Лу́ція Генрика Марія Харевіче́ва (Харевічо́ва, Харе́вич, до шлюбу Стшелецька; {lang-pl|Łucja Henryka Marja Charewiczowa}}; 12 серпня 1897, Чесанів, Австро-Угорщина — 17 грудня 1943, Аушвіц, Польща) — польська науковиця, історик, архівістка, доктор філософії, дослідниця історії Львова, хранителька Львівського історичного музею, активна діячка Товариства шанувальників міста Львова.

Родина Народилася в родині дрібного урядовця Яна Стшелецького та його дружини Цезарини, до шлюбу Микуловської (деякі дослідники вважають, що мати Луції була українкою за походженнямОлександр Шишка Єдина і неперевершена // Галицька брама. — № 9-10 (57-58). — жовтень 1999.). Шкільні роки провела в Чесанові, Ярославі та Перемишлі, але гімназійний атестат отримала лише 1918 року у Львові.

Навчання В 1919 році Луція Стшелецька вступає до Краківського університету, а згодом продовжує навчання вже у Львівському університеті на історичному факультеті. Ще в студентські роки (з 1921 року) розпочинає дослідницьку роботу під керівництвом професора Яна Птасьника, чия наукова школа була відомою далеко за межами Польщі. Висока кваліфікація керівника, його вимоги і ставлення до історичної науки, вміння працювати з першоджерелами і архівами забезпечили Луції належний рівень професіоналізму. 1924 року вона здобуває ступінь доктора філософії, а наступного року видає монографію «Торгівля у середньовічному Львові», в якій опубліковані результати її досліджень 1921—1924 років.

Наукова, викладацька і громадська діяльність Після закінчення університету деякий час працювала викладачкою історії та латини в гімназії Софії Стшалковської у Львові (нині Ліцей № 6 Львівської міської ради). В ці часи вона мешкала на вул. Академічній, 11. У 1926 році перебувала на стажуванні у Франції, де вивчала спеціальний курс історії та культури міст. Набуті знання на довгі роки визначили спеціалізацію вченої. Після повернення до Львова вона досліджувала історію розвитку Львова у всіх її аспектах: торгівля, право, міжетнічні та міжконфесійні стосунки, ремесла, економіку та будівництво, а також минуле визначних осіб, чиє життя та діяльність були пов'язані зі Львовом.

Рішенням Ради гуманітарного відділу Львівського університету з 1937 року Харевічева стала доцентом історії міст і їхньої культури. 16 червня 1931 року доктор Луція Харевічева була призначена на посаду куратора фондів Історичного музею у Львові. Багато часу працювала в Архіві міста Львова, досліджуючи історію міст і їх розвиток. Здійснювала також упорядкування та проводила каталогізацію та інвентаризацію фондів Архіву міста Львова.

У 1924, 1926—1938 роках була секретарем редакції журналу «Kwartalnik Historyczny» (). 1934 року Луцію Харевічову було обрано почесним членом історично-філософського відділу Наукового товариства у Львові. 21 січня 1935 року стала співробітницею історичної комісії Польської академії мистецтв.

1940 року виконувала обов'язки заступниці директора з наукової частини Історичного музею у Львові.

Роки окупації Після німецько-радянського поділу Польщі у 1939 році Л. Харевичева деякий час працює доцентом Львівського університету і продовжує роботу в Історичному музеї. Її чоловік, капітан Війська Польського Здіслав Харевич, пропав безвісти під час бойових дій. В 1940 році Л. Харевічева перебирається до Варшави, яка перебувала в зоні німецької окупації. Про цей період її життя збереглося дуже мало відомостей, відомо лише, що вона брала участь у таємному навчанні польської молоді, за що була арештована гестапо у липні 1943 року та ув'язнена в сумнозвісному Пав'яку — варшавській політичній в'язниці, яку німецькі окупанти перетворили на гестапівську катівню. З в'язниці Л. Харевічеву перевели до концтабору Аушвіц, де вона померла від епідемічного висипного тифу 17 грудня 1943 року.

Відзнаки, нагороди 1928 року нагороджена медаллю до десятої річниці відновленої незалежності Польщі. За заслуги у громадській діяльності 11 листопада 1938 року нагороджена Золотим Хрестом заслуги.

Праці і публікації Розвідки, публікації та особистий архів Луції Харевичової й у XXI столітті є важливими джерелами для істориків, про що свідчить кількість цитувань у науковій періодиці, монографіях та дисертаціях сучасних істориків.

Найважливішими працями Л. Харевічевої вважаються «Чорна кам'яниця та її мешканці», «Історіографія та шанування Львова», «Торгівля в середньовічному Львові» та «Жінка в стародавній Польщі», які є найцитованішими у науковій і популярній літературі.

Перелік вибраних праць «Handel Lwowa z Mołdawią i Multanami w wiekach średnich» (; 1924) «Handel średniowiecznego Lwowa» (; 1925) «Ograniczenia gospodarcze nacyj schizmatyckich i Żydów we Lwowie XV i XVI wieku» (; 1925) «Dzieje miasta Złoczowa» (; 1929) «Dziesięciolecie badań nad dziejami miasta Lwowa» (; 1929) «Lwowskie organizacie zawodowe za czasów Polski przedrozbiorowej» (; 1929) «Klęski zaraz w dawnym Lwowie» (; 1930) «Zamki króla Jana III w Małopolsce Wschodniej» (; 1934) «Wodociągi starego Lwowa 1404—1663» (; 1934) «Czarna Kamienica i jej mieszkańcy» (; 1935) «Z przeszłości Lwowianek» (; 1935) «Muzeum Historyczne miasta Lwowa: przewodnik po zbiorach (; 1936) «Ukraiński ruch kobiecy» (; 1937 — під псевдонімом Ц. Мікуловська (), як псевдонім використала дошлюбне прізвище матері) «Historiografia i miłośnictwo Lwowa» (; 1938) «Kobieta w dawnej Polsce» (; 1938)

Примітки

Джерела Ольшевска-Пазижина Г. Мій Львівський мікрокосмос // Ї. — 2008. — Ч. 52. Українські архівісти (XIX—XX ст.) : Біобібліографічний довідник / Держ комархів України. УНДІАСД; Упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько та ін. — К., 2007. — 752 с. — ISBN 978-966-625-050-9. Харевич Луція, Генрика Марія, Українські архівісти. Біобібліографічний довідник. Випуск перший (XIX ст. — 1930-ті рр.). — К.: Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів України, Український державний науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. — 1999. — С. 334—335. Шишка О. Єдина і неперевершена // Галицька брама. — 1999. — № 9—10 (57—58) (жовтень). Suchmiel J. Łucja Charewiczowa, 1897—1943: życie i dzieło. — Częstochowa: Wydawnictwo Wyższej Szkoły Pedagogicznej, 2001. — 159 s. — ISBN 8370987389.

Посилання Ростислав Крамар Епідемії у Львові в дослідженнях Луції Харевич, або Чому варто читати старі книжки про давні пошесті Historica Leopolitansis Лукії Харевич