Шимон Чехович (; 28 липня 1689, Краків — 21 липня 1775, Варшава) — польський художник 18 століття. Малював релігійні композиції і портрети. Вважався одним з найкращих польських митців доби.

Життєпис Народився 28 липня 1689 року в зубожілій шляхетській родині. Рано втратив батьків.d'Abancourt H. Czechowicz Szymon (1689—1775)… — S. 312. .

Перебував замолоду при дворі магната Францішека Максиміліана Оссолінського, де грав у каплиці. Виявив художні здібності і отримав перші художні навички ще в Польщі. За сприяння покровителя Оссолінського виїхав до Риму для вдосконалення освіти та майстерності. Ремесло опановував в Академії Св. Луки в Римі. Серед його вчителів — Карло Маратті, представник римського академізму в його бароковому варіанті.

Найраніші згадки про Чеховича в Римі відносяться до 1714 р. В Римі вступив у товариство «Congragazione dei virtuosi» при Пантеоні і брав участь у роботі товариства у 1725—1730 рр. Серед копій художника — гобелени Ватикана (Galleria degli Arazzi). Вже в часи перебування в Римі виконував замови церков Риму та храмів з Польщі. Часто використовував чужі композиційні знахідки в своїх творах (серед яких — Карло Маратті, Гвідо Рені, Пітер Пауль Рубенс, Антоніс ван Дейк, та ін.)

Зробив спроби стати надвірним маляром короля Польщі, але невдало. Жив і працював в різних містах Речі Посполитої — у Кракові, Варшаві, Познані та ін.

Через поганий стан здоров'я близько 1740 року повернувся до Кракова (за іншими даними — ), а в 1750 році переїхав до Варшави, де проживав у будинку, в якому мешкав чоловік сестрениці та його учень Лукаш Смуглевич,Michalczyk Z. Smuglewicz (Smuglewicz) Łukasz (1709—1780) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999. — Tom XXXIX/3, zeszyt 162. — S. 379—380. .

У 1765 році на запрошення Вацлава Пйотра Жевуського поїхав до Підгірців (нині Бродівський район, Львівська область), де поставив 107 своїх робіт релігійної тематики. Між 1770 і 1772 роками працював у Полоцьку, куди його запросив ректор місцевого колегіму єзуїтів кс. Черневич.

Останні роки життя мешкав у Варшаві, де мав учнів і власну майстерню. Учні були переважно бідні, він часто навчав і утримував їх своїм коштом. Його школа була взірцем для заснованої у Станиславові «малярні».

Помер 21 липня 1775 року у Варшаві як терціяр ченців-капуцинів і був похований у крипті костелу монастиря отців капуцинів.d'Abancourt H. Czechowicz Szymon (1689—1775)… — S. 313.

Серед учнів — Карло Маратті, у свій час були також Мартин Альтомонте та Юрій Шимонович-Семигиновський, що працювали на теренах країни.

Доробок Вважався одним з найкращих польських митців доби. Серед значних творів майстра — 44 картини для Єзуїтської колегії і місті Полоцьк. Твори майстра зберігають:

Художній музей, Вільнюс Львівська галерея мистецтв, Україна Російський музей, Санкт-Петербург та ін.

Галерея

Див. також Римська школа Карло Маратті Мартин Альтомонте Шимонович-Семигиновський Юрій Елевтерій

Примітки

Джерела d'Abancourt H. Czechowicz Szymon (1689—1775) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 312—313. Bąk Maria. Obrazy Szymona Czechowicza w kościele pw. Przemienienia Pańskiego w Lublinie // Roczniki Humanistyczne KUL", r. 22: 1974, z. 6, historia sztuki, s. 39-64; Karpowicz, Mariusz, Sztuka polska XVIII w., Warszawa 1985, s. 233—238; Karpowicz Mariusz, Malarstwo i rzeźba czasów saskich, w: Sztuka Warszawy, red. M. Karpowicz, Warszawa 1986, s. 179—183 Karpowicz Mariusz, Nieznane obrazy Czechowicza, «Biuletyn Historii Sztuki», r. 24: 1962, nr l, s. 79-95; Karpowicz Mariusz, Czechowicz i Sassoferrato u warszawskich wizytek, «Roczniki Humanistyczne», tom «Entre cour et jardin», czyli pomiędzy mecenasem i artystą, księga ku czci profesora Andrzeja Ryszkiewicza, Lublin 1987, s. 113—121; Karpowicz Mariusz, Krakowskie obrazy Szymona Czechowicza, «Rocznik Krakowski», r. 56: 1990, s. 125—147; Karpowicz Mariusz, Rysunki Szymona Czechowicza do lubelskiego obrazu św. Barbary, [w]: Między Padwą a Zamościem. Studia z historii sztuki i kultury ofiarowane profesorowi Jerzemu Kowalczykowi, Warszawa 1993, s. 315—319; Karpowicz Mariusz, Obrazy Czechowicza u warszawskich wizytek, «Kronika Zamkowa», nr 1-2 (51-52), 2006, s. 7-20; Michałowski Janusz M., Z poloniców Leningradu i Moskwy (S. Czechowicz — J.P. Norblin — J. Kosiński — K. Wojniakowski), «Biuletyn Historii Sztuki», r. 27: 1965, nr. l, s. 51-70; Orańska Józefa, Szymon Czechowicz 1689—1775, Poznań 1948; Ostrowski Jan K., Pokój Zielony w pałacu podhoreckim — XVIII-wieczne muzeum Szymona Czechowicza, [w]: Artes atque humaniora. Studia Stanislao Mossakowski sexagenario dicata, Warszawa 1998, s. 343—351; Ostrowski Jan K., Petrus Jerzy Tadeusz, Podhorce. Dzieje wnętrz pałacowych i galerii obrazów, Kraków 2001 Ryszkiewicz Andrzej, Władysław Tomkiewicz, Michał Walicki, Malarstwo Polskie. Manieryzm, barok, Warszawa 1971, s. 411—416; Słownik Artystów Polskich, t. l, Warszawa 1971, s. 400—405 (Zuzanna Prószyńska); Wystawa rysunków Szymona Czechowicza, Franciszka Smuglewicza i Dominika Estreichera. Ze zbiorów Muzeum Uniwersytetu Jagiellońskiego, [Muzeum Okręgowe w Rzeszowie], oprac. Irena Gradzińska, Rzeszów 1972.

Посилання