Кенота́ф (, від — порожній і — гробниця) — символічна могила, у якій нема небіжчика.
Опис Споруджується як спомин про людину, що загинула (пропала безвісти, потонула і т. д.) у важкодоступному місці, а тіло втрачене або його пошук може призвести до нових жертв і не може бути поховане на батьківщині. Також кенотаф встановлюється, якщо тіло піддане кремації, а порох розвіяний.
В Україні відомі кенотафи скіфського часу, періоду пізньоримського часу в черняхівській культурі та періоду Київської Русі. Звичай споруджувати кенотафи зберігся донині на заході України — символічні стрілецькі чи упівські могили. Невеликі хрести на місцях загибелі людей внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
Галерея
Див. також Могила невідомого солдата
Примітки
Література
М. Бігус. Кенотаф //
Посилання