Едвард Белчер (, Лондон) — адмірал, англо-канадський географ, мандрівник, полярний дослідник.
Народився 27 лютого 1799 року в Галіфаксі (Нова Шотландія, Канада). У 1812 році вступив на службу гардемарином в Королівський військово-морський флот Великої Британії. 21 липня 1818 вироблений в чин лейтенанта.
У 1825-ому Белчер був включений до складу експедиції , завданням якої було дослідження приполярних областей Аляски і Канади.
Після повернення командував різними судами Королівського військово-морського флоту, плавав біля північного та західного узбережжя Африки і в британських водах. 16 березня 1829 проведений у чин командера. У 1833—1839 роках Белчер на кораблі «Сульфур» () здійснив навколосвітнє плавання, під час якого докладно дослідив і описав прибережні води Чилі.
У 1841 у Белчер вирушив до Ост-Індії і брав участь у Першій Опіумній війні. Там він склав перший в англійській літературі географічний опис Гонконга. 6 травня 1841 Белчер вироблений в чин капітана і нагороджений орденом Бані Кавалерського хреста. У 1843 - 1847 роках він на 500-тонному судні «Самеранг» () займався тригонометричними зніманнями узбережжя Південно-Східної Азії. Після повернення Белчер був призначений командиром бригу «Мастиф» ()
У 1852 Белчер знову опинився в Арктиці, там йому було доручено керівництво над урядовою експедицією, відправленою на пошуки Франкліна. Йому на допомогу було дано Френсіса Леопольда Мак-Клінтока. З ескадрою з п'яти суден: «Ессістанс» (), «Піонер» (), («Резолют» ), «Інтрепід» () і «Норт-Стар» пройшли зі сходу вздовж Баффінової землі до протоки Барроу. Там експедиція розділилася й зазимувала в різних пунктах Канадського Арктичного архіпелагу, причому судно «Норт-Стар» було відправлено на південь в затоку Бутія. Наступного літа Белчер і Мак-Клінток здійснили знімання доступних островів.
Оскільки його судна опинилися в крижаному полоні, Белчер вирішив покинути їх і пробиватися на південь пішим ходом по крижинах і островам. Дійшовши до острова Бичі, Белчер зустрів там Мак-Клуром з його екіпажем, який, рухаючись від Берингової протоки через море Бофорта зумів знайти Північно-Західний прохід. З'єднавшись вони рушили на південний схід і були підібрані єдиним вцілілим від експедиції судном «Норд-Стар», яке і доставило їх в Англію.
На батьківщині Белчер був відданий до військового суду за безпідставне залишення своїх кораблів, але був виправданий. Деякий час потому один з його кораблів ( «Resolute») був визволений з крижаного полону екіпажем американського китобійного судна, відремонтований і як приз потрапив до Нью-Йорку. Згодом з дерева цього корабля був зроблений стіл, який тривалий час стояв в Овальному кабінеті Білого дому.
Після зняття всіх звинувачень Белчер продовжив службу в британському військово-морському флоті, 11 лютого 1861 він був проведений в чин контрадмірала, а 2 квітня 1866 — в чин віцеадмірала і звільнений у відставку. 13 березня 1867 Белчер був нагороджений орденом Лазні Командорського хреста. 20 жовтня 1872 перебуваючи у відставці сер Едвард був проведений в чин адмірала.
Помер 18 березня 1877 року в Лондоні.
Твори «Narrative of a voyage round the world performed in HMS Sulphur, 1836—1842» (2 vols., 1843) «Voyage of the HMS Samarang to Easter Archipelago» (2 vols., 1846) «The last of the arctic voyages» (2 vols., 1855)
На честь Белчера названа вулиця в Гонконзі і вид мартина.
Примітки
Джерела 300 путешественников и исследователей. Биографический словарь. М., 1966 Магидович И. П., Магидович В. И. Очерки по истории географических открытий. Т. IV. Географические открытия и исследования нового времени (XIX — начало XX в.). — М., 1985 Edward Belcher