Північна Америка Південна Америка Антарктида Африка Європа Азія Австралія
Матери́к (від , що означає неперервна земля) — найбільші масиви суші (суходолу) Землі, більша частина поверхні яких виступає над рівнем моря, а периферійна частина лежить під водою. Материки разом з островами утворюють суходіл, який займає понад 29 % поверхні Землі, або .
У геологічному сенсі материки — великі блоки земної кори континентального типу. До материків, окрім суші, належать ще материковий шельф, і розташовані на ньому острови.
Товщина земної кори на материках змінюється від 35 до 75 км. Материки — це гетерогенні тіла, що виникли внаслідок тривалої еволюціїЗнахідка уламку циркону у Джек-Хілс, що на заході Австралії за словами геологів з Вісконського університету в Медісоні (University of Wisconsin–Madison) підтверджує існування відносно низької температури повітря, гір та води на Землі 4,3 млрд років тому., яка, за концепціями фіксизму, полягала в розростанні древніх ядер консолідації в процесі розвитку геосинкліналей. За іншою гіпотезою — мобілізму — сучасні материки виникли шляхом розколу колись єдиної континентальної брили — Пангеї, що розділилася спочатку на Лавразію і Гондвану. Контури материків змінювалися внаслідок розкриття океанів і зіткнення літосферних плит.
Поділ на материки Наведена нижче таблиця демонструє основні схеми поділу земної суші на материки:
Моделі<center>Кольорами позначено різні материки. Схожі кольори позначають території, які в різних системах можуть бути об'єднані в один материк, або поділені на декілька материків.3 материки«The Theory of Geography: Rethinking Classic Distinctions». Longstreet, Cecil, ed. 1970. Durham: Smythe, Green, and Richardson; p. 302. Афроєвразія Америка Антарктида4 материки Афроєвразія Америка Антарктида Австралія5 материківOcéano Uno, Diccionario Enciclopédico y Atlas Mundial, «Continente», page 392, 1730. ISBN 84-494-0188-7Los Cinco Continentes (The Five Continents), Planeta-De Agostini Editions, 1997. ISBN 84-395-6054-0 Африка Євразія Америка Антарктида Австралія6 материків Африка Європа Азія Америка Антарктида Австралія6 материків«Continent ». The Columbia Encyclopedia . 2001. New York: Columbia University Press — Bartleby. Африка Євразія Північна Америка Південна Америка Антарктида Австралія7 материків«Continent ». Encyclopædia Britannica. 2006. Chicago: Encyclopædia Britannica, Inc.World , National Geographic — Xpeditions Atlas . 2006. Washington, DC: National Geographic Society.The World — Continents , Atlas of Canada The New Oxford Dictionary of English. 2001. New York: Oxford University Press.«Continent ». MSN Encarta Online Encyclopedia 2006.. 2009-10-31.«Continent». McArthur, Tom, ed. 1992. The Oxford Companion to the English Language. New York: Oxford University Press; p. 260. Африка Європа Азія Північна Америка Південна Америка Антарктида Австралія
Втім, у школах різних країн світу викладаються різні схеми розподілу земної суші, число материків згідно з якими може коливатися від 5 до 7. У випадку 7 материків різними материками вважаються Європа й Азія, тоді як в деяких країнах колишнього СРСР Європу й Азію заведено об'єднувати в єдину Євразію. Оскільки Євразія й Африка відділені тільки штучним Суецьким каналом, то їх об'єднають також у суперматерик Афроєвразію. Деякі поділи материків об'єднують Північну та Південну Америки в один материк — Америку. Також деякі поділи не враховують Антарктиду, оскільки цей материк є незаселеним.
Схему, що ділить сушу на 7 материків широко використовують у Китаї, Індії, Польщі та у більшості англомовних країн.
Схему, що ділить сушу на 6 материків, об'єднуючи Європу та Азію в Євразію зазвичай використовують у країнах колишнього СРСР та Японії.
Схему, що ділить сушу на 6 материків, об'єднуючи Північну та Південну Америки, а також об'єднуючи Австралію з Океанією, використовують в Латинській Америці та деяких країнах Європи, зокрема у Греції official Greek Paedagogical Institute 6th grade Geography textbook, 5+1 continents combined-America model, Pankosmios Enyklopaidikos Atlas, CIL Hellas Publications, ISBN 84-407-0470-4, page 30, 5+1 combined-America continents model, Neos Eikonographemenos Geographikos Atlas, Siola-Alexiou, 6 continents combined-America model, Lexico tes Hellenikes Glossas, Papyros Publications, ISBN 978-960-6715-47-1, lemma continent(epeiros), 5 continents model, Lexico Triantaphyllide online dictionary, Greek Language Center (Kentro Hellenikes Glossas), lemma continent(epeiros), 6 continents combined-America model, Lexico tes Neas Hellenikes Glossas, G.Babiniotes, Kentro Lexikologias(Legicology Center) LTD Publications, ISBN 960-86190-1-7, lemma continent(epeiros), 6 continents combined-America model., Італії, Португалії та Іспанії.
Часто схема поділу має не стільки географічне, як культурне й політичне значення. Такі країни, як Панама, Туреччина й Єгипет належать водночас до двох материків, і для них, наприклад, важливим є те, в які континентальні організації вони входять, в яких чемпіонатах з футболу їм грати, і так далі.
Зеландія Австралійські та новозеландські учені заявили про відкриття нового континенту на Землі, який вони назвали Зеландія (Zealandia), при цьому 98 % території передбачуваного континенту перебуває під водою. На думку вчених, Нова Зеландія і Нова Каледонія — не ізольовані ланцюги островів, а частини прихованого водою континенту, йдеться у звітіNick Mortimer, Hamish J. Campbell2, Andy J. Tulloch1, Peter R. King, Vaughan M. Stagpoole, Ray A. Wood, Mark S. Rattenbury, Rupert Sutherland, Chris J. Adams1, Julien Collot, Maria Seton — Zealandia: Earth's Hidden Continent Геологічного товариства Америки (GSA).
Термінологія Материк — термін близький за значенням до континенту, однак відмінний, що представляє собою дуже велику ділянку суші, що оточений водою. При цьому Північна Америка і Південна Америка, з'єднані вузьким Панамським перешийком, вважаються двома різними материками. Аналогічно, два різних материки Євразія й Африка з'єднані вузьким Суецьким перешийком.
Разом з тим історично склалося так, що суходіл на Землі поділяють також на частини світу. Цей поділ виник в епоху географічних відкриттів, мореплавці поступово відкривали все нові й нові землі, тобто, як тоді говорили, нові «частини світу». На відміну від поділу на материки, два континенти Північна Америка і Південна Америка утворюють одну частину світу — Америку, а дві частини світу Європа й Азія знаходяться на одному материку — Євразії. Кордон між Європою та Азією проходить по Уральських горах, потім річці Урал до Каспійського моря, річках Кума і Манич до гирла річки Дон і далі по берегах Чорного і Середземного морів. Описана вище межа Європа-Азія не є беззаперечною. Це лише один з декількох прийнятих у світі варіантів.
На відміну від материка, частина світу охоплює також близькі до материка острови, причому мають на увазі близькість за історичною традицією, а відстань може бути й більшою.
Закономірності розташування
Більша частина материків розташована в північній півкулі, де вони займають понад 100 млн км², майже 67 % площі поверхні всього суходолу і 39 % площі поверхні півкулі. Більша частина океанів розташована в південній півкулі, де вони займають майже 68 % площі поверхні всього суходолу і 80 % площі поверхні півкулі. Материки і океани за своїм положенням по суті антиподні — суходолу на зворотному боці земної кулі майже завжди відповідає поверхня океану. Усі материки та частини світу, крім Антарктиди, групуються попарно — Північна і Південна Америка; Європа і Африка; Азія та Австралія. Материкам властива трикутна форма.
Особливості материків Подана нижче таблиця містить інформацію про площу, найвищі та найнижчі точки континентів, середню висоту та населення. Таблиця заснована на прийнятому в Україні поділі на 6 континентів та відсортована за площею «Total Population — Both Sexes» . World Population Prospects, the 2010 Revision. United Nations Department of Economic and Social Affairs. 28 June 2011. (Дані для Північної Америки включають Північну, Центральну Америки та країни Карибського моря; дані для Австралії включають Австралію та Папуа-Нову Гвінею.).
Зображення праворуч містить дані про площу та населення за частинами світу. +Площа, населення та висота Континент Площа (тис. км²)Багров М. В., Боков В. О., Черваньов І. Г. Землезнавство. — К.: Либідь, 2000. ISBN 966-06-0057-7 Відсотоксуходолу Мінімальнависота(м) Середнявисота (м) Максимальнависота (м) Населення(на 2008) Відсотокнаселенняпланети Густота населення(на км²) Найбільшийнаселений пункт Євразія 36,4 % —422 (Мертве море) 840 8 848 (Джомолунгма) 71 % 86,25 Шанхай Азія 29,5 % —1620 (Озеро Байкал) 950 8 848 (Джомолунгма) 60 % 95.0 Шанхай Африка 20,4 % —155 (Озеро Ассаль) 750 5 895 (Кіліманджаро) 14 % 29,30 Лагос Північна Америка 16,5 % —86 (Долина Смерті) 720 6 168 (Деналі) 8 % 21,0 Мехіко Південна Америка 12,0 % —105 (Лагуна-дель-Карбон) 590 6 960 (Аконкагуа) 6 % 20,8 Сан-Паулу Антарктида 9,2 % —50 (Озеро Глибоке, Вестфолд Гіллс,) 4 892 (Масив Вінсон) % Вілла-лас-Естреллас Європа 6,8 % —28 (на узбережжі Каспійського моря) 292 4807 (пік Монблан) 11 % 72.5 Москва Австралія і Океанія 5,9 % Озеро Ейр 340 2 230 (Косцюшко) 0,5 % 3,6 Сідней
Наприкінці XIX століття російський геодезист О. А. Тілло розподілив середні висоти і глибини за широтними колами (дані згодом було уточнено). Із цього розподілу видно, що спостерігається чітко виражений максимум висот і глибин на широтах 20° — 40°, тут найконтрастніший рельєф земної поверхні. Збільшення висот у високих широтах зумовлене льодовиковим покровом Антарктиди і Гренландії. У 1962 році Г. М. Катерфельд запропонував пояснення у вигляді ротаційної гіпотези. Сила ваги під час обертання Землі міняється і призводить до нерівномірного стиснення літосфери і диференціації її речовини. Тому на поверхні планети утворилися активні пояси і центри, з якими пов'язані процеси найінтенсивнішого гороутворення.
+Розподіл середніх висот та глибин за широтами Широтні кола,градусні широти Середня висота, (м) Середня глибина, (м) Північна півкуля 80° — 90° 660 2373 70° — 80° 1000 882 60° — 70° 360 890 50° — 60° 470 2130 40° — 50° 770 3650 30° — 40° 1350 4150 20° — 30° 740 4150 10° — 20° 520 4100 0° — 10° 690 4020 Південна півкуля 0° — 10° 550 4100 10° — 20° 830 4200 20° — 30° 600 4420 30° — 40° 470 4120 40° — 50° 540 4210 50° — 60° 400 3690 60° — 70° 1213 3586 70° — 80° 2448 2003 80° — 90° 2204 —
Найбільша площа материків припадає на висоти до 1000 м, та глибини до 200 м (шельф), разом приблизно 33 % площі усієї поверхні планети. А найбільшу площу поверхні — 59 %, займає ложе океану. Середня глибина Світового океану становить 3740 м. Середній рівень земної кори припадає на відмітку 2430 м нижче рівня моря.
Континенти у геології У геології термін «континент» використовується дещо інакше, ніж у географії, де континент визначається континентальною земною корою. Так, часто геологи обмежують використання терміна «континент» до частин земної кори, побудованої навколо стабільних докембрійських «щитів», віком, як правило, від 1,5 до 3,8 мільярда років, котрі називають кратонами. Таким чином, межі геологічних континентів характеризуються активними або порівняно недавно активними рухомими поясами і глибокими западинами, заповненими морськими або дельтовими відкладеннями. Поза межами материка знаходиться або континентальний шельф і перехід до базальтової океанічної кори, або межі іншого материка, в залежності від поточної тектонічної обстановки на континенті. В цілому, межі континентів не повинні проходити берегами водойм. Протягом геологічної історії, континенти періодично опускаються і затоплюються великими континентальними морями, а зіткнення континентів внаслідок рухів тектонічних плит спричиняє об'єднання декількох континентів. Нинішня геологічна епоха, у порівнянні з більшою частиною геологічної історії, є відносно аномальною в тому, що так багато континентальних районів є «піднятими і сухими».