Мустафа́-Масі́ Найєм (; , Кабул, Афганістан) — український політик пуштунського походження, народний депутат України VIII скл.
З 4 серпня 2021 року — заступник міністра інфраструктури України.
З 31 січня 2023 року до 18 червня 2024 року — голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури.
З вересня 2024 року — старший радник із питань боротьби з корупцією та відновлення інфраструктури у проекті Promoting Integrity in the Public Sector Activity (Pro-Integrity), який фінансується урядами США та Великої Британії.
Журналіст, співзасновник і головний редактор Громадського телебачення, раніше — спеціальний кореспондент газети «Коммерсантъ Украина», редактор сайту Українська правда, активіст журналістського руху «Стоп цензурі!»
Життєпис
Ранні роки Мустафа Найєм народився 28 червня 1981 року в Кабулі. Етнічний пуштун, рідна мова — дарі.
Батько — Мухаммад Наїм — заступник міністра освіти Афганістану 1976 року.
Мати — Латіфа Розаі, викладач математики. Померла в грудні 1984 року після пологів молодшого сина — Масі-Мустафи Найєма.
1986 року батько Мухаммад Наїм переїхав до Москви, де написав дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук в Академії психологічних наук Національної Академії Наук СРСР. Там він зустрів свою майбутню дружину — українку Валентину Колечко, з якою одружився в 1990 році.
1989 року батько забрав Мустафу до Москви, де той провчився рік у початковій школі.
1991 року разом з батьком Мустафа переїхав до Києва, де проживала названа мати Валентина Колечко.
Освіта 1991—1999 роки — навчався в СШ № 61 Києва. 1998 рік — закінчив Технічний ліцей Шевченківського району Києва. 2004 рік — одержав диплом інженера з інформаційно-вимірювальної техніки, закінчивши Факультет авіаційних і космічних систем КПІ. 2001 рік — випускник «Міжнародної академії журналістики » (Німеччина, Гамбург), в якій навчають за десятимісячною навчальною програмою «Журналістика в цифровому світі». У липні 2014 року — учасник Програми літніх стипендіатів Дрейпер Гілз (Draper Hills Summer Fellows) Стенфордського університету, яка щорічно проводиться в Центрі демократії, розвитку та верховенства закону. 2016 — вступив до Інституту післядипломної освіти КНУ ім. Шевченка на юридичний факультет за спеціальністю «Правознавство».
Кар'єра
Після Київського політехнічного інституту Мустафа грав на ударних у музичному гурті, що виступав у київських кафе, потім грав у театрі «Чорний квадрат».
У вересні 2004 року почав журналістську кар'єру, ставши кореспондентом відділу політики в інформаційному агентстві «Контекст Медіа».
З липня 2005 року до червня 2007 року працював кореспондентом російськомовної української версії газети «Коммерсантъ».
З січня 2006 року був кореспондентом і автором журналістських розслідувань інтернет-видання «Українська правда».
З червня 2007 року — редактор-спецкореспондент програми «Свобода Савіка Шустера» на телеканалі «Інтер», яка в 2008 році переїхала на телеканал «Україна» і змінила назву на «Шустер LIVE». Згодом Савік Шустер заснував компанію «Савік Шустер Студія», яка займається виробництвом аналітичних ток-шоу, Найєм став одним з працівників (редактором) у цій фірмі. Веде блог на «Українській правді».
У листопаді 2009 року «Савік Шустер Студія» з каналом ТВі почала спільний проєкт — програму «Чорне та біле», ведучим якого став саме Мустафа. Вийшло близько 40 випусків.
22 грудня 2010 Мустафа оголошує про розірвання всіх угод з продакшен-компанією «Савік Шустер Студія», в тому числі агентської угоди та договору із «Шустер LIVE», зазначивши, що це відбулося за обопільною згодою, без конфліктів і з перспективою на майбутнє співробітництво.
У січні 2011 року продовжив співпрацю з продакшен-компанією «Савік Шустер Студія» на гонорарній основі і став ведучим і автором нової програми «After live» на «Першому національному» про політичне ток-шоу «Шустер LIVE» за лаштунками.
У лютому покинув проєкт через те, що з програми вирізали синхрон Савіка Шустера про розмову з Сергієм Льовочкіним про перехід Шустера на «Перший національний». Сам Шустер пояснив заяву Найєма пошуками «ворогів з високим рейтингом» і запевнив, що «After live» залишиться в ефірі, але з іншим ведучим — Георгієм Тихим.
У вересні 2011 року Мустафа став ведучим власної щоденної програми «Сьогодні. Про головне» на каналі «ТВі», в якій брав інтерв'ю на теми дня.
У грудні 2011 року відкрив фотовиставку «Один суд часів Віктора Януковича», де були представлені чорно-білі фотографії, відзняті Мустафою на телефон під час судових засідань в Печерському суді у справі проти Юлії Тимошенко. Роботи були виставлені в Києві і в Парижі.
У травні 2012 року став ведучим на каналі «ТВі» ток-шоу «Сьогодні про головне» із Ілоною Довгань.
З 2019 по 2021 рік працював заступником генерального директора ДК «Укроборонпром».
З 4 серпня 2021 року — заступник міністра інфраструктури України.
З 31 січня 2023 року — Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури, утвореного на базі колишнього Укравтодору, через яке мала спрямовуватися допомога міжнародних організацій та держав для відбудови та розвитку інфраструктури України.
10 червня 2024 року написав заяву на звільнення«Рішення прийняв самостійно». Найєм підтвердив своє звільнення — офіційна заява. 10.06.2024, 11:55, пояснивши це зниженням бюджетів на відновлення та зарплати працівників агентства і створенням штучних бюрократичних перешкод. 18 червня Кабінет Міністрів України звільнив НайємаКадрові рішення Уряду. Jun 18 at 16:35Найєма звільнили з Держагентства відновлення: Кабмін обрав тимчасову заміну. // Автор: Ксенія Капустинська. 18.06.2024, 16:41.
Затримання (2010) 13 грудня 2010 року Найєма затримали співробітники «Беркуту» під приводом затримання «особи кавказької національності». Того ж дня його відпустили з Подільського райвідділу міліції. 14 грудня 2010 року він написав статтю «Ксенофобія не повинна стати обличчям української національності» з описом подій і вимогою звільнити співробітника, який його затримав і не перепросив. 16 грудня завершилося службове розслідування, яке встановило, що міліціонер дозволив собі некоректні висловлювання на його адресу, за що пізніше дістав сувору догану«Беркут» затримав Мустафу Найєма. 13.12.2010, 20:53Найєм: серед міліції — ксенофобія. // Автор: Роман Лебедь. 15.12.2010Працівник «Беркуту» отримав догану за затримання журналіста. (рос.) 16.12.2010, 21:15.
Перші онлайн-марафони У лютому 2012 року Мустафа став ініціатором і продюсером проведення перших в Україні онлайн інтернет-марафонів. В онлайн-режимі журналісти, письменники, художники і музиканти підводили альтернативні підсумки президентства Віктора Януковича. Проєкт був ініційований творчим об'єднанням «Четверта Студія».
Перший онлайн інтернет-марафон мав назву «Віктор Янукович. Рік перший». Його модераторами стали журналісти Сакен Аймурзаєв, Валерій Калниш, Сергій Лещенко, Мустафа Найєм, Наталія Соколенко, Олександр Чаленко. Гостями проєкту були письменники брати Капранови, Оксана Забужко, Ірена Карпа, журналісти Євген Кисельов, Олександр Мартиненко, Савік Шустер, блогер Володимир Нестеренко і дизайнер Віктор Анісімов. Також спеціальним гостем став колишній президент Віктор Ющенко.
Ще одним онлайн інтернет-марафоном став «Революція. 7 років потому», де обговорювали події Помаранчевої революції і аналізували її наслідки.
У третьому онлайн-марафоні «Віктор Янукович. Два роки умовно» журналісти провідних українських ЗМІ підсумовували результати дворічного перебування Віктора Януковича на посаді президента України.
Заключним став онлайн-марафон «Віктор Янукович. Рік третій. Покращення», де журналісти, експерти, а також громадські діячі підводили неофіційний підсумок чергового року часів президентства Віктора Януковича.
Конфлікт та звільнення з телеканалу «ТВі» У квітні 2013 року інвестора каналу Костянтина Кагаловського прес-служба ТВі поставила до відома, що він більше не пов'язаний з каналом. Новим власником став Олександр Альтман. Також було звільнено генерального директора ТВі Наталю Катеринчук, її посаду зайняв Артем Шевченко. Нове керівництво заявило, що попередній власник планував продати канал бізнесменам, пов'язаним з владою. Однак сам Кагаловський називав це рейдерським захопленням і мав намір повернути собі контроль над каналом.
У цей час Найєм очолив профспілку журналістів телеканалу ТВі. У відповідь на факти цензури та втручання у професійну діяльність журналістів з боку нового керівника телеканалу в особі Артема Шевченка колективом ТВі був розпочатий страйк задля можливих переговорів з новим керівництвом каналу та вирішення конфліктної ситуації.
Можливість переговорів була зірвана втручанням керівника ТОВ «Інтерпрофіт» Олегом Радченком, який письмово поставив ультиматум із забороною виходу в ефір Мустафи Найєма під загрозою звільнення. Співробітники каналу сприйняли ці погрози як тиск на весь колектив, після чого ними було прийнято рішення звільнитися.
Таким чином, у квітні 2013 року у зв'язку з приходом лояльного до Януковича менеджера каналу Найєм покинув редакцію разом з більшою частиною співробітників.
У травні 2013 року він став одним з ініціаторів створення інтернет-телеканалу «Громадське телебачення», який вже через шість місяців — 22 листопада 2013 року — вийшов у перший ефір.
У червні 2014 року з журналістом і оператором Богданом Кутєповим став автором і продюсером циклу документальних фільмів «Схід» про події на фронті і документального фільму «Контакт» про обмін полоненими і життя людей в окупованому Донецьку.
Революція гідності За однією з версій, Мустафа був одним із перших, хто закликав українців вийти на Майдан Незалежності в листопаді 2013 року на знак протесту проти рішення уряду Азарова відкласти підписання угоди про асоціацію з ЄС.
21 листопада 2013 року у Facebook Мустафа написав: «Гаразд, давайте серйозно. Ось хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан? Лайки не рахуються. Тільки коментарі під цим постом зі словами „Я готовий“. Як тільки набереться більше тисячі, будемо організовуватися». За годину після публікації кількість охочих вийти на Майдан сягнула понад тисячі. Готовність також виявили Юрій Луценко та Арсен Аваков, журналісти Ольга Мусафірова і Олена Білозерська.
Увечері того ж дня Мустафа написав: «Зустрічаємося о 22:30 під монументом Незалежності. Одягайтеся тепло, беріть парасольки, чай, каву, гарний настрій і друзів». Надалі акція стала масовою, отримавши назву «Євромайдан», а в подальшому — «Революція гідності». Протягом перших семи днів Найєм очолював неформальний координаційний центр Євромайдану, до якого також входили Світлана Заліщук, Вікторія Сюмар, Єгор Соболєв та інші.
24 листопада 2013 року виступив із єдиною своєю промовою на Майдані, де закликав українців боротися за європейське майбутнє і спрогнозував, що майбутнім президентом стане політик, готовий підписати угоду про асоціацію з ЄС.
27 листопада 2013 року оголосив, що лишатиметься на Майдані як журналіст, висвітлюючи події як кореспондент «Громадського телебачення» і «Української правди».
20 березня 2014 року був одним з перших журналістів, які опублікували фотографію снайпера на вул. Інститутській, звідки вівся вогонь по протестувальниках на Майдані.
Політика
У липні 2013 року, під час навчання в Стенфордському університеті, після спілкування з Френсісом Фукуямою про країни з перехідною демократією, Мустафа зайнявся політикою.
У вересні 2014 року оголосив про участь у парламентських виборах і закінчив журналістську кар'єру. Посів № 20 місце у виборчому списку партії БПП «Солідарність». Під час кампанії кілька тижнів провів на в.о. № 102 на Кіровоградщині, агітуючи проти Олеся Довгого.
Пройшовши до Верховної ради, став заступником голови фракції «Блоку Петра Порошенка» і членом Комітету з питань європейської інтеграції. В парламенті працював над законопроєктами щодо антикорупційної та правоохоронної діяльності та був автором законопроєктів: про охорону громадського порядку і державного кордону; про діяльність Державного бюро розслідувань;