Оса́нна (Ошана, — спаси, ми молимо) — урочистий молитовний вигук (коротка молитва), що первісно була хвалебним вигуком.
Старий заповіт Вираз «осанна» зустрічається в псалмі 117-м. У перекладі Огієнка «осанна» замінена на: Євреї вигукують його під час святкової вдячної молитви.
Новий заповіт В Новому Заповіті вираз «осанна» зустрічається при опису входу Господнього у Єрусалим: А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!() А ті, що йшли перед Ним і позаду, викрикували: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я!() А другого дня, коли безліч народу, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус, то взяли вони пальмове віття, і вийшли назустріч Йому та й кричали: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Цар Ізраїлів! ()
Вираз «осанна» включений у піснеспів Санктус, що входить до складу євхаристичних молитов практично всіх стародавніх літургій, як західних, так і східних. У богослужіннях українських церков цей піснеспів звучить так: «Свят, свят, свят, Господь Саваоф! Повні небеса і земля слави Твоєї! Осанна в вишніх! Благословен, хто йде в ім'я Господнє! Осанна в вишніх!».
Література Библейский словарь В. П. Вихлянцева. Богослужение православной церкви (репринтное издание 1912 года). : Даръ, 2005.