважаючих вітрів. Найбільші на планеті річні амплітуди температури повітря. Взимку у горах набагато тепліше ніж внизу в долинах. Зона утворення багаторічної мерзлоти; на водоймах крига (на річках влітку може зберігатись у вигляді полію). В акваторії Гудзонової затоки і протоки, південь Баффінової Землі, північного краю півострова Лбарадор (півострів Унгава) суворий субполярний клімат пом'якшує вплив Атлантичного океану. Досить великі річні амплітуди температури повітря, прохолодне сире літо з туманами на узбережжях, вітряна волога зима.

Південна смуга провінцій лежить у помірному кліматичному поясі. Цілий рік Перевалюють помірні повітряні маси, західний масоперенос, проте рівнинні частини відкриті вторгненню як арктичних, так і тропічних повітряних мас. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Холодна сніжна зима; на узбережжях відносно тепла зима з нестійкою погодою, штормовими вітрами. Відносно прохолодне літо з більш ясною погодою, на узбережжях — прохолодне з частими туманами. Розподіл атмосферних опадів зменшується зі сходу на захід, різко збільшуючись знов на тихоокеанському узбережжі. На більшій частині території клімат холодний або дуже холодний типу Dxx за класифікацією Кеппена; у південній частині, наближеній до американського кордону, літо дещо тепліше і довше; на півночі — коротше і прохолодніше. Вологість від незначної в преріях до помірної на півночі і в центрі присутня весь рік з переважанням літніх опадів. За класифікацією Кеппена таке літо на півдні відзначається Dfb (помірне літо), на півночі — Dfc (прохолодне літо). На південному сході атлантичний вплив трохи пом'якшує зиму, але проте підсилює атмосферні опади, що призводить до рясних снігопадів, при цьому розподіл опадів трохи різниться у різних областях: вони можуть розподілятися рівномірно по всьому році (Квебек) або навіть переважати взимку в безпосередній близькості до океану (Ньюфаундленд і Нова Шотландія). На заході зони континентального клімату з помірним і сухим літом (рідкісний вид Dsb) розташовуються в гірських областях Канадських скелястих гір, Берегового хребта, гір Маккензі.

Неподалік Скелястих гір на американському кордоні в Саскачевані, в Саскатуні, знаходяться зони холодного напівпустельного клімату (Bsk за класифікацією Кеппена), захищені від західних вітрів. На західному узбережжі — вузькій області на захід від Скелястих гір — клімат м'якше і більш помірний, завдяки океанічному впливу. Зима там дуже волога; на півдні літо помірне (Cfb за класифікацією Кеппена), на півночі — прохолодне (Cfc за класифікацією Кеппена). Однак цей клімат не поширюється глибоко на континент, оскільки цьому заважають Скелясті гори.

Канада є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Річки

Річки країни належать басейнам Північного Льодовитого (північний захід), Тихого (на захід від Кордильєр) і Атлантичного океанів (центр і схід). У Канаді протікає багато великих річок (наведені із заходу на схід): Фрейзер і Колумбія в Британській Колумбії. Маккензі (4241 км) на Північно-Західних територіях, це найбільша річка країни, витрати води становить 10 300 м³/с, що приблизно дорівнює витраті води річки Св. Лаврентія. Вона впадає в море Бофорта на півночі. Нельсон в Манітобі. Річка Святого Лаврентія — важливий судноплавний шлях, що дозволяє увійти глибоко всередину північноамериканського материка. Європейцям її відкрив Жак Картьє. Вона протікає на півдні Квебека, і саме завдяки їй була так щільно заселена канадська територія на півдні Квебека і Онтаріо. Раніше на її місці розташовувалося море Шамплена, назване в наш час в честь великого французького дослідника і засновника міста Квебек Самюеля де Шамплена, хоча до його відкриття він не мав відношення. На її берегах розташовані Монреаль, Лаваль, Труа-Рів'єр, Квебек, Леві, Сет-Іль і Рімускі. Черчилл в Ньюфаундленді. Сент-Джон, що впадає в затоку Фанді в Нью-Брансвіку.

Канада багата ріками з великою витратою води, що робить можливим використання гідроенергії. До того ж, великі області незаселені. Це спрощує втілення великих проєктів, які передбачають великі водосховища. Між 2000 і 2002 Канада була найбільшим у світі виробником гідроенергії, виробляючи близько 337 млрд кіловат-годин щорічно. За нею слідувала Бразилія з 286 мільярдами кіловат-годин. Основними провінціями-виробниками були Онтаріо, Манітоба, Квебек, Британська Колумбія та Ньюфаундленд і Лабрадор. Три останніх вживали, в основному, електрику свого власного гідроенергетичного виробництва. Квебек був, до того ж, найбільшим виробником енергії, приблизно в три рази перевершуючи Британську Колумбію (другу з виробництва гідроенергії провінцію). Ла-Гранд, Манікуаган і Черчилл — три канадських річки, на яких розташовані найпотужніші греблі країни. В інших провінціях переважають інші способи виробництва електрики.

Озера

У Канаді більше озер, чим в будь-якій іншій країні світу. Найбільші озера: система Великих озер, Велике Ведмеже, Велике Невільниче, Вінніпег, Атабаска.

Морські канали