Себастіан з Фельштина (також Roxolanus z Felsztyna (1480—1490, м. Фельштин, нині с. Скелівка, Україна — 1544—1549, Сянок, нині Польща) — польський композитор, теоретик музики українського походження.
Біографія
Народився в містечку Фельштин недалеко від Самбора. Завдяки підтримці роду Гербуртів отримав ґрунтовну освіту. Після теологічних студій в Перемишлі навчався на відділі вільних мистецтв (artes liberales) Ягеллонського університету в Кракові. Згодом став професором Ягеллонського університету. Припускають, що близько 1528 року (з огляду на теологічну освіту) прийняв духовний сан і провадив душпастирську діяльність у Фельштині, Пермишлі та Сяноку. При цьому однак не поривав тісних контактів з Краковом, куди постійно приїздив для презентації та публікації своїх творів та теоретичних праць. Три композиції авторства Себастіана з Фельштина були включені до сталого репертуару Капели Рораристів що існувала в Кракові при королівській катедрі на Вавелі.
Творчість
Одразу ж після закінчення навчання в Ягеллонському університеті розпочав активну композиторську та педагогічну діяльність. Особливу популярність приніс йому підручник з основ літургійного співу під назвою «Opusculum musice compilatur noviter», що був виданий імовірно 1515 року і до 1539-го п'ять разів перевидавався. Однак надзвичайно вагомими в історії розвитку музично-теоретичної думки як у Польщі, так і в Україні, є ряд трактатів Себастіана з Фельштина, присвячених григоріанському хоралу, проблемам багатоголосся та мензуральної нотації. Серед найважливіших теоретичних праць можна назвати: Opusculum musice mensuralis (Краків, 1517) Modus regulariter accentuandi lectiones (Краків, 1518) Opusculum musices noviter congestum De musica dialogi VI (Краків, 1536) Directiones musicae ad cathedralis ecclesia Premislensis usum (Краків, 1543) De inventoribus musicae
Водночас, завдяки своїм композиціям, Себастіан з Фельштина вважається одним з найвидатніших творців польського музичного ренесансу. Писав переважно релігійну вокальну музику. Його мотети, що збереглись до наших днів, є найстарішими зразками чотириголосної поліфонії в Польщі та Україні. Найголовніші музичні твори це: Alleluja ad rorate cum prosa Ave Maria Alleluja felix es sacra virgo Maria Popule meus Prosa ad RorateНайвідомішим серед його учнів був Мартин Леополіта (Martinus Leopolita, Marcin Leopolita, (нар. бл. 1530 (іноді вказують 1540) — помер бл. 1589)), який в 1560-64 був придворним музикантом короля Сигізмунда II Августа. Під його впливом також творили: Миколай з Кракова (Mikołaj z Krakowa), Христофор Борек (Krzysztof Borek), Вацлав з Шамотуль (Wacław z Szamotuł), Мартин Вартецький (Marcin Wartecki), Христофор Клабонь (Krzysztof Klabon), Томаш Шадек (Tomasz Szadek), Мартин Палігон (Marcin Paligon), Валентин Гавара (Walentyn Gawara) та багато інших.
Творчість Себастіана з Фельштина справила також значний вплив на розвиток української музичної культури, зокрема, у становленні багатоголосного церковного співу.
Література Корній Л. Історія української музики, частина 1. — Київ — Харків — Нью-Йорк : В-во М. П. Коць, 1996. — С. 100 Stępień B.'' Sebastian z Felsztyna // Kamerton. — 2005. — № 1—2 (48—49). — S. 242—245. —