Берлінський метрополітен () складає разом з Берлінською міською електричкою, трамваями і автобусами основу громадського транспорту столиці Німеччини.
Найстаріше в Німеччині берлінське метро було відкрито в 1902 році. У проєктуванні берлінського метро брав активну участь Вернер фон Сіменс.
На 2009 рік мережа берлінського метро має 173 станції та 9 ліній (також була лінія U55, яка згодом з'єдналася з лінією U5) завдовжки з 145,5 км. Близько 80% колій знаходяться під землею. Кількість перевезених пасажирів становить близько 457,9 мільйонів пасажирів на рік. Поїзди метро за рік сумарно долають 130 мільйонів кілометрів. У системі використовується стандартна європейська ширина колії та живлення потягів від контактної рейки.
Лінії Лінія Шлях Початок дії Довжина в км Станції Підземних. U1 Uhlandstraße ↔ Warschauer Straße 1902 до 1926 8,81 км 13 5 станцій U2 Pankow ↔ Ruhleben 1902 до 2000 20,72 км 29 21 станція U3 Nollendorfplatz ↔ Krumme Lanke 1913 до 1929 11,94 км 15 9 станцій U4 Nollendorfplatz ↔ Innsbrucker Platz 1910 2,86 км 5 5 станцій U5 Alexanderplatz ↔ Hönow 1930 до 1989 18,36 км 20 11 станцій U55 Центральний вокзал ↔ Brandenburger Tor 2009 1,37 км 3 3 станції U6 Alt-Tegel ↔ Alt-Mariendorf 1923 до 1966 19,89 км 29 26 станцій U7 Rathaus Spandau ↔ Rudow 1924 до 1984 31,76 км 40 40 станцій U8 Wittenau ↔ Hermannstraße 1927 до 1996 18,04 км 24 24 станцій U9 Rathaus Steglitz ↔ Osloer Straße 1961 до 1976 12,52 км 18 18 станцій Зараз Берлінське метро налічує 9 основних ліній з численними відгалуженнями довжиною 145,5 км зі 173 станціями. Найдовшою лінією є U7, її довжина становить 32 км. Вона ж є найдовшою повністю підземною лінією в Німеччині.
В годину пік поїзди ходять з трьох- або чотирихвилинними перервами, решту часу кожні 5 чи 10 хвилин. Починаючи з 2003 року були введені нічні лінії (на всіх маршрутах, окрім U4) у ніч з п'ятниці на суботу і з суботи на неділю з 15-хвилинними інтервалами. В інші дні тижня за маршрутами метро ходять нічні автобуси, один раз на 15 хвилин.
Історія
Берлінський метрополітен є першим метрополітеном у Німеччині і одним із перших метрополітенів континентальної Європи. Його історія почалася 1880 року з пропозиції Вернера фон Сіменса побудувати в Берліні мережу міських поїздів, що пройде під землею і на естакадах. Після дискусій, що тривали до 1896 року, почалося будівництво Берлінського метро. Перша лінія була побудована повністю як надземна залізниця і проходила по естакадах. Вона була відкрита 15 лютого 1902 року і з'єднала між собою Штралауер Тор () і Зоологічний сад, із невеликим відгалуженням на Потсдамську площу. До кінця року залізниця була продовжена: до 14 серпня на схід до Варшавського мосту () і до 14 грудня на захід до площі Ернста Рейтера ().
Оплата проїзду Метро Берліна поділено на тарифні зони, від яких залежить вартість проїзду. Одноразовий квиток в зоні AB (в центр міста та прилеглих районах) коштує 3,20 EUR, в зоні BC (прилеглі райони та околиці міста) – 3,80 EUR, у всіх зонах ABC – 4,00 EUR. Квиток дійсний дві години у всіх видах громадського транспорту. Крім того є квитки: на три зупинки вартістю 2,20 EUR, на 1 день – 9,50 EUR, на 7 днів – 39,00 EUR. Також є одноденний груповий квиток на 5 осіб вартістю 29,00 EUR. Діти віком до 6 років можуть користуватися Берлінським метро безкоштовно. Для дітей віком від 6 до 14 років пропонуються спеціальні дисконтні тарифи.
Галерея
Мапа
Примітки
Посилання Берлінський метрополітен на UrbanRail.net Фотографії всіх станцій на UrbanRail.net Інтерактивна карта метро Берліна