Ша́рва́рок, ширварок ( — спільна робота) — додаткова до панщини феодальна повинність з будівництва і ремонту мостів, шляхів, гребель, панських будинків.
У Польщі, Литві, Білорусі та на Русі-Україні шарварок почали застосовувати в поміщицьких маєтках в 15 — 1-й половині 16 століть. На Лівобережжі скасовані гетьманом Богданом Хмельницьким під час національно-визвольної війни 1648—1657 років. На Правобережжі за виданими у 1847—48 царським урядом інвентарними правилами тривалість шарварку становила 3—24 робочих дні на рік з селянського двору. Ліквідовані реформою 1861 року. Після селянської реформи 1861 року шарварком називали повинності, які виконували сільські громади для ремонту доріг. Напружена робота, здійснювана спільними зусиллями, гуртом.
Див. також Толока Фільварок
Література Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000. Гурбик А. Шарварок //
Посилання Довідник з історії України . За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.