Іродіо́н Журакі́вський або Іван Журакі́вський (? — 8 жовтня 1736, Київський Межигірський монастир, Україна) — український церковний діяч, політик, освітянин. Випускник Києво-Могилянської Академії. Архієпископ Чернігівський та Новгород-Сіверський безпатріаршої РПЦ.

Біографія Іван походив з шляхетського роду герба «Сас», основоположником якого був сотник Сосницький Чернігівського полку Михайло Жураківський. Закінчив повний курс навчання у Києво-Могилянській Академії на початку 1680-тих рр.

1685 р. висвячено на диякона Київського Межигірського монастиря, 1687 р. — на ієромонаха, 1690 р. — намісник цього монастиря.

1709 р. опинився у змові з колишнім протектором України — царем Петром І (Романовим). Здійснив шпигунську місію на Запорізьку Січ для розірвання союзу Гетьманщини та Січі, перетягнення низовиків на бік окупаційної московської владиКиєво-Могилянська академія в іменах, XVII — XVIII ст.: Енцикл. вид. / Упоряд. З. І. Хижняк; За ред. В. С. Брюховецького. — К.: Вид. дім «КМ Академія», 2001. — С. 210. . Історик В. Литвин прямо називає монаха Іродіона агентом Петра ІВолодимир Литвин. Лівобережна та Слобідська Україна як театр бойових дій: від Батуринського погрому до Полтавської битви. Його місія — дарма, що невдала — була оцінена Москвою: він нагороджений саном архімандрита, піднесено статус самого Межигірського монастиря.

1721 р. — один з кандидатів на трон Київської митрополії. Для висвячення рушив аж у Санкт-Петербург, але Московія вирішила взагалі ліквідувати київську митрополичу кафедру. Тим не менше, для о. Іродіона знайшли вакансію — єпископа Чернігівського та Новгород-Сіверського.

Попри повну лояльність до Московії, владика Іродіон не уникнув політичних переслідувань. Бо захищав права та маєтності церков, даних ще Гетьманами до окупації 1709 року. Йому закидали контакти з полоненим наказним Гетьманом Павлом Полуботком (1725 р.), що призвело до його опали. Але фактично врятував особисту бібліотеку Полуботка, детальний опис якої зберігся у реєстрі майна, який приймав владика:

Учасник церемонії обрання гетьмана

Брав участь в обранні гетьмана Данила Апостола 1 (12) жовтня 1727 року у Глухові.Апанович О. Ще одне джерело з історії України XVIII сторіччя [Електронний ресурс] / Олена Апанович // Україна. Наука і культура: щорічник. — К., 1989. — Вип. 23. — С. 213—231.– Режим доступу : http://izbornyk.org.ua/chernlet/chern05.htm .  — Назва з екрана.

Особисто листувався з Ясновельможним Гетьманом України Данилом Апостолом у церковних справах, але 23 грудня 1733 р. залишив кафедру та оселився у рідному Межигірському м-рі.

Освітня праця

Владика Іродіон доклав багатьох зусиль для розвитку Чернігівського колеґіуму. Сприяв створенню риторичного курсу Феофана Жолтовського (1726 р.) «Дім Тулліанового красномовства» (неопублікований). У листах до Гетьмана Данила Апостола містяться цінні дані про стан тогочасного українського шкільництва.

Виступав різко проти так званого спадкового передавання священства на парафіях — від батька до сина, які без отримання освіти прагнули отримати приходи (проблема стосувалася не лише Гетьманщини, але й Слобожанщини).Православні колеґіуми та формування стану духовенства в Україні у 18 ст.

За даними російських істориків XIX ст., прагнув унезалежнити церковний клир від світського впливу. Мав досить грізну вдачу і нажив собі багато ворогів, та мав і відданих учнів. Серед них свт. Арсеній (Мацієвич), який згодом відкрито виступить проти антицерковної політики російських монархів:

Замучений правди ради митрополит Арсеній Мацієвич

У політичних поглядах пройшов еволюцію від переконаного москвофіла та учасника антимазепинської змови до жорсткого прихильника зміцнення гетьманської влади та самоуправління Київської митрополії. Щоправда, історичні обставини різко змінилися і зовсім останньому не сприяли.

Примітки

Джерела Аскоченский В. И. Киев с… Академиею, ч. 1 К, 1856 Филарет (Гумилевский) Обзор… литературы, кн. 2. СПб, 1884 Дурною Н. Н. Иерархия Всероссийской церкви., ч. 1—3. М., 1892—98 Харлампович К В. Малороссийское влияние., т. 1. Казань, 1914 Українці у світі