Константин Гюйгенс ( Константейн Гейгенс, ; 4 вересня 1596, Гаага, Нідерланди — 28 березня 1687, там же) — нідерландський поет, композитор і науковець доби Ренесансу («золотого століття Нідерландів»). Батько натурознавця і математика Хрістіана Гюйгенса.
З життя і творчості Константин Гюйгенс — син дворянина-дипломата, був вихований у суворому кальвіністському дусі. Поступивши на дипломатичну службу, багато подорожував по Італії й Англії. Був секретарем двох принців Оранського дому: Фрідріха Генріха Оранського і Вільгельма II Оранського-Нассау.
Писав головним чином дидактичні вірші — нідерландською, латинською, англійською, німецькою, французькою, італійською й іспанською мовами.
Численні твори Константина Гюйгенса носять почасти автобіографічний («Daghwerk», 1638, «Hofwijck», 1653 і «Cluyswerk», 1683), почасти дидактичний характер, як «Costelick mal» (1622) — їдка сатира на поета Якоба Катсу, пенсіонарія Мідделбурга, або «Oogentroost» (1646), де Гюйгенс виводить типи «морально сліпих»; у творі «Zee-straet» (1666) описує тяжке становище рибалок і розкіш публіки, яка відпочиває біля морського берега ; у «Zede-printen» (1625) подано характеристику всіх станів його часу (від короля і придворних до селян і жебраків). Але найціннішими є його прислів'я і епіграми (понад 3 000), зібрані власне самим автором під заголовком «Волошки» (, 1672).
Константин Гюйгенс грав на безлічі інструментів — на лютні, гітарі, віолі да гамба, клавесині), для яких написав велику кількість музичних творів. Свої заняття музикою вважав важливішими, ніж літературне практикування. За його словами, літературою він займався лише в деякі вільні години.
Був великим цінителем образотворчого мистецтва. У 1630-х роках підтримував молодого на той час художника Рембрандта.
Іменем Константина Гюйгенса названо нідерландську літературну премію (Constantijn Huygensprijs).
Бібліографія De Gedichten van C. Huygens, uitg. door J. A. Worp, Groningen, 1892—1899. De briefwisseling van C. Huygens, Den Haag, 1911—1917. Jorissen Th. «Constantijn Huygens, Studien», Arnhem, 1864. Mémoires de C. Huygens, publ. par Th. Jorissen, La Haye, 1873. Jorissen Th., C. Huygens, Studiën, Arnhem, 1871. Eymael H. J., Huygens studiën, Culemborg, 1886. Buitenhof C. J., Bijdrage tot de Kennis van C. Huygens letterkundige opvattingen, Gouda, 1923. Descartes René, Correspondance of C. Huygens, 1635—1647, Oxford, 1926.
Примітки
Джерела та посилання використано матеріали з «Литературная энциклопедия», Т. 3, М., 1930 Константин Гюйгенс на www.dbnl.org (цифрова бібліотека нідерландської літератури)