Ален Безансон (; 25 квітня 1932, Париж — 8 липня 2023) — французький історик, професор Вищої школи соціальних наук, дослідник в Інституті соціальної історії, учасник Нової атлантичної ініціативи.
Життєпис Ален Безансон народився у Парижі, в сім'ї професора Луї-Жустена Безансона і Мадлен Делаґранж, дочки засновника фармацевтичної компанії «Delagrange». За життя Сталіна був прибічником комунізму, 19-річним вступив до Французької компартії, однак за п'ять років вийшов з її лав. Згодом став критично аналізувати як комунізм, так і тоталітаризм взагалі.
Безансон є автором понад двох десятків книжок (включно з першим романом «Еміль і брехуни», 2008 р.) та багатьох статей і передмов на теми історії Росії, СРСР та України, тоталітаризму, історії християнства. Його дослідження надруковано у французьких, американських, англійських, італійських, польських, українських та інших журналах.
Праці Le Tsarévitch immolé, 1967. Убиенный царевич. — М.: вид.-во: МИК, 1999. ISBN 5879020142 (рос. переклад) Histoire et expérience du moi, 1971. Entretiens sur le Grand Siècle russe et ses prolongements (en collaboration), 1971. Éducation et société en Russie, 1974. L'Histoire psychanalytique, une anthologie, 1974. Être russe au XIXe siècle, 1974. Court traité de soviétologie à l'usage des autorités civiles, militaires et religieuses, 1976 (préface de Raymond Aron). Les Origines intellectuelles du léninisme, 1977. Интеллектуальные истоки ленинизма. — М.: вид. МИК, 1998. — 304 с. ISBN 5879020290 La Confusion des langues, 1978. Présent soviétique et passé russe, Livre de poche, Paris, 1980 (réédité : Hachette, Paris, 1986). Советское настоящее и русское прошлое. (рос. переклад) Anatomie d'un spectre: l'économie politique du socialisme réel, Calmann-Lévy, Paris, 1981. Courrier Paris-Stanford (en collaboration), 1984. La Falsification du bien, Soloviev et Orwell, 1985. Извращение добра. Соловьев и Оруэлл. — М.: МИК, 2002. 165 с. Une génération, Julliard, 1987. Vendredis, 1989. L'Image interdite, une histoire intellectuelle de l'iconoclasme, 1994. Запретный образ. — М.: МИК, 1999. 424 с. ISBN 5-87902-040-1 Trois tentations dans l'Église, 1996. Aux sources de l'iconoclasme moderne, 1998. Le Malheur du siècle: sur le communisme, le nazisme et l'unicité de la Shoah'', Fayard, 1998, 166 p. Лихо століття. Про комунізм, нацизм та унікальність голокосту. — Київ, вид.-во ПУЛЬСАРИ, 2007. — 136 с. ISBN 9789668767876 (серія); ISBN 9789668767883 (укр. переклад Тараса Марусика) Émile et les menteurs, 2008 Cinq Personnages en quête d'amour. Amour et religion, 2010
Публікації українською Ален Безансон. Кордони Европи на сході та російське питання Непобічні ефекти комунізму. «Критика» 2005/10 (96) Ретроспектива безпам'ятства. «Критика» 2003/12 (74) Амністія й амнезія. «Критика» 2000/5 (31)
Примітки
Посилання
Ален Безансон: Россия — европейская страна? — рецензія книги: Martin E. Malia. Russia under Western Eyes. From the Bronze Horseman to the Lenin Mausoleum. — Harvard Univ. Pr., Cambridge, Mass., London, 1999. Ален Безансон: «Поводьтеся, як вільні люди»